Рішення № 95677591, 22.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 р. справа № 400/3555/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаФінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та ненадання довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а також відповідач не надав довідку про нарахування індексації за вказаний період.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Так, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оброни України не було. Окрім цього, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди немає (а. с. 23-28).

Крім того, у відзиві відповідач вказав, що позивачем при зверненні до суду пропущено шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ст. 233 Кодексу законів про працюю України, у разi порушення законодавства про оплату працi працiвник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробiтної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2019 року (справа № 340/184/19): "... Колегія суддів вважає, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті" (п. 17-18 постанови).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи той факт, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітку позивача, як військовослужбовця, та з урахуванням позиції Верховного Суду, суд звертає увагу відповідача, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині А2513.

Відповідно до наказу командира Військової частини А2513 від 25.01.2019 року № 17, позивача виключено з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 12).

При звільненні з військової служби позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Військова частина А2513 перебуває на фінансовому забезпеченні Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України.

01.07.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року та видати довідку про виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року (а. с. 13-14).

Листом від 03.08.2020 року № 305/1455 відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що у 2016 та 2017 роках фінансовий ресурс для здійснення виплат грошового забезпечення не дозволяв здійснювати його індексацію. У 2018 році, після виплати всіх належних видів грошового забезпечення, позивачу виплачено індексацію у розмірі 658,55 грн. (а. с. 15).

Довідку на запит позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з відзиву відповідача, згідно довідки від 16.09.2020 року № 305/775 позивачу здійснювалась виплата сум індексації, а саме у 2016 році - в сумі 491,10 грн., а у 2017 році - фінансовий ресурс не дозволяв проводити індексацію, разом з цим виплачено 167,45 грн.

При цьому, дослідити за які місяці у 2016 та 2017 роках позивачу виплачена індексація грошового забезпечення та в якому розмірі, суд позбавлений можливості, оскільки згідно Акту про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 30.09.2020 року, що складений канцелярією Миколаївського окружного адміністративного суду (а. с. 29), у відзиві на позовну заяву вих. № 316/2236 від 18.09.2020 року відсутній додаток, а саме довідка Фінансового управління ГШ ЗСУ від 16.09.2020 року № 305/775.

З урахуванням наведеного, маються підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням раніше виплаченої суми індексації в розмірі 658,55 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не вчинено бездіяльність, як помилково вважає позивач, тому позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, суд зазначає наступне.

У своїй заяві від 01.07.2020 року позивач просив видати йому довідку про виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року.

Як вбачається з відповіді відповідача від 03.08.2020 року № 305/1455, довідка позивачу не була надана.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII (надалі - Закон № 2657), кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч. 2. ст. 6 Закону № 2657).

Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону № 2657 визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач просив надати інформацію, що безпосередньо стосується його грошового забезпечення.

Згідно ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393), органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідачем не надана позивачу запитувана ним інформація.

Суд звертає увагу, що позивач у своїй заяві від 01.07.2020 року просив відповідача надати довідку про грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року, а не довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача в межах інформації, запитуваної у заяві від 01.07.2020 року.

Позов задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168, ЄДРПОУ 22990368) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168, ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168, ЄДРПОУ 22990368) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) довідку про виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року.

4. У задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз