Рішення № 95676506, 22.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/22356/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0281 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини А0281, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.06.2020 в повному обсязі;

- визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування жовтня 2015 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 неврахування абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Військову частину А0281 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 01.06.2020 в сумі 185938,81 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач під час нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення застосував жовтень 2015 року, як місяць з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 не врахував абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 під час обчислення позивачу індексації грошового забезпечення, вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 4 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надано відповідачу строк на подачі відзиву.

18 січня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.31-32). Відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. В обґрунтування заперечень зазначив, що Військовою частиною було виконано заходи щодо дотримання та підвищення соціальних стандартів і гарантій позивача. Крім того, відповідачем зазначено, що у листі Мінсоцполітики від 09.06.2016 №252/10/136-16 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України зазначено, що нарахування сум індексації здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на цілі.

У листі Мінсоцполітики від 08.08.2017 №78/0/66-17 зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів, передбачених на цілі. При цьому Порядок №1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди.

Отже відповідач вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправними дій Військової частини по невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період за період 26.03.2014 до 13.04.2018, оскільки Військова частина, відповідно до Інструкції №260 виконувала роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №2248/3/9712 та від 26.03.2018 №248/1485, яких було зазначено про не нарахування індексації забезпечення.

Також, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України протягом 01.01.2016 до 01.12.2018 у Міністерства оборони України - не було.

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до довідки №63 від 16.01.2021 позивачу в період з 01.12.2015 до 31.12.2015 здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. За період з грудня 2018 року по червень 2020 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 3081,21 грн.

1 лютого 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.37-41) згідно з якою позивач проти доводів відзиву заперечує та просить задовольнити позов.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.10.2003 до 01.06.2020 проходив військову службу у Військовій частині А1910, що знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні Військової частини А0281.

Наказом командира Військової частини А1910 від 01.06.2020 №107 ОСОБА_1 було звільнено, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с.12).

Виходячи з відомостей які були надані Військовою частиною А0281, а саме: довідки від 26.11.2020 №5287 (а.с.13-14) та довідки від 05.08.2020 №1384 (а.с.15) вбачається, що відповідач у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 протиправно не враховує січень 2008 року, як місяць з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 протиправно, на думку позивача, не враховує абзаци 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у зв`язку із чим не в повному обсязі здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу, а в деякий період служби і взагалі не здійснював виплату індексації.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

У положеннях статті 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

У статті 4 Закону №1282-ХІІ зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частиною 1 статті 10 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Позивач проходив службу у Військовій частині 1910, що заходиться у підпорядкуванні та фінансовому забезпеченні Військової частини А0281, а тому індексацію його доходів повинен був проводити саме відповідач.

У Порядку №1078, в редакції, що діяла до 15.03.2018 зазначено:

"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку."

З 15.03.2018 №1078 Порядок має наступну редакцію :

"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку."

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відсутність механізму виплати індексації за попередні роки не може позбавляти позивача права на індексацію його доходів і її отримання.

Що стосується посилань представника відповідача на те, що коштів на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не було призначено, суд враховує, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Варто також додати, що в своїй діяльності В/ч 0281 має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача на розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України, листи та телеграми, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а роз`яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.12.2015 до 01.06.2020 не нараховувалась та не виплачувалась або нараховувалась і виплачувалась вибірково індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправні дії (бездіяльність).

При цьому суд зауважує, що відповідач будь-яких пояснень та доказів щодо вибірковості проведення індексації не надав.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078, в редакції Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тобто дана норма передбачає з якого місяця здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для певних працівників, в тому числі і новоприйнятих працівників.

Позивач був прийнятий на військову службу з 28.10.2003 і до цього останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.01.2008 на підставі Постанови КМ України від 7 листопада 2007 року №1294.

Таким чином базовим місяцем для проведення позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 є січень 2008 року.

Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулось з 01.03.2018 на підставі Постанови КМ України від 30.08.2017 №704, тобто базовим місяцем для проведення позивачу індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 є березень 2018 року.

При цьому суд зазначає, що відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 справа №200/9297/19а, від 23.04.2020 справа №816/1728/16 та від 30.06.2020 справа №380/2597/20.

Слід звернути увагу, що грошовий дохід позивача, як вбачається з доданої до позову довідки (а.с.13-14), в березні 2018 року (11063,23 грн) порівняно з лютим 2018 року (10537,60 грн) підвищився на 525,63 грн, однак стверджувати, що таке підвищення перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, не має можливості, оскільки відповідач не проводив позивачу індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не доказав, як то передбачено частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірності своїх дій та бездіяльності щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 01.06.2020, а тому для захисту прав та інтересів позивача військову частину належить зобов`язати провести нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.06.2020 відповідно до вимог Порядку №1078 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, щодо базового місяця та виплатити індексацію з врахуванням раніше сплаченої суми.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію в сумі 185938,81 грн, то вона задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок індексації, відповідно до законодавства, здійснюється за місцем служби позивача в залежності від місяця зростання посадового окладу і суд не може зобов`язувати відповідача нарахувати певну суму, яка до того ж не підтверджується наявними у справі доказами. Доданий до позову розрахунок індексації (а.с.20-22) не є доказом, відповідно до статті 72, частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідачем у порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність бездіяльності Військової частини А0281 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А0281 (проспект Миру, 39, м.Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 08104621) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.06.2020.

Визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування жовтня 2015 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 неврахування абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину А0281 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.06.2020, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 до 01.06.2020 із застосуванням березня 2018 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та виплатити індексацію з врахуванням раніше сплаченої суми.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін