Ухвала суду № 95676034, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 березня 2021 року Справа №160/15972/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Зіненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020р. (згідно відмітки Укрпошта Експрес) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та, з урахуванням зміненого адміністративного позову від 16.12.2020р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Широківського районного суду Дніпропетровської області позивачеві суддівської винагороди за період з 18.04.2020р. по 28.08.2020р. із застосуванням обмеження нарахуванням у сумі 47320,00 грн.;

- зобов`язати відповідача провести нарахування судді Широківського районного суду Дніпропетровської області позивачеві суддівської винагороди за період з 18.04.2020р. по 28.08.2020р. на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті з 18.04.2020р. по 28.08.2020р. (з урахуванням відпусток та днів непрацездатності).

Ухвалою суду від 22.12.2020р. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 20.01.2021р. згідно до вимог ст.ст. 12, 180-183 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом наведеної ухвали (а.с.42).

Підготовче засідання 20.01.2021р. було відкладено до 22.02.2021р., що підтверджується протоколом підготовчого засідання від 20.01.2021р. (а.с.57).

Ухвалою суду від 22.02.2021р. було закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.03.2021р.

Позивач в судове засідання 22.03.2021р. не з`явилась, проте, 24.04.2021р. від позивача надійшло клопотання, у якому позивач, зокрема, просить проводити розгляд даної справи за її відсутності (а.с.71).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, проте у відзиві на позов від 12.01.2021р. просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача (а.с.50-55).

Разом з тим, 25.02.2021р. від відповідача засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у справі №340/1916/20 (а.с.74-75).

Розглянувши наведене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вивчивши надані на його підтвердження докази, суд не находить підстав для його задоволення, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що постанова Верховного Суду від 03.03.2021р. у справі №340/1916/20 набрала законної сили 03.03.2021р., а отже станом на 22.03.2021р. у суду відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у справі №340/1916/20 згідно ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Третя особа в судове засідання 22.03.2021р. свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином 22.02.2021р. та 24.02.2021р. засобами електронного зв`язку відповідно до ст.ст. 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується електронним повідомленням та довідкою секретаря судового засідання (а.с.69,70).

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За викладеного, з урахуванням заявленого позивачем та представником відповідача клопотання про проведення розгляду справи за їх відсутністю, належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання, строки розгляду справи, встановлені ст.193 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності таких учасників справи з урахуванням положень ч.3 ст.194, ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у ході судового розгляду даної справи, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що 03.03.2021р. Верховним Судом була прийнята постанова у справі №340/1916/20, предметом розгляду у якій є обмеження виплати судді Кропивницького апеляційного суду, починаючи з 18 квітня 2020 року, суддівської винагороди (розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів) на підставі статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ), за результатом розгляду зазначеної справи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, в даній постанові Верховний Суд прийшов до висновку, що: "...за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

76. Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

77. Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, до яких апелює ДСА України у касаційній скарзі, правильними є доводи останньої, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких (зокрема щодо Кропивницького апеляційного суду) є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

78. В обсязі встановлених в цій справі обставин колегія суддів не має підстав у категоричній формі стверджувати, що обсяг асигнувань відповідачу було зменшено після набрання чинності Законом № 553-ІХ, адже суди попередніх інстанцій не досліджували обставин справи в цій площині. Водночас згадане правове регулювання у поєднанні з аргументами ДСА України щодо виплати суддівської винагороди в межах видатків державного бюджету (на ці потреби) дає підстави вважати, що застосування (відповідачем) обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) при виплаті позивачу суддівської винагороди, могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань відповідачеві на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що своєю чергою передбачає безпосередню участь також і ДСА України у цьому процесі (мається на увазі виділення відповідному суду бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди).

79. Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам попередніх інстанцій потрібно з`ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди, передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (як-от у цій справі) чи відповідач (другий відповідач).

80. У цьому зв`язку потрібно пояснити, що з огляду на доводи ДСА України, викладені у касаційній скарзі, причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді)...".

За приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та те, що предмет розгляду у цій справі є подібним до предмету розгляду у справі №340/1916/20, обов`язковість висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі в цій справі Державної судової адміністрації України в якості другого відповідача виходячи з вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

За викладеного, у зв`язку із залученням до участі у цій справі в якості другого відповідача Державної судової адміністрації України, суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21 квітня 2021 року о 13:30 год. згідно до вимог ст.ст. 48, 180-183 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 48, 180, 181, 183, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/15972/20 - відмовити.

Залучити Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) як другого відповідача до участі у справі №160/15972/20.

Підготовче засідання призначити на 21 квітня 2021 року о 13:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №16.

Відповідачу-2 (Державній судовій адміністрації України) - протягом 15 календарних днів після отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 175 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду докази на підтвердження виділення (перерахування) Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів (бюджетних асигнувань) на потреби виплати позивачеві у спірний період суддівської винагороди в повному обсязі виходячи з позиції Верховного Суду, викладеній в його постанові від 03.03.201р. у справі №340/1916/20, яка є обов`язковою для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до вимог вимог ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачу-1 (Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області) - протягом 15 календарних днів після отримання цієї ухвали надати суду докази на підтвердження того, в якому розмірі були виділені (перераховані) йому кошти (бюджетні асигнування) Державною судовою адміністрацією України та, у випадку виділення таких коштів в повному обсязі доказів того, на які цілі вони були витрачені виходячи з позиції Верховного Суду, викладеній в його постанові від 03.03.201р. у справі №340/1916/20, яка є обов`язковою для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва