Рішення № 95677952, 22.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року у розмірі 109 248 гривень 79 копійок та за період з 01.10.2020 року по 31.10.2020 року у розмірі 4 593 гривень 86 копійок;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року у розмірі 109 248 гривень 79 копійок та за період з 01.10.2020 року по 31.10.2020 року у розмірі 4 593 гривень 86 копійок.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/2109/21 о 16:03:02 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 18.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) згідно ст.263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/11265/18-а позивачці нараховано борг з пенсійних виплат за період з 01.06.2018 року по 31.10.2019 року у сумі 109248 грн. 79 коп., а також нараховано 4593,86 грн. у зв`язку із взяттям позивачки на облік як внутрішньо переміщеної особи. Станом на момент звернення позивачки до суду пенсія за вказаний період не виплачена. Відповідач пояснює невиплату пенсії відсутністю спеціального порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, проте бездіяльність відповідача порушує норми ст. 5, 46, ч. 2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що і стало підставою для звернення позивачки до суду із даним позовом.

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву (вх.№11779/21 від 10.03.2021 року), в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними, оскільки управління діє на підставі норм чинного законодавства. На виконання рішення суду сума пенсії, яка нарахована, буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Вказана норма передбачена постановою КМУ від 05.11.2014 року №637 у редакції Постанови №788 від 21.08.2019 року.

15.03.2021 року за вх.№12576/21 від позивачки надійшла відповідь на відзив, яку суд не приймає як заяву по суті справи в силу ч.3 ст.263 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно Довідки від 08.10.2020 року №5105-5000314306 позивачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу (а.с.16) з 01.10.2020р. Фактичне місце проживання - м.Одеса.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №200/11265/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Бухмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити нарахування та виплату пенсії з 01.06.2018 року (а.с.17-20).

На виконання рішення суду пенсійним органом відновлено нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком з 01.06.2018 року.

24.11.2020 року позивачка звернулась до Головного управління зі зверненням щодо виплати заборгованості пенсії (а.с.21) за період з 01.06.2018р. по 31.03.2019р. у сумі 32645,70грн.

07.12.2020 року листом №11650-11435/Ш-02/8-1500/20 Головне управління повідомило, що виплата пенсії здійснюватиметься згідно КМУ від 05.11.2014 року №637 у редакції Постанови №788 від 21.08.2019 року після затвердження КМ України окремого порядку, загальна сума боргу за період з 01.06.2018р. по 31.10.2020р. становить 109248,79грн., а за жовтень 2020 року після надходження відповіді на запит від ПФУ.

Аналогічні відповіді надані Пенсійним фондом України у листі від 15.01.2021 року (а.с.24) та Головним управлінням у листі від 02.02.2021 року (а.с.28).

Не погоджуючись із зазначеним, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Згідно п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.10.2020р.

При цьому, позивачці, ОСОБА_1 , на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №200/11265/18-а нараховано 109248,79 грн. пенсії, що не заперечується відповідачем.

Разом з тим, відповідач обґрунтовує відмову у виплаті пенсії за минулий період тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України, проте така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною, з огляду на наступне.

Згідно Постанови КМ України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Вказані зміни внесені згідно з Постановою КМ № 788 від 21.08.2019 року

Між тим, на час розгляду справи такого порядку не визначено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.

Відповідно до ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

В преамбулі до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Таким чином, посилання відповідача на постанову КМУ від 05.11.2014 року №637 у редакції Постанови №788 від 21.08.2019 року є необґрунтованими, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відсутність встановленого порядку не виключає прав особи на отримання своєї пенсії.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, враховуючи положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" прийняття законодавцем цього Закону спрямоване на встановлення додаткових гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, до яких належить і позивач, а не на звуження обсягу їх прав, закріплених в інших законодавчих актах України, зокрема в частині 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 805/402/18 від 04 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких підстав, враховуючи позицію Верховного Суду, суд дійшов до висновку, що відповідачем, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів пенсійної справи пенсія ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року нарахована та обліковується в управлінні пенсійного фонду, виплату пенсії їй поновлено з листопада 2020 року (а.с.24).

Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перед ОСОБА_1 утворилась заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року у сумі 109248,79грн., яка не виплачується із підстав незатвердження окремого порядку для такої виплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області слід зобов`язати виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року, а доводи відповідача відхиляє з мотивів їх необґрунтованості та вищенаведених мотивів суду.

Суд погоджується із тим, що припинення виплати пенсії ОСОБА_1 є втручанням у право власності на належне їй майно у розумінні положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснено не у спосіб, передбачений ЗУ №1058-IV.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1138,50 грн. (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 263, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року у розмірі 109248грн. 79 копійок та за період з 01.10.2020 року по 31.10.2020 року у розмірі 4593грн. 86 копійок.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2018 року по 31.10.2020 року у розмірі 109248грн. 79 копійок та за період з 01.10.2020 року по 31.10.2020 року у розмірі 4593грн. 86 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 1138грн. 50коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян