Рішення № 95676508, 22.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/133/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Приватного малого підприємства "Граніт" про застосування заходів реагування,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці у Житомирській області із позовом до Приватного малого підприємства "Граніт", в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного малого підприємства «Граніт», а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в частині: - заправної станції; - відкриті гірничі роботи, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 24 грудня 2020 року №1584/11-2561.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю працівників підприємства, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача засобами електронної пошти 18.01.2021 (а.с.17).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з направленням на проведення перевірки №1584/11 від 22 грудня 2020 року та на підставі наказу №1830 від 22 грудня 2020 року посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено позапланову перевірку Приватного малого підприємства "Граніт" на предмет додержання законодавства з охорони прані та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гігієни праці.

За результатами перевірки складено акт від 24 грудня 2020 року №1584/11-2561, за висновками якого Приватне мале підприємство "Граніт" допущено наступні порушення, які створюють загрозу життю працівників підприємства:

- відсутні відмітки у журналі про проведення вступного інструктажу, що є порушенням підпункту 1 пункту 3 р. 6 НПАОП 0.00-4.12-05 Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній затверджений план роботи служби з охорони праці, що є порушенням пункту 1 р. 5 НПАОП 0.00-4.35-04 Про затвердження Типового положення про службу охорони праці (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній затверджений графік обстеження підприємства, що є порушенням пункту 1 р. 5 НПАОП 0.00-4.35-04 Про затвердження Типового положення про службу охорони праці (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній затверджений роботодавцем перелік питань для перевірки знань з охорони праці, що є порушенням пункту 11 р. 3 НПАОП 0.00-4.12-05 Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- роботи з підвищеною небезпекою проводяться без письмового наряду, що є порушенням підпункту 14 пункту 1 р. 4 НПАОП 0.00-1.24-10 Про затвердження правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- члени комісії не пройшли спеціальне навчання з НПАОП 0.00-1.62-12, НПАОП 0.00-1.72-14, НПАОП 0.00-1.24-10, НПАОП 0.00-1.71-13, НПАОП 0.00-1.81-18, що є порушенням пункту 4 р. 4 НПАОП 0.00-4.12-05 Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній план ліквідації аварій, що є порушенням пункту 1.10, розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній спеціальний журнал ознайомлення працівників з ПЛА, що є порушенням пункту 5 розділу 4 Інструкції зі складання планів ліквідацій аварій для кар`єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик, затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31.03.2003 №87 (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній «Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків», що є порушенням пункту 18 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ПКМУ №1232 від 30.11.2011 (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- не розроблена схема маршрутів у кар`єрі, що є порушенням підпункту 3.4 пункту 3, розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутній розроблений роботодавцем перелік робіт з підвищеною небезпекою, що є порушенням пункту 1.14 частини 1, розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- відсутнє захисне огородження що є порушенням підпункту 5 пункту 2.5, розділу VIII НПАОП 0.00-1.24-10 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (стаття 13 Закону України №2694-ХІІ "Про охорону праці");

- працівники не забезпечуються засобами індивідуального захисту, що є порушенням пункту 2 статті 8 Закону України «Про охорону праці»;

- заправна станція експлуатується без відповідних дозвільних документів, що є порушенням частини 2 статті 21 Закону України «Про охорону праці" (а.с.5-8).

Вважаючи вказані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-ХІІ, зі змінами та доповненнями) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За змістом пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У силу приписів статті 4 Закону №2694-XIІ державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2694-XII умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Стаття 13 Закону №2694-XII визначає управління охороною праці та обов`язки роботодавця.

Так, згідно з частиною 1 статті 13 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 3 статті 13 Закону №2694-XII визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з пунктом 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно абзацу першого частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Згідно з пунктом 2 статті 8 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Крім того, статтею 21 Закону №2694-XII, яка регулює питання додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об`єктів і засобів виробництва, передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Однак, як вбачається з акту перевірки №1584/11-2561 від 24 грудня 2020 року, вищезазначені норми Закону №2694-XII Приватним малим підприємством "Граніт" дотримані не були.

В силу правил статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2694-XII державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

За приписами абзацу п`ятого статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування до відповідача заходів реагування, суд виходить, зокрема, з того, що згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 27 Конституції України, обов`язок держави – захищати життя людини.

Згідно з частини 3 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що роботодавець Приватне мале підприємство "Граніт" створює небезпечні умови для роботи своїх працівників, а тому суд переконаний, що виявлені порушення законодавства про охорону праці спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей та мають бути усунуті.

Відповідачем, доказів того, що порушення, зафіксовані у акті перевірки, були усунуті до суду надано не було.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що виявлені під час перевірки порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а доказів їх усунення відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області слід задовольнити у повному обсязі шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 24 грудня 2020 року №1584/11-2561.

З огляду на відсутність у даній справі судових витрати позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, 18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) до Приватного малого підприємства "Граніт" (с.Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область, 12424, код ЄДРПОУ 13557170) про застосування заходів реагування.

Застосувати до Приватного малого підприємства «Граніт» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в частині: - заправної станції; - відкриті гірничі роботи, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 24 грудня 2020 року №1584/11-2561.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін