Рішення № 95678483, 12.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року Справа №480/6503/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника позивача - Чернадчука О. В.,

представника відповідача - Лисиці Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6503/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Сумській області № 1709 від 21.10.2019 та постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22-23 жовтня 2019 року на підставі наказу Управління Держпраці у Сумський області № 1709 від 21.10.2019, відповідачем проведено інспекційне відвідування за адресою фактичного місця провадження підприємницької діяльності позивача під час якого посадові особи, що проводили перевірку дійшли висновку про наявність порушень ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи особи без оформлення трудового договору.

Однак, інспекційне відвідування проводилось безпідставно, зазначені в акті особи жодної роботи не виконували, робочих місць не мали, заробітну плату не отримували, розпорядку робочого дня не дотримувались, не перебували постійно чи систематично в приміщенні ательє, в підпорядкуванні у позивача не перебували. Про відсутність найманих працівників позивач повідомляла інспекторам праці. Жодні докази виконання робіт, або наявності ознак трудових відносин в матеріалах перевірки відсутні та не можуть об`єктивно існувати.

Позивача не було повідомлено про факт розгляду її справи відповідачем та про те, що матеріали відносно неї надійшли до уповноваженої особи Управління Держпраці, чим позбавлено позивача права на надання пояснень, заперечень, надання доказів, що спростовують обставини зазначені в Акті та приписі та призвело до постановлення незаконного рішення та безпідставного притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою суду від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні.

09.11.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що усі вимоги закону під час видання наказу, винесення припису та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами були дотримані та є обгрунтованими та такими, що складені згідно вимог чинного законодавства, а порушення, на підставі яких їх винесено були дійсно допущені позивачем.

Інспекційне відвідування позивача проводилось з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками за рішенням начальника Управління Держпраці відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (далі - Порядок №823) за результатами аналізу інформації, отриманої із джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 встановлено, що вказаний підприємець фактично здійснює підприємницьку діяльність в ательє "Сілует-С" за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей ЄДР основний вид діяльності ФОП - виробництво іншого одягу й аксесуарів. Інспекторами 22.10.2019 було зафіксовано фактичний допуск до роботи без належного оформлення ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується усними поясненнями останньої, що зафіксовані засобами відеотехніки (відео файл №ІМG3696 00.00.30-00.01.30) та письмовими та усними поясненнями позивача, що зафіксовані засобами відеотехніки (відео файл №ІМG3700 00.01.19-00.02.40).

Позивачем фактично допущено до роботи ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України, згідно з яким, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із виявленими порушеннями законодавства про працю та враховуючи норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, заступником начальника Управління було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019 у розмірі 125190 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України (а.с. 41-43).

Від позивача 23.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив та заява про виклик свідків.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що у вказаному відеофайлі відсутні докази фактів допуску конкретно ОСОБА_2 до роботи. Зі змісту пояснень позивача можна зробити висновок, що особа не виконувала роботи, ніякої домовленості щодо роботи та оплати не було. Більш того на початку відеофайлу позивач зазначає що до роботи допускає виключно після оформлення трудових відносин. При цьому будь-яких доказів допуску ОСОБА_2 до роботи відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту відзиву на позовну заяву та доданих до неї копій документів єдиною підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало звернення ОСОБА_3 до начальника Управління Держпраці у Сумській області, в якому вона просила сприяти їй у офіційному працевлаштуванні в ательє "Силует-С", проте позивач заперечує, що до неї протягом 2019 року зверталась будь-яка особа на ім`я ОСОБА_3 стосовно працевлаштування (а.с. 59-61).

Ухвалою від 18.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, показання свідка, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, основним видом якої є виробництво одягу й аксесуарів (а.с. 14)

21.12.2019 Управлінням Держпраці видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 1709 від 21.10.2019 (а.с. 44) та направлення №593/СМ2010 від 22.10.2019 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками (а.с. 45).

З 22.10.2019 по 23.10.2019 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області здійснено інспекційне відвідування позивача. За наслідками перевірки відповідачем складений акт № СМ 2010/184/АВ від 23.10.2019, в якому зроблений висновок про допуск позивачем до виконання робіт без оформлення трудового договору ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с.47-49).

Управлінням Держпраці винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ2010/184/АВ/п від 23.10.2019, яким зобов`язано позивача до 01.11.2019 усунути прушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП (а.с. 50).

20.12.2019 відповідачем винесено постанову №СМ 2010/184/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. ( а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року "Про затвердження Положення про Державну службу з питань праці" таким органом є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно п.п. 3 п. 5 Порядку підставою для здійснення інспекційного відвідування, крім іншого, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

З аналізу даної норми слідує, що для проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин керівник органу контролю має прийняти відповідне рішення. При цьому підставою для такого рішення може бути результат аналізу інформації, отриманої з перелічених у вказаному пункті джерел.

