Рішення № 95676074, 17.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 р. Справа№200/458/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290, місцезнаходження: Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103), у якій просить:

- визнати незаконними та скасувати рішення № 3530 від 13.10.2020 року та № 4414 від 17.12.2020 року Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.10.2020 року вона звернулася до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 3530 про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням відповідача № 3530 від 13.10.2020 року їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та тим, що вона не відноситься до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті та інше.

17.12.2020 року вона знову звернулася до відповідача із заявою № 4414 про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням відповідача № 4414 від 17.12.2020 року їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що вона не відноситься до перелічених у законі осіб, які можуть претендувати на таке право.

Позивач вважає зазначені рішення неправомірними, оскільки вона є учасником бойових дій, безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, має трудовий стаж понад 24 роки та досягла 50-річного віку, а тому, згідно п.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набула право на призначення дострокової пенсії за віком.

Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

28.01.2021 року відповідачем засобами електронного зв`язку був наданий відзив на адміністративний позов, з якого слідує наступне. Стосовно рішення від 13.10.2020 року за № 3530 про відмову в призначені пенсії позивачу, зазначив наступне. Позивач звернулась до управління через веб-портал із заявою від 12.10.2020 за № 3530 про призначення пенсії за віком відповідно пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058). До заяви було додано паспорт, довідка про індивідуальний податковий номер, трудова книжка, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження. Після вивчення документів, наданих позивачем, управління дійшло висновку щодо неможливості призначення пенсії за віком згідно п.4 ст.115 Закону України № 1058 через відсутність уточнюючих довідок, які підтверджують стаж роботи під час отримання позивачем допомоги по безробіттю у Мар`їнському районному центрі зайнятості за періоди 2001-2002 роки, 2003-2004 роки. Також з аналізу норми п.4 ст.115 Закону України № 1058 слідує, що у разі призначення пенсії за віком на підставах, передбачених даною нормою, позивач повинна мати статус військовозобов`язаної особи, що має підтверджуватись відповідним документом. У зв`язку з його відсутністю позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно п.4 ст.115 Закону України № 1058.

Стосовно рішення від 17.12.2020 за № 4414 про відмову в призначені пенсії позивачу, відповідач зазначає наступне. 17.12.2020 року позивач звернулась до управління із заявою № 4414 про призначення пенсії за віком відповідно пункту 4 статті 115 Закону України. Серед документів, наданих позивачем, була довідка від 07.09.2020 № 289 «Про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» та довідка архівна від 11.12.2020 за № 30/569-04 з переліком періодів отримання Позивачем допомоги по безробіттю. Враховуючи надані документи управлінням враховано до стажу, що надає право призначення пенсії за віком, періоди отримання позивачем допомоги по безробіттю у Мар`їнському районному центрі зайнятості з 29.04.2001 по 22.07.2002, з 15.05.2003 по 08.05.2004, з 11.05.2004 по 06.11.2004 зараховано до страхового стажу згідно довідки від 11.12.2020 року №30/569-04. Однак, щодо можливості застосування при призначенні позивачу пенсії за віком приписів п.4 ст.115 Закону України № 1058 управління звертає увагу на відсутність відповідних підстав, оскільки нею знову не надано доказів щодо належності до військовозобов`язаних осіб.

Крім того зазначає, що позивачем до суду надано більше документів, ніж при зверненні до управління із заявою про призначення пенсії, а саме: витяг з протоколу від 17.06.2016 № 21 «Засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій»; копії витягів з наказів: від 31.08.2015 № 243, від 02.07.2016 № 184дск, від 31.07.2016 № 213дск, від 01.10.2016 №275дск, від 01.10.2016 № 275дск, від 06.07.2017 № 189дск, від 31.05.2017 № 152дск, від 30.12.2016 № 366дск, від 30.12.2016 №366дск, від 28.04.2018 № 118дск, від 04.04.2018 №137 о/с. Разом з тим зазначає, що з приписів п.4 статті 115 Закону України слідує, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням цієї статті необхідно, щоб особа відповідала двом критеріям: належала до числа резервістів і військовозобов`язаних, а також мала статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу».

У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 24.05.1999 року.

Відповідач - Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290) є територіальним органом Пенсійного фонду України, який у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції, що передбачені розділом VI Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N1058-IV (далі - Закон №1058), п.п. 7, 8 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2.

В період з 13.08.2015 року по 07.06.2016 року, з 08.07.2016 року по 03.08.2016 року, з 18.09.2016 року по 08.12.2016 року, з 15.12.2016 року по 05.05.2017 року, з 04.06.2017 року по 27.04.2018 року ОСОБА_1 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області, про що свідчить довідка Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 07.09.2020 року за № 289.

17.06.2016 року Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій постановила відповідно до п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнати учасником бойових дій і видати відповідне посвідчення працівникам ДСНС України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у тому числі ОСОБА_1 , що підтверджено витягом з протоколу № 21 від 17.06.2016 року.

17.06.2016 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій видала позивачу посвідчення серії НОМЕР_3 , згідно з яким остання має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Як свідчать записи у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , на час виникнення спірних правовідносин позивач продовжувала працювати, обіймала посаду диспетчера 96 професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Судом встановлено, що 12.10.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058. Разом з заявою позивачем були подані такі документи: паспорт, довідка про ІПН, трудова книжка, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження.

Рішенням відповідача № 3530 від 13.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії, оскільки страховий стаж останньої складає 19 років, 11 місяців, 11 днів, її вік менший, ніж 65 років, а також вона не відноситься до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також тих, кому встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті та інш.

17.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058. Разом з заявою позивачем були подані наступні документи: паспорт, довідка про ІПН, трудова книжка, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

Рішенням відповідача № 4414 від 17.12.2020 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії, оскільки страховий стаж останньої складає 22 роки, 4 місяці, 2 дні, її вік менший, ніж 65 років, а також вона не відноситься до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті та інших.

Крім того, відповідачем роз`яснено, що позивач матиме право на пенсію за віком у 65 років, тобто з 25.09.2035 року, згідно ст. 26 Закону № 1058.

Не погодившись із даними рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон № 1058.

Стаття 115 Закону № 1058 регламентує пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 20 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. п. 12 та 13 ст. 7 Закону № 3551, особи з

Аналіз положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 зумовлює висновок, що жінка набуває право на дострокове призначення пенсії за віком при дотриманні сукупності таких вимог:

досягнення 50 років;

наявність страхового стажу не менше 20 років;

належність до однієї з категорій осіб, що перелічені у п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Такими категоріями осіб є:

військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;

військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;

дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;

особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 20 ст. 6 Закону № 3551;

особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. п. 12 та 13 ст. 7 Закону № 3551;

особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону № 3551;

особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 11 ст. 7 Закону № 3551;

дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551, відповідно до абз. абз. 6 і 7 п. 1 ст. 10 зазначеного Закону, а також абз. 8 п. 1 ст. 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних.

Позивач вважає, що має право на дострокове призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, як особа з числа військовозобов`язаних, якій надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19, 20 ст. 6 Закону № 3551, та яка досягла 50 річного віку і має страховий стаж, більший за 20 років.

Відповідач не заперечує факт досягнення позивачем віку та наявність у неї страхового стажу, обумовлених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Водночас відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не має права на дострокове призначення пенсії за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, оскільки вона не належить до осіб, перелічених у п. 19, 20 ст. 6 Закону №3551. Наведене було підставою відмови позивачу в достроковому призначенні пенсії за віком.

Таким чином, для вирішення спору, що виник між сторонами, суду належить встановити, чи належить ОСОБА_1 до осіб з числа військовослужбовців або військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551.

З приводу наявності у позивача статусу учасника бойових дій суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17.06.2016 року Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій прийняла рішення визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На час набуття позивачем статусу учасника бойових дій Закон № 3551 діяв у редакції від 24.03.2016 року.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 в редакції від 24.03.2016 року, учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

На час надання позивачу статусу учасника бойових дій Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413) діяв у редакції від 27.05.2016 року.

Абз. 1 п. 2 Порядку № 413 було визначено, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Суд зауважує, що на момент надання позивачу статусу учасника бойових дій, до переліку осіб, які могли набути цей статус, були включені працівники Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, про що свідчить зміст п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 та абз. 1 п. 2 Порядку № 413 в редакції, чинній станом 27.05.2016 року.

Таким чином, позивач здобув статус учасника бойових дій на підставі п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 з дотриманням Порядку № 413 як працівник Державної служби України з надзвичайних ситуацій та особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Докази позбавлення позивача статусу учасника бойових дій в порядку, визначеному Порядком № 413, рівно як і докази оскарження рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій про визнання позивача учасником бойових дій на підставі п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, суду не надані.

Проте, наявність одного лише статусу учасника бойових дій, наданого відповідно до п. 19 ст. 6 Закону № 3551, недостатня для виникнення у позивача права виходу на пенсію на пільгових умовах. Такий висновок слідує з формулювання суб`єктів, які перелічені у п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 - такі учасники мають бути особами з числа резервістів або військовозобов`язаних.

З приводу належності позивача до осіб з числа військовозобов`язаних або резервістів суд зазначає наступне.

Загальні засади проходження військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).

Частина 9 статті 1 Закону № 2232 визначає, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Військовий облік громадян України регламентований главою VI Закону № 2232.

Загальні правила військового обліку визначені ст. 33 Закону № 2232.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних.

Механізм організації та ведення військового обліку військовозобов`язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (далі - Порядок № 921).

П. 16 Порядку № 921 визначено, що військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Судом встановлено, що разом з заявами № 3530 від 12.10.2020 року та № 4414 від 17.12.2020 року про призначення пенсії ОСОБА_1 не було надано відповідачу військово-облікових документів для військовозобов`язаних (військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного).

Також судом не встановлено, що позивач належить до резервістів у розумінні статті 1 Закону № 2232.

Таким чином, посадові особи Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області об`єктивно не мали можливість встановити належність ОСОБА_1 до категорії військовозобов`язаних на підставі відповідного військово-облікового документа.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на виконання нею службових завдань у зоні проведення антитерористичної операції та її належність до військовослужбовців.

Позивачем у відповідності до ст. 77 КАС України не надано доказів проходження нею саме військової служби у зоні АТО. Виконання ж нею у зоні АТО службових обов`язків як працівника ДСНС України не надає тих самих прав на зниження пенсійного віку та страхового стажу, що і військовослужбовцям (військовозобов`язаним, резервістам), оскільки це не передбачено п.4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час виникнення спірних правовідносин позивач досягла 50 років, мала страховий стаж більше 20 років, мала статус учасника бойових дій, наданий їй відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, однак невідповідала іншим вимогам п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, а тому не мала права на дострокове призначення пенсії за віком.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3530 від 13.10.2020 року та № 4414 від 17.12.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 - прийняті на підставі закону.

Оскільки рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3530 від 13.10.2020 року та № 4414 від 17.12.2020 року є законними та не підлягають скасуванню, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування, а також похідні від них позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судові витрати стягненню (відшкодуванню) не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними та скасування рішення № 3530 від 13.10.2020 року та № 4414 від 17.12.2020 року Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12.10.2020 року - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 17 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.