Рішення № 95677242, 19.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/115/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27652, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Первозванівка, вул. Гагаріна, 1, ЄДРПОУ: 04365098)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 8 скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21.12.2020 р. №161 "Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 8 скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21.12.2020 р. №162 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 , що знаходиться на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.35-36).

Позов мотивовано тим, що позивач реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки, у встановленому законом порядку 12.02.2020 р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1,7485 га на території Первозванівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області за рахунок сформованої земельної ділянки, кадастровий номер 3522587600:02:000:2150. Рішенням відповідача від 10.04.2020р. №1248 позивачу відмовлено у задоволенні заяви зважаючи на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до земель громадського пасовища, для сінокосіння та випасання худоби.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суд від 06.10.2020 р. по справі №340/3284/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та зобов`язано Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 12 лютого 2020 року з урахуванням правового висновку суду.

Позивач стверджує, що не зважаючи на наявність рішення суду та, передбаченого ст.121 Земельного кодексу України, права особи на безоплатну приватизацію земельної ділянки рішенням №161 від 21.12.2020 року відхилено проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

Окрім того, позивач стверджує, що перешкоджаючи йому в реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га, рішенням №162 від 21.12.2020 р. повторно розглянувши заяву позивача, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0100 га. Позивач вважає, що з боку відповідача наявні дії щодо явного та протиправного перешкоджання в отриманні ним земельної ділянки розміром достатнім для ведення особистого селянського господарства.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач стверджував, що рішенням №161 від 21.12.2020 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства. Таким чином відповідач вважає, що ним виконано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 р. по справі №340/3284/20.

Наполягав також на тому, що площа конкретної земельної ділянки не може перевищувати 2,0 га, проте може бути меншою. Площа конкретної ділянки, що приватизується, залежатиме від наявності вільних земель, призначених для передачі у власність громадянам України, встановлених обмежень, планувальної документації конкретного масиву земель тощо. При цьому закон не встановлює нижню граничну межу розміру земельних ділянок. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Первозванівської сільської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, відповідач вказує, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

12.02.2020 р. представником ОСОБА_1 подано до Первозванівської сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 1,7485 га з земельної ділянки кадастровий номер якої 3522587600:02:000:2150, що розташована на території Первозванівської сільської ради Кіровоградського району розміром 5,2455 га (а.с.10). До заяви додано копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення учасника бойових дій АТО, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10.04.2020 р. №1248 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,7485 га в зв`язку з тим, що земельна ділянка віднесена до громадського пасовища, для сінокосіння та випасання худоби (а.с.11).

Не погодившись з відмовою відповідача у наданні дозволу, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №340/3284/20 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10 квітня 2020 року, та зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 12 лютого 2020 року з урахуванням правового висновку суду.

Первозванівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області на другій сесії восьмого скликання прийнято рішення №161 про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,7485 га для ведення особистого селянського гр. ОСОБА_1 » та рішення №162 від 21.12.2020 р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0100 га для ведення особистого селянського гр. ОСОБА_1 ».

Не погодившись з тим, що сільською радою замість 1,7485 га надано лише 0,0100 га позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №340/3284/20 набрало законної сили - 07.11.2020 р., та з цього часу є обов`язковим і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З огляду на ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп. «в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктами «а», «б» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності відноситься до повноважень Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Так, відповідач на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №340/3284/20 та згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Однак, Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, розглянувши повторно заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7485 га за рахунок сформованої земельної ділянки кадастровий номер 3522587600:02:000:2150 на території Первозванівської сільської ради на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №340/3284/20, рішенням від 21.12.2020 р. №161 повторно відмовила у її задоволенні шляхом відхилення проекту рішення.

Між тим, рішенням від 21.12.2020 р. №162 позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею лише на 0,0100 га, замість 1,7485 га, яку бажав отримати позивач.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Як видно зі змісту ст.2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Суд зазначає, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зобов`язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов`язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття, а не обмежуватись загальними нормами чинного земельного законодавства.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 21.12.2020 р. №161, у ньому не наведено порушень вимог статті 118 ЗК України яких припустився позивач при зверненні із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - саме в розмірі 1,7485 га, а також відсутні будь-які мотиви щодо прийняття такого рішення.

Так, в протоколі №3 другої сесії восьмого скликання від 21.12.2020 року вказано, що мотивом відмови в наданні позивачу земельної ділянки в меншому розмірі, а не в розмірі 1,7485 га стало те, що на земельній ділянці 3522587600:02:000:2150, частину якої (1,7485 га) просив позивач надати у власність, люди випасають свою худобу, а тому громадські пасовища повинні бути закріплені за громадою (а.с.62).

Адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні. Оскаржуване рішення №161 від 21.12.21 року будь-яких мотивів або аргументів відмови не містить (а.с.17).