На підставі ст. 259 Кодексу законів про працю України, п.п. 3 п. 5 Порядку начальником управління було винесено наказ №1709 від 21.10.2019 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с. 44).

Судом встановлено, що підставою для інспекційного відвідування позивача було звернення від ОСОБА_3 , в якому зазначається, що остання з метою працевлаштування звернулася до ФОП ОСОБА_1 . Проте, ОСОБА_1 надала інформацію, що офіційно не працевлаштовує швачок (а.с. 103).

Отже, вищевказаний наказ №1709 від 21.10.2019, на думку суду, у повній мірі відповідає вимогам Порядку.

Крім того, судом встановлено, що позивач допустив інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування, за наслідками якого складений відповідний акт та виданий припис про усунення порушень. Тобто, наказ щодо проведення інспекційного відвідування є реалізованим та вичерпав свою дію.

Вимоги про скасування акту індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акту юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуально дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані будь-які події минулого. Оскільки інспекційне відвідування позивача проведено, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування даних акту перевірки.

Таким чином, суд вважає, що наказ Управління Держпраці у Сумській області №1709 від 21.10.2019 про проведення інспекційного відвідування позивача відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Водночас, щодо оскаржуваної постанови про накладення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок Управління Держпраці у Сумській області, що позивачкою допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту інспекційного відвідування, інспекторами праці 22.10.2019 було зафіксовано засобами відеотехніки фактичне виконання трудових відносин, у тому числі ОСОБА_2 , яка працювала в ательє, виконуючи роботу швачки.

Проте, в ході дослідження відеозапису інспекційного відвідування, судом не встановлено фактичне виконання трудових відносин ОСОБА_2 .

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_2 , яка перебувала в приміщенні ательє зазначила, що тривалий час працювала в розкрійному цеху, роботу швачки раніше не виконувала та прийшла спробувати, чи зможе у подальшому її робити. Також вказала, що сама не знає, чи зможе виконувати таку роботу та чи залишиться там працювати.

Як під час перевірки, так і під час надання пояснень в якості свідка в судовому засіданні, ОСОБА_6 вказувала, що жодних домовленостей із ОСОБА_2 про працевлаштування та виконання робіт не мала, жодних коштів їй не сплачувала, оскільки ОСОБА_2 таку роботу раніше не виконувала та сама не знала, чи зможе її виконувати.

Так, ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1-2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд доходить висновку, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, а ні у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 , без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Наведені ж доводи представника Управління Держпраці у Сумській області, що у приміщенні ательє перебувала ОСОБА_2 та фактично виконувала трудові функції суд не приймає до уваги, оскільки доводи відповідача щодо виконання роботи ОСОБА_7 без укладання трудового договору ґрунтуються на припущеннях, а пояснення, складені позивачкою, також не підтверджують факт виконання робіт ОСОБА_2 та оплату ФОП ОСОБА_6 заробітної плати.

Крім того, суд наголошує, що представником відповідача взагалі не було відібрано письмових пояснень у ОСОБА_2 щодо її знаходження у приміщенні ательє.

Суд не може взяти до уваги письмові пояснення, підписані ОСОБА_1 , в яких зазначено, що в приміщенні ательє перебувала ОСОБА_2 , яка проходила стажування 5 днів, оскільки допитана в якості свідка позивачка зазначила, що її чоловік написав такі пояснення зі слів інспекторів, а вона підписала.

Такі пояснення ОСОБА_1 , надані в ході допиту в якості свідка, відповідачем не спростовано.

Інших доказів щодо фактичного проходження стажування ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_1 відповідачем суду надано не було.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем до виконання робіт ОСОБА_2 без укладення трудового договору, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови Управління Держпраці у Сумській області № 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019 підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин змін у законодавстві, які відбулися після прийняття спірного рішення (ч. 1 ст. 265 КЗпП), оскільки на момент прийняття спірної постанови у відношенні позивача діяла норма, яка передбачала саме такий вид відповідальності за порушення норм КЗпП, що був застосований відповідачем, а справа підлягає розгляду судом відповідно до такого законодавства, яке було чинне на момент прийняття оскаржуваного рішення (постанови у відношенні позивача).

Враховуючи положення частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на часкове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1251,9 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 09.10.2020 (а.с.27).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанови - задовольнити частково.

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області № 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019 про накладення штрафу.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1251,9 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держпраці у Сумській області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.03.2021.

Суддя А.Б. Діска