Ухвала суду № 95677931, 17.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8830/20

У Х В А Л А

17 березня 2021 року м.Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

Секретаря судового засідання Макаренко А.І.

За участі сторін:

Від позивача: Подорожній А.С.,

Від відповідача: Щур А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» (код ЄДРПОУ 34637799; вул. Центральна, 3-А, с. Петрове, Біляївський район, Одеська область, 67623) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16.04.2020 року, №0011081401 від 16.04.2020 року, №0010421304 від 17.04.2020 року, №0010591304 від 17.04.2020 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/8830/20 о 12:09:53 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймателлсервіс» залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

08.10.2020 року за вх.№41667/20 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.11.2020 року.

За клопотанням сторін підготовче засідання було відкладено на 03.12.2020 року, яке було перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному підготовче засідання на 22.12.2020 року.

У зв`язку із відсутністю електропостачання в Одеському окружному адміністративному суді підготовче засідання перенесено на 25.01.2021 року.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання 25.01.2021 року відкладено на 15.02.2021 року.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 02.03.2021 року.

За клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 17.03.2021 року.

У підготовче засідання 17.03.2021 року з`явились представники сторін.

Судом встановлено, що 28.01.2021 року за вх.№ЕП/2433/21 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання вказано, що КАС України передбачає спеціальні строки для звернення до суду із позовом. Так, ст.56.19 ПК України визначає місячний строк для звернення до суду із позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення у разі попереднього його оскарження в адміністративному порядку. Оскільки рішення про відхилення скарги позивачем отримані 05.08.2020 року, а звернення до суду відбулось 11.09.2020 року, то спеціальний строк звернення до суду з позовом позивачем пропущено, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, представник посилається на позицію Верховного Суду у справі №500/2486/19.

15.02.2021 року за вх.№ЕП/3955/21 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду. В обґрунтування поважності причини пропуску вказано, що про відступлення позиції Верховного Суду від попередніх висновків в частині застосування спеціальних строків звернення до суду з позовом позивач дізнався вже після звернення до суду, що слугує підставою вважати строк таким, що пропущений з поважних причин.

Розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача та заяву представника позивача суд дійшов наступного.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Як зазначає позивач, при зверненні до суду із даним позовом він керувався позицією щодо застосування тримісячного строку для звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень.

Згідно висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення.

Натомість, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 вирішив відступити під попередньо викладеної позиції. У зазначеній постанові вказано, що «норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті»

На вказану підставу посилається і представник відповідача у заявленому клопотанні.

Втім, у рамках цієї ж постанови Верховний Суд констатує, що «суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми.

Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд звертає особливу увагу на те, що позивач з урахуванням позиції Верховного Суду не заперечує щодо судової практики, що склалась, та необхідності застосування вказаної позиції. Натомість, суд погоджується із тим, що така практика запроваджена вже після звернення позивача до суду із даним позовом, що виключає можливість її врахування при дотриманні строків звернення, а тому заявлені позивачем причини пропуску строку суд вважає поважними.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» строку звернення до суду з позовом, у зв`язку із чим підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст. 118, 120, 122, ч.3 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.241-243, 248, 250, 256, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» строк звернення до суду з позовом.

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройметаллсервіс» (код ЄДРПОУ 34637799; вул. Центральна, 3-А, с. Петрове, Біляївський район, Одеська область, 67623) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22.03.2021 року.

Суддя М.М. Аракелян