Ухвала суду № 95677426, 22.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1283/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви представника позивача Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першою, п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.

Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з`ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд встановив, що позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 10.04.2019.

Отже, з моменту звільнення позивач був обізнаний про порушення своїх прав. Водночас, до суду з вимогами про виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019 та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби звернувся 17.03.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем порушено строк звернення до суду та позивачем не наведено жодних обставин щодо пропуску строку звернення до суду протягом місячного строку.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

В позовній заяві позивач вказує, що на підставі пункту 13 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція.

На підтвердження вищевикладеного, позивачем до матеріалів справи надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 08.04.2016.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах, визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Спір щодо виплати позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби пов`язаний саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, тобто позивач звільнений від сплати судового збору саме за зазначену позовну вимогу.

Спір щодо виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.10.2014 по 10.04.2019, в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, тобто позивач не звільнений від сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено дві вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та заявлено дві вимоги, які не стосуються порушення його прав, передбачених статтею 12 зазначеного закону, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

В позовній заяві позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, інша вимога є похідною.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року 2270,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн, надати документ про сплату судового збору або надати суду інші докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно ч. 4 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З позовної заяви вбачається, що представником позивача зазначені треті особи: Казенне підприємство Марківський об`єднаний районний військовий комісаріат, Білокуракинський -Троїцький об`єднаний районний військовий комісаріат.

Представником позивача до позовної заяви не надано клопотання про залучення третіх осіб Казенне підприємство Марківський об`єднаний районний військовий комісаріат, Білокуракинський -Троїцький об`єднаний районний військовий комісаріат з зазначенням, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- доказів звернення до суду в межах місячного строку, або заяву про поновлення строків звернення до суду із зазначенням поважності причини пропуску строку.

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код отримувача 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “84” Окружні адміністративні суди, із зазначенням номеру справ;

- клопотання про залучення третіх осіб з обґрунтуванням підстав для залучення їх до справи.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Ірметова