Рішення № 95678417, 09.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2021 року м. Рівне №640/6736/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - не прибув; представників відповідача - О.О. Туревич та Ю.В. Шурин; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - позивач) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі М`яса (філе курячого охолодженого, яловичини свіжої або охолодженої) для дітей закладів дошкільної освіти (дата оприлюднення оголошення про проведення закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з закупівель 15.01.2020, ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-003318-с), яка оголошена та проведена відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Відділом контролю у сфері закупівель Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено моніторинг закупівлі Відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області по предмету «М`ясо (філе куряче охолоджене, яловичина свіжа або охолоджена) для дітей закладів дошкільної освіти» ДК 021:2015:15110000-2 - М`ясо з очікуваною вартістю 1656606 грн. (інформацію про закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2020-01-15-003318-с), за результатами якого оформлений Висновок «Про результати моніторингу закупівлі» від 03.03.2020 №62, яким встановлено порушення норм пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій. Висновок містить висновки про те, що тендерна пропозиція учасника ФОП « ОСОБА_1 » не відповідала вимогам Тендерної документації, а тому повинна була бути відхилена позивачем (Замовником): (1) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутні 4-6 сторінки паспорта та лист-згода на обробку персональних даних; (2) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутній лист-згода на обробку персональних даних; (3) наявна помилка у дислокації до Додатку 3 Тендерної документації; (4) невідповідність транспортного засобу, який належить учаснику ФОП « ОСОБА_1 ». Позивач вказує, що виявлені порушення мали формальний характер, а вимогами тендерної документації не передбачалося надання певних документів. Також позивач вказує, що оскаржуваний Висновок не відповідає вимогам частини шостої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки такий не містить інформації про його затвердження керівником органу державного фінансового контролю; контролюючий орган не мав повноважень досліджувати обставини, які не пов`язані з інформацією, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, оскільки, як вбачається зі змісту Додатка 1 до Наказу №18 про проведення моніторингу, підставою для здійснення моніторингу закупівлі були виявлені органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, яка стосується також питання розгляду та відхилення тендерних пропозицій; відповідач не мав повноважень втручатися у проведення процедури закупівлі, оскільки згідно норм Закону України «Про публічні закупівлі» лише замовник закупівлі планує, організовує та проводить закупівлю, розглядає тендерні пропозиції, та укладає договір про закупівлю; такі дії, які відхилення тендерної пропозиції, здійснюються замовником самостійно під час проведення процедури закупівлі. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами моніторингу контролюючим органом оформлений Висновок «Про результати моніторингу закупівлі» від 03.03.2020 №62, яким встановлено порушення норм пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій; тендерна пропозиція учасника ФОП « ОСОБА_1 » не відповідала вимогам Тендерної документації: (1) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутні 4-6 сторінки паспорта та лист-згода на обробку персональних даних; (2) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутній лист-згода на обробку персональних даних; (3) наявна помилка у дислокації до Додатку 3 Тендерної документації; (4) невідповідність транспортного засобу, який належить учаснику ФОП « ОСОБА_1 ». Відповідач зазначає, що виявлені порушення є значними, а тому позивач (Замовник) був зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію ФОП « ОСОБА_1 » у порядку статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», проте цього не зробив та в подальшому уклав з таким учасником договір. Також, відповідач вказує, що оскаржуваний Висновок про результати моніторингу закупівлі був затверджений 03.03.2020 начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в рівненській області згідно з вимогами Наказу Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 та оприлюднений в електронній системі закупівель; указаний Висновок містить усі реквізити, визначені як обов`язкові вказаними вище нормативно-правовими актами; на оприлюднений в електронній системі закупівель Висновок про результати моніторингу закупівлі, накладається електронний цифровий підпис, який можна перевірити за допомогою он-лайн сервісу перевірки кваліфікаційного електронного підпису. Також відповідач зазначає, що контролюючий орган мав повноваження досліджувати усі обставини, що стосувалися проведення процедури закупівлі, оскільки для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.10.2020.

Ухвалою суду від 22.10.2020 витребувано у позивача докази та відкладено підготовче засідання на 19.11.2020.

