Рішення № 95677845, 22.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8111/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65059) про стягнення середньої заробітної плати, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ України), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі Департамент ДАБІ), в якому позивач просить:

- стягнути з ДАБІ України на її користь моральну шкоду в сумі 70000 грн;

- стягнути з ДАБІ України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення по справі №815/6708/14 про поновлення на роботі (з 01.11.2018 року по 01.09.2020 року) у розмірі 169 579,70 грн;

- зобов`язати ДАБІ України (в.о. Голови ДАБІУ Федоренко Богдан Олександрович) (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) видати наказ про поновлення ОСОБА_1 з 31.10.2014 року на посаді в Департаменті ДАБІ в Одеській області, яка аналогічна той, що вона що вона займала до звільнення в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі Інспекція ДАБК).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року відмовлено у відкритті провадження та адміністративний позов з додатками повернуто позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року по справі №420/8111/20 - скасовано. Справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2020 року передана на розгляд головуючому судді Катаєвій Е.В .

Ухвалою суду від 12.01.2021 року позов залишений без руху для надання оригіналу позову з додатками, які були повернути позивачу на виконання вимог КАС України. Позивач надала документи та повідомила, що повернутий їй оригінал позову не зберігся.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у позові зазначила, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року, по справі №815/6708/14 визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції ДАБК №133 «ОС» від 31.10.2014 року про її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлено її з 30.10.2014 року на посаді головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Інспекційного управління в Одеській області Інспекції ДАБІ, зобов`язано Інспекцію ДАБК нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31.10.2014 року по день поновлення на посаді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року замінено (у зв`язку з ліквідацією) Інспекцію ДАБК на її правонаступника ДАБІ України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року ухвалу від 06.07.2015 року скасовано, постановлено нову ухвалу - замінено Інспекцію ДАБІ на Департамент ДАБІ.

Позивач вказує, що в Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 по справі 420/6014/18 зазначено, що покладений у справі №815/6708/14 процесуальний обов`язок на Департамент ДАБІ про поновлення ОСОБА_1 на службі має бути виконаний саме Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати ДАБІ України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 з 31.10.2014 на посаді в Департамент ДАБІ, яка аналогічна той, що вона займала до звільнення в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Також в Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 по справі 420/6014/18 зазначено, що саме ДАБІ України, як розпорядник відповідних бюджетних коштів, має здійснювати позивачу виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на посаді.

Позивач зазначила, що на даний час Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року по адміністративній справі №815/6708/14 в частинах поновлення її на посаді нарахування виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 301.10.2014 року по день поновлення на посаді - не виконана.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ст.236 КЗпПУ встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 року стягнуто з ДАБІ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення суду про поновлення. на роботі за період з 2 грудня 2014 року по 01 листопада 2018 року в сумі 203 458,10 грн.

Згідно штатного розпису Департаменту ДАБІ в Одеській області з 01.01.2019 та 01.01.2020 було підвищення посадових окладів, у зв`язку з чим позивач вважає, що розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду від 22.12.2014 року по справі №815/6708/14 з 01.11.2018 року по 01.09.2020 року необхідно поділити на періоди: з 01.11.2018 по 01.01.2019, з 01.01.2019 по 01.01.2020, з 01.01.2020 по 01.09.2020.

Позивачем наведений розрахунок середнього заробітку за вказаний період, якій склав 169579,70грн без утримання податку та інших обов`язкових платежів.

Крім того, позивач зазначила, що Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 адміністративній справі № 815/6708/14 в частинах поновлення її з 31.10.2014 року на роботі на посаді головного державного інспектора не виконується майже шість років. За шість років вона неодноразово зверталась до ДАБІ з проханням виконати рішення суду про поновлення на посаді, також зверталась до різних органів - Мінсоцполітики, Міністерства юстиції, прокуратури, Президенту України. Всі дії вимагали від неї додаткових зусиль для відстоювання справедливості, для чергового звернення до суду захистом порушених прав. Тривалість невиконання судового рішення завдає і моральних страждань, погіршує стан здоров`я, посилює відчуття безнадійності, відсутності правового захисту, забирає багато особистого часу (написання звернень, консультації з юристами, поїздки в суд). А ДАБІ за шість років нічого не зробила для виконання рішення суду. Позивач вважає вказану бездіяльність тривалим знущанням над нею.

Просить стягнути моральну шкоду в розмірі 70000,00грн (по 1000грн за кожний місяць з дня звільнення).

Представником відповідача наданий до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Представник посилається на постанови КМУ від 23.04.2014 року №150, від 09.07.2014 року №294 щодо утворення ДАБІ та її структурних органів. Представник стверджує, що жодним нормативним документом не визначено Департамент ДАБІ або інший орган правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року по справі №815/6708/14 замінено Інспекцію ДАБК на Департамент ДАБІ. 21.12.2015 року позивач звернулась до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ із заявами про виконання рішення суду на підставі виданих виконавчих листів.

22.12.2015 року відкриті виконавчі провадження №49714780 та №49714944 з примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року по справі №815/6708/14. 19.01.2016 року Департаментом ДАБІ повідомлено державного виконавця про неможливість виконати рішення суду, оскільки Департамент ДАБІ не є правонаступником Інспекції ДАБК.

В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2016 суд приходить до висновку, що у разі зміни способу та порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року, з урахуванням ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, відбудеться фактична зміна судового рішення, що є неприпустимим.

ДАБІ України категорично заперечує проти задоволення позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді у Департаменті ДАБІ в Одеській області та ще раз наголошуючи, що ні Держархбудінспекція, ні Департамент не є правонаступниками ліквідованої Інспекції.

Представник також зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», Урядом прийнято рішення ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

На даний час здійснюються організаційно-правові заходи, пов`язані з ліквідацією ДАБІ та її територіальних органів. Також, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», Урядом прийнято рішення утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду і ліквідувати Державну інспекцію містобудування України.

Також представник вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди. Позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювана та спричиненою шкодою. Позивачем не надано будь-яких фактичних даних, які могли б свідчити, що діями Держархбудінспекції завдано будь-яку моральну шкоду.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила про необґрунтованість доводів відповідача ДАБІ України, які викладені у відзиві на позов щодо того, що ні Департамент ДАБІ в Одеській області, ні ДАБІ України не є правонаступниками ліквідованої Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, оскільки в постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 (справа 21 -237а11) зазначено, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

В Постанові Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 по справі 815/6708/14 зазначено, що ліквідація Інспекції ДАБК в Одеській області передбачає утворення на її основі структурного підрозділу апарату ДАБІ України, а саме Департаменту ДАБІ в Одеській області з покладенням на нього виконання тих самих завдань і функцій, що й на Інспекцію - реалізація державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Одеської області, здійснення державного контролю та нагляду на території Одеської області.

Позивач також з посиланням на ст.236 КЗпПУ та правові висновки Верховного Суду України від 16.04.2020 року по справі 540/654/19 наполягала на задоволенні позовних вимог.

Також позивач надала до суду пояснення на ухвалу суду від 31.08.2020 року, в якій викладає свою незгоду з доводами ухвали суду. Суд не приймає до уваги дані пояснення позивача, оскільки ухвала суду від 31.08.2020 року про відмову у відкритті провадження по справі скасовано судом апеляційної інстанції та можуть бути предметом оцінки під час розгляду справи по суті.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що наказом Інспекції ДАБК №133 «ОС» від 31.10.2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Інспекційного управління в Одеській області Інспекції ДАБК в Одеській області у зв`язку з ліквідацією Інспекції ДАБК відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у справі №815/6708/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015року, задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнаний протиправним та скасований наказ Інспекції ДАБК №133 «ОС» від 31.10.2014року та поновлено ОСОБА_1 з 31.10.2014 року на роботі в Інспекції ДАБК на посаді головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Інспекційного управління в Одеській області Інспекції ДАБК. Також зобов`язано Інспекцію ДАБК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31.10.2014р по день поновлення на посаді. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора інспекційного відділу № 1 Інспекційного управління в Одеській області Інспекції ДАБК.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну відповідача по справі №815/6708/14 та замінено Інспекцію ДПБК на ДАБІ України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року скасовано; постановлено нову ухвалу, якою замінено Інспекцію ДАБК на Департамент ДАБІ.

Також згідно з рішеннями судів по справі №420/6014/18 встановлені обставини щодо примусового виконання рішення суду. Зокрема, судом було встановлено, що 22.12.2015року та 23.12.2015року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито два виконавчих провадження з виконання виконавчих листів № 815/6708/14, а саме щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та щодо зобов`язання нарахування та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 49714780 від 22.12.2015р. та ВП № 49714944 від 23.12.2015р.)

В ході виконання вищевказаних виконавчих листів, Департаментом ДАБІ в Одеській області листами від 05.01.2016 року повідомлено головного державного виконавця, що Департамент ДАБІ Д в Одеській області є територіальним органом - структурним підрозділом апарату ДАБІ України та не є юридичною особою. Департамент ДАБІ не має власних рахунків у банківських установах та не має права їх мати, не має права приймати (поновлювати) та звільняти з роботи.

30.05.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з невиконанням виконавчого документа.

21.06.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 р. у справі №815/6708/14 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 р. у справі №815/6708/14 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про заміну відповідача, в якій просила замінити Департамент ДАБІ в Одеській області на ДАБІ України. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 р. у задоволенні заяви відмовлено.

У січні 2018 року позивачем направлено виконавчі листи до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області , які повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що виконавчі провадження по виконанню цих виконавчих листів вже перебувало у відділі та було закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. у справі №815/6708/14, позивач звернулась до суду позовом про стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року у справі №420/6014/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДАБІ України, Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.10.2014р. по 22.12.2014р. у розмірі 2783,88 грн. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі по справі № 815/6708/14 з 22.12.2014р. по 01.11.2018р. у розмірі 213005,05 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі №420/6014/18 рішення суду від 05.02.2019 року скасовано. Прийнята у справі нове рішення, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ДАБІ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, за період з 23 грудня 2014 року по 01 листопада 2018 року, у сумі 76 833,30грн.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року задоволена частково касаційна скарга ОСОБА_1 . Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року в частині стягнення з ДАБІ України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника в сумі 76 833,30 грн скасована, а справа в цій частині направлена на новий розгляд. Приймаючи рішення, Верховний Суд звернув увагу на те, що передумовою для здійснення розрахунку суми середнього заробітку є встановлення наявності в Держархбудінспекції посад, які аналогічні посаді позивачки та інформації про посадові оклади відповідних державних службовців.

Верховний Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції, що період часу за який необхідно стягнути середній заробіток, який бере відлік з наступного дня після постановлення судового рішення про поновлення на посаді (яке підлягає негайному виконанню), складається з 23.12.2014 року по 01.11.2018 року, тобто по дату визначену самою позивачкою в позовній заяві.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі №420/6014/18 рішення суду І-ої інстанції від 05.02.2019 року скасовано. Прийнято у справі нове рішення, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ДАБІ України (код за ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі працівника, за період з 23 грудня 2014 року по 01 листопада 2018 року в сумі 203 458 (двісті три тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. Зазначена сума вказана без урахування податків та обов`язкових платежів, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 до державного бюджету. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Станом на час звернення до суду з позовом по даній справі позивач не була поновлена на роботі, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у справі №815/6708/14 не виконана, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Сторони не оспорюють даних обставин та суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, а тому в силу приписів ч.1 ст.78 КАС України вказані обставини є встановленими та доказаними.

Дослідивши надані учасниками справи заяви по суті та докази суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Зокрема, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з ДАБІ України на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення по справі №815/6708/14 з 01.11.2018 року по 01.09.2020 року у розмірі 169 579,70 грн.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовими висновками Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, викладеними у постанові від 16.04.2020 року по справі №540/654/19 є наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В частині 6 ст.235 КЗпП України зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.2,3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

За статтею ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З огляду на встановлені державні гарантії обов`язковості виконання судових рішень, Верховний Суд зазначив, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Верховний Суд також зазначив, що невиконання або несвоєчасне виконання судового рішення є відповідною підставою для звернення позивача до суду. При цьому, позивач наділений правом самостійно обирати спосіб захисту його порушених прав, як то шляхом звернення до суду з відповідним позовом, так і шляхом встановлення контролю за виконанням судового рішення про поновлення його на посаді.

Згідно з висновками Верховного Суду у вказаній справі не поновлення особи на посаді за рішенням суду свідчить про затримку відповідачем виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та зумовлює породження у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки в силу приписів ст.236 КЗпП України . Відсутність наказу про неволення особи на роботі за рішенням суду не є підставою для звільнення відповідача від виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника і у зв`язку з невиконанням такого рішення від обов`язку виплатити останньому середнього заробітку на підставі положень ст.236 КЗпП України.

Про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 свідчить також наявність рішення суду, яке набрало законної сили, - постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі №420/6014/18, згідно з якою стягнуто з ДАБІ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі працівника, за період з 23 грудня 2014 року по 01 листопада 2018 року в сумі 203 458,10грн. без урахування податків та обов`язкових платежів, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 до державного бюджету.

При розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді суд по справі №420/6014/18 виходив з того, що ОСОБА_1 має стаж державної служби 14 років та її присвоєно 9 ранг державного службовця.

Частина 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» встановлює, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Позивач з урахуванням встановлених обставин у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі №420/6014/18 визначила розрахунок. Розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді за період з 01.11.2018 по 01.01.2019 року, якій склав 14174,82грн (7087,41 х 2 міс).

Розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді за період з 01.01.2019 по 01,01.2020

Згідно зі штатним розписом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області оклад головного інспектора з 01.01.2018 складає 4800 грн., а з 01.01.2019 - 5110 гр. Коефіцієнт підвищення становить 5110 : 4800 = 1,064, а тому розмір заробітної плати з 01.01.2019 за місяць складає 7087,41 х 1,064 = 7541,00 грн. Отже за період з 01.01.2019 по 01.01.2020 сума заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді складає 7541,00 х 12 міс. = 90 492,00 грн.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 року включно.

Згідно зі штатним розписом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області оклад головного інспектора з 01.01.2019 складає 5110 грн, а з 01.01.2020 - 5500 гр. Тому коефіцієнт підвищення становить 5500 : 5110 = 1,076, а тому розмір заробітної плати з 01.01.2020 за місяць складає 7541,00 х 1,076 = 8114,11 грн. За період з 01.01.2020 по 01.09.2020 сума заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді складає 8114,11 х 8 міс. = 64 912.88 грн.

Сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 22.12.2014 року по справі 815/6708/14 про поновлення на посаді за період з 01.11.2018 по 01.09.2020 року складає 14174,82 + 90492,00 + 64912,88 = 169 579, 70 грн, без утримання податків та інших обов`язкових платежів, яка підлягає стягненню з ДАБІ України.

Пре6дставником ДАБІ України не спростовані розрахунки середнього заробітку позивача.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ДАБІ України, що він не є правонаступником ДАБК України та не є відповідачем по справі, оскільки вказані обставини досліджувались судом.

Зокрема, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року замінено Інспекцію ДАБК в Одеській області на Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції. При цьому суд дійшов висновку, що саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як розпорядник відповідних бюджетних коштів, має здійснювати позивачці виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про її поновлення на посаді.

Крім того, доводи відповідача ДАБІ України є необґрунтованими , оскільки за сталою судовою практикою ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи».

Суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДАБІ України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 з 31.10.2014 року на посаді в Департаменті ДАБІ в Одеській області, яка аналогічна той, що вона що вона займала до звільнення в Інспекції ДАБК в Одеській області, оскільки це не є с самостійними вимогами позивача, а стосуються порядку виконання рішення суду - постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у справі №815/6708/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015року, якою ОСОБА_1 з 31.10.2014 року поновлена на роботі в Інспекції ДАБК на посаді головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Інспекційного управління в Одеській області Інспекції ДАБК.

Також суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 70000грн, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання їй моральної шкоди.

Посилання позивача на те, що вона неодноразово зверталась до ДАБІ з проханням виконати рішення суду про поновлення на посаді, також зверталась до різних органів - Мінсоцполітики, Міністерства юстиції, прокуратури, Президенту України. Всі дії вимагали від неї додаткових зусиль для відстоювання справедливості, для чергового звернення до суду захистом порушених прав суд не приймає до уваги, оскільки КАС України встановлений порядок виконання судових рішень, а також шляхи контролю за виконанням рішень, встановлені ст.ст.382,383 КАС України. Звернення із заявами до Мінсоцполітики, Міністерства юстиції, прокуратури, Президенту України не є дотриманням встановленого законом шляху виконання рішення суду. Крім того, рішення суду примусово виконується ДВС, але рішення ДВС про закриття провадження при відсутності виконання рішення суду позивач також у встановленому законодавством порядку не оскаржувала.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65059) про стягнення середньої заробітної плати, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника, за період з 01.11.2018 року по 31.08.2020 року включно в сумі 169 579, 70 грн, без утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню до державного бюджету.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.