Ухвала суду № 95678017, 22.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2410/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Павлюка Ігоря Олександровича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Павлюк Ігор Олександрович 19.03.2021 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324281900:00:004:0052, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту та переданні її у власність;

- зобов`язати відповідача протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням суду законної сили затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324281900:00:004:0052, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту та переданні її у власність.

Разом з позовною заявою ініціатором звернення подано заяву про забезпечення позову шляхом: заборони відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер 5324281900:00:004:0052 або інших ділянок, утворених у результаті її поділу, у користування або власність будь яким особам та про затвердження відповідних проектів землеустрою на ці земельні ділянки; заборони державним кадастровим реєстраторам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснювати державну реєстрацію земельних ділянок, сформованих за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5324281900:00:004:0052; накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5324281900:00:004:0052 та заборонити відповідачу вчиняти будь які дії щодо володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, за відсутності належного мотивування заявником клопотання про розгляд цієї заяви за його участі, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних відносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність, у свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ініціатор звернення зазначив, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.10.2019 №7664-СГ ФОП ОСОБА_2 за замовленням ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0052, отримано висновок від 25.10.2019 №13438/82-19 про погодження цього проекту землеустрою, а також виковок від 06.11.2019 №2711 державної експертизи землевпорядної документації, однак за результатом звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження цього проекту отримано відмову, що оформлена наказом від 11.03.2020 №7100-СГ, що визнаний протиправним та скасований рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі №440/2009/20 (набрало законної сили 23.09.2020). Разом з тим, згадану вище земельну ділянку передано у комунальну власність територіальній громаді в особі Лобачівської сільської ради, що у грудні 2020 року приєднана до Решетилівської міської ради Полтавської області. За твердженням заявника, ОСОБА_1 двічі звертався до Решетилівської міської ради Полтавської області із заявами про затвердження проекту землеустрою, однак відповідач рішення по суті заяви не прийняв, посилаючись на утримання депутатів від голосування.

Оцінюючи повідомлені заявником обставини, суд виходить з того, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №826/5735/16). Проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постановах від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 18.12.2019 у справі №160/4211/19.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що припущення заявника щодо ймовірного набуття прав на обрану ОСОБА_1 земельну ділянку іншими особами не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки до моменту оформлення позивачем права власності на бажану земельну ділянку закон не містить будь-яких заборон щодо можливості претендувати на її зайняття іншими особами. Тож наявність самого лише дозволу на розробку проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки ще не свідчить про порушення прав позивача, оскільки такий дозвіл не передбачає автоматичної передачі права власності на відповідну земельну ділянку.

Відомостей, які б свідчили про ініціювання відповідачем процедури передачу права приватної власності на зазначену земельну ділянку іншій особі (включення земельної ділянки до переліку земель, права на які будуть реалізовані на земельних торгах, призначення проведення торгів (аукціону), погодження питань про надання дозволів на розробку землевпорядної документації іншим особам тощо) до суду не надано.

З урахуванням наведеного суд констатує, що заявником не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Доводи заявника про очевидну протиправність бездіяльності Решетилівської міської ради Полтавської області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою потребують з`ясування позиції відповідача та перевірки обставин справи відповідними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.

А відтак, у задоволенні заяви адвоката Павлюка Ігоря Олександровича про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Павлюка Ігоря Олександровича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В. Костенко