Ухвалою суду від 19.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.12.2020.

Ухвалою суду від 11.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 11.12.2020 (а.с. 14 том 2)), судове засідання відкладене на 19.01.2021.

Судове засідання 19.01.2021 не відбулося через перебування головуючої судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.02.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2021.

Ухвалою суду від 18.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 18.02.2021 (а.с. 35 том 2)), судове засідання відкладене на 09.03.2021.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У судове засідання 09.03.2021 прибули представники відповідача, заперечили проти позовних вимог, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 09.03.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 09.03.2021 (а.с. 45 том 2)), вирішено продовжити розгляд справи за відсутності позивача.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 09.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області винесений Наказ «Про початок моніторингу закупівель» від 20.02.2020 №18 (далі - Наказ №18), яким вирішено почати моніторинг закупівель відповідно до Додатку №1 - UA-2020-01-15-003318-с (а.с. 126, 127 том 1).

На підставі Наказу №19 Відділом контролю у сфері закупівель Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено моніторинг закупівлі Відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області по предмету «М`ясо (філе куряче охолоджене, яловичина свіжа або охолоджена) для дітей закладів дошкільної освіти» ДК 021:2015:15110000-2 - М`ясо з очікуваною вартістю 1656606 грн. (інформацію про закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2020-01-15-003318-с).

За результатами моніторингу закупівлі контролюючим органом сформований Висновок «Про результати моніторингу закупівлі» від 03.03.2020 №62 (далі - Висновок) (а.с. 128 том 2), яким встановлено порушення норм пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Висновку, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон України №2939-XII) .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону країни №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону України №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» № 868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому, підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 - Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №187 від 02.07.2018 затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що Управління, відповідно до покладених на нього завдань, вносить керівництву Офісу пропозиції щодо звернення до суду в інтересах держави.

Таким чином, саме Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області уповноважене на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель на території Рівненської області, зокрема, шляхом проведення моніторингу публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон України №922-VIII).

Так, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України №922-VIIІ, моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону України №922-VIIІ, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 8 Закону України №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 8 Закону України №922-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 8 Закону України №922-VIII встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п`ята статті 8 вказаного Закону) .

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону України №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За правилами частини восьмої статті 8 цього ж Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Разом з тим, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону України №922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону України №922-VIII, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Суд констатує, що станом на час виникнення спірних правовідносин, форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначались наказом Державної аудиторської служби України №86 від 23.04.2018, який втратив чинність 13.10.2020 на підставі наказу Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020.

Пунктами третім-шостим Порядку №86 передбачалося, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої Порядком № 86 в електронній системі закупівель. Після заповнення форми висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження. Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.

Враховуючи викладене, а також підставу заявленого позову, саме зміст оскаржуваного висновку підлягає аналізу та оцінці судом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що рішенням тендерного комітету Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області - протокол №33 від 22.01.2020, затверджено Тендерну документацію процедури відкритих торгів на закупівлю товару: «М`яса» (філе куряче охолоджене, яловичина свіжа або охолоджена) для дітей закладів дошкільної освіти згідно ДК 021:2015 код 15110000-2 (далі - Тендерна документація) (а.с. 163 том 1).

За результатами розгляду тендерних пропозицій, учасника - ФОП « ОСОБА_1 » визнано переможцем відкритих торгів, з якою укладений Договір від 18.02.2020 №43-ВТ на поставку товару - «М`ясо» (філе куряче охолоджене, яловичина свіжа або охолоджена) для дітей закладів дошкільної освіти згідно ДК 021:2015 код 15110000-2 (а.с. 17 том 1).

Оскаржуваний Висновок містить висновки про те, що тендерна пропозиція учасника ФОП « ОСОБА_1 » не відповідала вимогам Тендерної документації, а тому повинна була бути відхилена:

(1) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутні 4-6 сторінки паспорта та лист-згода на обробку персональних даних;

(2) у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутній лист-згода на обробку персональних даних;

(3) наявна помилка у дислокації до Додатку 3 Тендерної документації;

(4) невідповідність транспортного засобу, який належить учаснику ФОП « ОСОБА_1 ».

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України №922-VIII, подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Частиною першою статті 21 Закону України №922-VIII визначено, що оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

В оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником. Дата і час розкриття тендерних пропозицій, крім випадку, встановленого в абзаці десятому цієї частини, та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу (частина друга статті 21 Закону України №922-VIII).

Строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення (частина третя статті 21 Закону України №922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;

4) кількість товару та місце його поставки;

5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);

9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);

10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;

11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (частина друга статті 22 Закону України №922-VIII).

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (частина третя статті 22 Закону України №922-VIII).

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону України №922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України №922-VIII, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється у порядку статті 28 Закону України №922-VIII, відповідно до якої оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є:

у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;

у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.

У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється.

Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України №922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Даною статтею Закону України №922-VIII визначено чіткий та виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції, зокрема, у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Тендерної документації, тендерна документація подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів; також, учасником подається завірена копія сторінок паспорту уповноваженої (уповноважених) особи (осіб) на підписання документів пропозицій та / або договору (а саме сторінки 1-6 та місце проживання) + лист-згода на обробку персональних даних.

У Висновку вказано, що у пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » відсутні 4-6 сторінки паспорта та лист-згода на обробку персональних даних.

Листом від 25.02.2020 позивач вказав, що сторінки паспорта ФОП ОСОБА_1 4-6 є незаповненими, тому не були завантажені у складі тендерної пропозиції; відсутність листа-згоди на обробку персональних даних пояснюється тим, що Учасник надав лист «Кваліфікаційні дані», де він вказав усі свої дані та своїм підписом і печаткою підтвердив згоду на обробку персональних даних (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку цій обставині, суд зазначає, що вимогами затвердженої Тендерної документації визначався чіткий обов`язок подання учасником 1-6 сторінок паспорта, незалежно від чого, чи заповнені такі сторінки чи ні.

Також суд установив, що такий документ, як лист-згода на обробку персональних даних не був поданий учасником ФОП « ОСОБА_1 », як того вимагала затверджена Тендерна документація.

Посилання позивача на те, що Учасник надав лист «Кваліфікаційні дані», де він вказав усі свої дані та своїм підписом і печаткою підтвердив згоду на обробку персональних даних, відхиляються судом, оскільки лист «Кваліфікаційні дані» не є листом-згодою на обробку персональних даних та не може ототожнюватися з ним за змістом.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Тендерної документації, пропозиція має містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію - згідно Додатку 3 до цієї тендерної документації.

У Висновку зазначено, що учасником ФОП « ОСОБА_1 » надано дислокацію до Додатку 3 Тендерної документації, проте кількість філе курячого охолодженого в тендерній пропозиції по позиціям 1-13 не відповідає кількості, яка вимагається в дислокації до Додатку 3 Тендерної документації.

Щодо цього факту порушення Замовником надані пояснення, де останній вказав, що помилка в дислокації до Додатку 3 Тендерної документації є формальною незначного характеру, адже тендерна пропозиція (згідно Додатку 5 Тендерної документації) та укладений Договір відповідає кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає таке.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 22 Закону України №922-VIII, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Суд зазначає, що вказаний учасником в тендерній пропозиції (Додаток 3) обсяг не відповідає умовам затвердженої тендерної документації, та не може вважатися формальною (несуттєвою) помилкою.

Відповідно до пункту 6 Додатку 3 до Тендерної документації, кожна транспортна партія повинна супроводжуватися «листом контрольних перевірок температури у кузові авторефрижератора».

Відповідно до пункту 1 Додатку 1 до Тендерної документації, учасник має надати лист в довільній формі, за підписом уповноваженої особи Учасника та завіреній печаткою (за наявності), в якому зазначається наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виробництва (зберігання) та доставки товару, а також, зокрема, копії документів на правові підстави наявності автотранспорту для доставки товару (договір купівлі-продажу, або оренди, або свідоцтва про право власності, тощо).

У Висновку зазначено, що учасником ФОП « ОСОБА_1 » на вимогу Тендерної документації подана довідка в довільній формі про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, в якій, зокрема, зазначено про наявність у власності учасника автомобіля-холодильника; у довідці учасника про автотранспорт та обладнання міститься інформація про наявність вантажного автомобіля-холодильника марки Форд-Транзит з відповідним технічним паспортом. Однак, у завантаженій учасником сканкопії технічного паспорта відсутня інформація, що тип цього транспортного засобу є Ізотермічний чи Рефрижератор.

На запит про надання інформації від Замовника надані пояснення про те, що тендерним комітетом встановлено, що автомобіль марки FORD Tranzit НОМЕР_1 обладнаний холодильною установкою з регулюванням температури у кузові авторефрижератора; відсутність відмітки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу на зазначений автомобіль учасник пояснює тим, що найближчим часом усуне такі недоліки.

Під час судового розгляду справи досліджена копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу FORD Tranzit НОМЕР_1 , де зазначено про тип транспортного засобу - «фургон малотонажний - В Вантажний» (а.с. 192 том 1).

Відповідно до пункту 25.7.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568), перевезення м`яса, субпродуктів та м`ясних напівфабрикатів здійснюється в авторефрижераторах, ізотермічних автомобілях-фургонах. Перевізники виконують вибір рухомого складу для перевезення м`яса, субпродуктів та м`ясних напівфабрикатів в залежності від температури зовнішнього повітря та тривалості перевезення.

Суд зазначає, що для спеціалізованих перевезень існують типи кузовів, які забезпечують особливі умови збереження мікроклімату під час транспортування:

ізотермічний кузов - це тип кузова вантажного автомобіля, який протягом тривалого часу (10-20 годин) зберігає в вантажному відсіку температуру, яка була під час навантаження, якщо зовнішня температура знаходиться в розрізі -10 ° C - + 20 ° C. Оснащені підігрівом моделі, зберігають більш тривалий час теплі температури при низьких зовнішніх температурах. Ізотермічний ефект в таких типах кузова досягається завдяки наявності в бортах пінопласту й ущільнювачів на дверях;

кузов-рефрижератор - це тип кузова вантажного автомобіля, всередині якого можна незалежно від зовнішніх показників регулювати температуру від -7 ° C до +10 ° C. Вантажний відсік оснащений автономною холодильною установкою, яка має різні рівні захисту від аварійних перепадів температури, внаслідок цього вантаж, що перевозиться захищений від псування.

Інформація про зареєстрований транспортний засіб - ізотермічний чи рефрижератор, підлягає обов`язковому відображенню у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу у графі «Тип».

Проте, надане учасником ФОП « ОСОБА_1 » Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу FORD Tranzit НОМЕР_1 не містить жодних відміток про те, що такий колісний транспортний засіб є спеціалізованим, та є придатним для перевезення м`яса.

Позивач зазначає, що пунктом 1 Додатку 3 Тендерної документації передбачено: «доставка продукції в заклади дошкільної освіти повинна здійснюватися автотранспортом Учасника, який відповідно обладнаний для перевезення продукції за предметом договору»; пунктами 5 та 6 Додатку 3: «Дотримання вимог щодо умов транспортування» (ст. 44 «гігієнічні умови до транспортних засобів» ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості продуктів») та про те, що «Кожна транспортна партія повинна супроводжуватися «листом контрольних перевірок температури у кузові авторефрижератора» (додаток 20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом у Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року)»; отже, тендерна документація не містить окремої вимоги щодо необхідності документального підтвердження наявності холодильного обладнання в автотранспорті Учасника, зокрема, надання Учасниками технічних паспортів на автомобільний транспорт.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що Додаток 3 Тендерної документації «Якісні та кількісні вимоги до предмета закупівлі» містить вимогу про те, що «Кожна транспортна партія повинна супроводжуватися «листом контрольних перевірок температури у кузові авторефрижератора» (додаток 20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом у Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року)».

Зі змісту Додатка 20 до Правил №363 вбачається, що інформація до Листа контрольних перевірок температури у кузові стосується саме авторефрижератора.