Більш того, суд у рішенні від 06.10.2020 р. по справі №340/3284/20 вказав, що сільська рада не надала жодного обґрунтування неможливості ведення позивачем на земельній ділянці особистого селянського господарства. Дана земельна ділянка не обтяжена жодним сервітутом, а її розмір не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена законом (пункт «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України). Вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Приписами пункту «а» частини 2 статті 22 ЗК України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), а тому позивач зможе використовувати земельну ділянку як пасовище в межах ведення особистого селянського господарства.

Окрім цього, на адвокатський запит Первозванівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області повідомлено про те, що користування земельною ділянкою як пасовищем здійснюють мешканці Первозванівської сільської об`єднаної територіальної громади: села Первозванівка, Зоря, Неопалимівка, Попівка, Сонячне, Калинівка, Степове, Паращине Поле, Федорівка, Миколаївські Сади, Клинці. Натомість про будь-які рішення або інші правові підстави, що перешкоджали би в наданні частини цієї ділянки позивачу відповідач не наводить та до матеріалів справи не надає (а.с.15).

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв`язку із приписами чинного законодавства, суд вважає, що при розгляді заяви позивача від 12.02.2020 року відповідач правові висновки суду, викладені рішенні від 06.10.2020 р. по справі №340/3284/20, проігнорував та прийняв немотивоване протиправне рішення №161 від 21.12.2020 р., яким відмовив у наданні земельної ділянки у розмірі, про який клопотав позивач у вказаній вище заяві, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Позивач звертаючись із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки вказав орієнтовну площу бажаної земельної ділянки - 1,7485 га (а.с.10).

Вирішуючи питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, Первозванівська сільська рада оскаржуваним у даному провадженні рішенням №162 від 21.12.21 року надала позивачу замість 1,7485 га 0,0100 га за рахунок тої ж земельної ділянки - кадастровий номер 3522587600:02:000:2150 розміром 5,2455 га (16).

Пунктом б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, частиною 1 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено лише максимальний розмір земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність не більше 2,0 гектара. При цьому, будь-якого обмеження щодо мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства при передачі у власність громадянам, чинним законодавством України не встановлено, а тому посилання представника позивача на звужування права позивача на земельну ділянку є необґрунтованим.

Більш того, основним мотивом протиправності рішення №162 від 21.12.21 року про надання позивачу дозволу на розробку проекту на 0,0100 га, є те, що надано лише 0,0100 га, а не 1,7485 га. Інших аргументів в позові не наведено.

Зважаючи на те, що безпідставністю відмови в наданні 1,7485 га аргументована протиправність рішення №161 від 21.12.2020 р., а надання позивачу дозволу рішенням №162 від 21.12.21 року на 0,0100 га не суперечить змісту статті 121 Земельного кодексу України та відповідає вимогам встановленим ч.2 ст.2 КАС України та не позбавляє права позивача отримати додаткові земельні ділянки в межах встановленої норми в 2 га в тому числі, і за рахунок тієї ж земельної ділянки 3522587600:02:000:2150, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вказаного рішення задоволенню не підлягають.

Більш того, як вказано вище, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства та не може скасувати його лише за бажанням позивача.

Зі змісту позову судом встановлено, що основним аргументом для скасування №162 від 21.12.21 року на надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на 0,0100 га є те, що таке рішення не прийняте щодо усіх 1,7485 га, а лише щодо 0,0100 га. Тому, у випадку наявності відповідного волевиявлення в цій частині і небажання виготовлювати проект землеустрою на 0,0100 га та отримати в подальшому таку земельну ділянку у власність, позивач може просити відповідача скасувати таке рішення в позасудовому порядку.

В позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки с/г призначення у власність площею 1,7485 га.

Суд не має правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов`язання сільської ради прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, обов`язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірних правовідносинах повноваження сільської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні чітко регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту можливе виключно за умови виконання позивачем усіх визначених законом вимог, необхідних для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Натомість правова оцінка спірного рішення стосувалася безпосередньо того, що рішення взагалі немотивоване. Предмет доказування у даній справі не охоплює вичерпності цих мотивів та дотримання позивачем усіх умов для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Крім того, у справі, як зазначалося вище, судом встановлено, що суб`єктом владних повноважень - Первозванівською сільською радою, не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов для прийняття відповідного рішення, позаяк цим органом прийняте необґрунтоване, немотивоване рішення без зазначення причин відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Окрім цього, судом встановлено, що за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3522587600:02:000:2150 (розміром 5,2455 га) по 0,0100 га отримали також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Усі вони подали позови до Кіровоградського окружного адміністративного суду про скасування цих рішень та про зобов`язання Первозванівської сільської ради прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення кожному з них по 1,7485 га. за рахунок земельної ділянки 3522587600:02:000:2150 (розміром 5,2455 га), що перевищує в еквіваленті загальний розмір земельної ділянки та виключає об`єктивну можливість одночасного такого надання (а.с.26-28).

Більш того, щодо 0,0100 га із 1,7485 га рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення на разі прийняте.

З огляду на визнання протиправним спірного рішення №161 від 21.12.2020 р., належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою є зобов`язання відповідача повторно розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21 грудня 2020 року №161 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 12.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - в розмірі 1,7485 га, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова