Рішення № 95678928, 19.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2021 року № 520/19504/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), 3-тя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (вул.Бакуліна,18, м. Харків,ЄДРПОУ 37874947) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд: визнати необґрунтованою відмову ГУ ПФУ в Харківській області повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 10489.50 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10489.50 грн шляхом перерахування на поточний (картковий) рахунок; стягнути судові витрати

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав у власність квартиру. Під час укладення договору купівлі-продажу сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. 27.11.2020 року звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна. Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області відмовлено в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Третя особа правом подання пояснень на позов не скористалася.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.08.2019 року, позивач придбав у власність квартиру АДРЕСА_2 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою Вікторією Анатоліївною та зареєстровано в реєстрі за № 3785.

Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивач перерахував збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 10489.50 грн., що підтверджено копією квитанції № 31 від 28.08.2019 року. (а.с.14)

27.11.2020 року позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою про повернення йому безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта від 14.12.2020, реєстраційний № 1889711963101, позивачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 , яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковой В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 3785 - (а.с.15).

Листом від 09.12.2020 № 10028-15988/Н-05/8-2000/20, ГУ ПФУ в Харківській області відмовило позивачу в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна, пославшись на відсутність повноважень перевіряти факт первинності придбання майна та внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 03.11.1998 № 1740. Також повідомлено, що первинність придбавання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9 ст.1 Закону України " Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим Кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Пунктом 8 частини першої ст.2 Закону України " Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст.1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України" Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм, чинних на момент сплати позивачем збору, вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що відсутність у позивача іншого нерухомого майна підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні на момент придбання житла позивачем, сплати збору та подання заяви до відповідача щодо формування подання на повернення сплачених коштів був відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої ст.1 Закону України " Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" , визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року по справі №819/1667/17, від 20.03.2018 по справі № 819/1249/17, від 19.06.2018 по справі № 819/1391/17, від 14.11.2019 по справі № 819/442/17.

При цьому посилання відповідача на набрання з 26.09.2020 законної сили постановою КМУ від 23.09.2020 № 866, якою внесені зміни до Порядку № 1740, та якою встановлено перелік документів, що можуть свідчити про те, що особа придбаває житло вперше, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 4 п. 15-3 Порядку №1740 (в редакції, яка діє з 23.09.2020) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, перевірка підстав звільнення від сплати збору з 26.09.2020 має здійснюватися нотаріусом під час посвідчення договору купівлі-продажу житла.

Оскільки вказані норми не були чинними на момент сплати збору та придбання житла позивачем, їх застосування до спірних правовідносин не є обґрунтованим.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10489 гривень.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі- продажу та визначення способу повернення коштів, суд зазначає, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені механізми перевірки обставин придбання нерухомого майна вперше; відповідач не уповноважений самостійно здійснювати повернення коштів, тоді як спосіб повернення коштів визначається у заяві про повернення коштів (п.8 р. І Порядку № 787 від 03.09.2013), отже в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.241-247, 255,293,295,297 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у Харківської області подання про повернення ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна у розмірі 10489.50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.