Відповідно до пункту 6.1 Розділу I «Загальні положення» затвердженої Тендерної документації, Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції Учасника якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установлених замовником; вимоги до предмета закупівлі (кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі) згідно з частиною другою статті 22 Закону зазначено у Додатку 3 до цієї тендерної документації.

Суд констатує, що затверджена Тендерна документація містить чітку вимогу щодо надання учасником закупівлі у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції Учасника якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі.

Тому, учасник - ФОП « ОСОБА_1 » був зобов`язаний надати у складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують наявність спеціалізованого транспортного засобу, придатного для перевезення швидкопсувних продуктів харчування - авторефрижератора, проте таких документів не надав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що установлені та описані в оскаржуваному Висновку порушення є обґрунтованими, а тому позивач, в силу статті 30 Закону України №922-VIII, мав відхилити тендерну пропозицію ФОП « ОСОБА_1 ».

Позивач вказує, що оскаржуваний Висновок не відповідає вимогам частини шостої статті 7-1 Закону України №922-VIII, оскільки Висновок не містить інформації про його затвердження керівником органу державного фінансового контролю.

Суд відхиляє такі доводи позивача з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України №922-VIII, електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України №922-VIII).

Відповідно до пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» №166 від 24.02.2016, адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» №473 від 18.03.2016, визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему «Prozorro» за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі - веб-портал).

Положеннями статті 7-1 Закону України №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 № 654/32106.

Так, пунктом третім Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 в електронній системі закупівель.

Разом з тим, пунктом 4 Порядку заповнення передбачено, що після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення, висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Крім того, положеннями пункту 6 Порядку заповнення закріплено, що для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка затвердила висновок про результати моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі складено та підписано Висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджений 03.03.2020 начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в рівненській області згідно з вимогами Наказу Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (а.с. 128 том 1) та оприлюднений в електронній системі закупівель.

Указаний Висновок містить усі реквізити, визначені як обов`язкові вказаними вище нормативно-правовими актами.

На оприлюднений в електронній системі закупівель Висновок про результати моніторингу закупівлі, накладається електронний цифровий підпис, який можна перевірити за допомогою он-лайн сервісу перевірки кваліфікаційного електронного підпису за посиланням https://ca/informjust.ua/verify.

Тому твердження позивача про невідповідність оскаржуваного Висновку встановленій формі не знайшли свого відображення, а позивачем не надані належні та допустимі докази невідповідності такого Висновку вимогам законодавства.

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що контролюючий орган не мав повноважень досліджувати обставини, які не пов`язані з інформацією, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, оскільки, як вбачається зі змісту Додатка 1 до Наказу №18, підставою для здійснення моніторингу закупівлі були виявлені органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, яка стосується також питання розгляду та відхилення тендерних пропозицій.

Відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України №922-VIII, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що частина друга статті 7-1 Закону України №922-VIII визначає перелік правових підстав для початку моніторингу закупівлі, а не окреслює питання - предмет перевірки.

Тому, відповідач мав усі правові підстави для проведення моніторингу, фіксування виявлених порушень, та оформлення результатів моніторингу у вигляді оскаржуваного Висновку.

Також позивач вказує, що відповідач не мав повноважень втручатися у проведення процедури закупівлі, оскільки згідно норм Закону України №922-VIII лише замовник закупівлі планує, організовує та проводить закупівлю, розглядає тендерні пропозиції, та укладає договір про закупівлю; такі дії, які відхилення тендерної пропозиції, здійснюються замовником самостійно під час проведення процедури закупівлі.

Суд відхиляє такі доводи та зазначає, що згідно норм Закону України №922-VIII, моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Тобто, органи Держаудитслужби, в силу норм Закону України №2939-ХІІ, мають визначені повноваження на перевірку дотримання замовником (позивачем) законодавства у сфері публічних закупівель на будь-яких стадіях закупівлі.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного Висновку в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області (34200, Рівненська область, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, 15; код ЄДРПОУ 02145895) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ( 33028, місто Рівне, вулиця Міцкевича, 14; код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 березня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська