Рішення № 95675747, 03.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Справа № 160/17561/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В. за участі секретаря судового засіданняДубовика Г.Е. за участі: представника позивача представника відповідача Акімової М.Д. Любінецької Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 №2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141», в частині внесення змін в підпункт 26 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141, а саме: Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови:

а) на централізоване водопостачання:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

б) на централізоване водовідведення:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, не законною та такою, що підлягає скасуванню, так як відповідачем не було дотримано процедури її прийняття, оскільки відкриті обговорення даної постанови фактично не відбулися, а розрахунок тарифу НКРЕКП для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (додаток 26 до постанови) було здійснено без врахування всіх економічно обґрунтованих витрат.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 заяву Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення адміністративного позову до подання позову задоволено. Зупинено дію пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 №2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141», стосовно внесення змін в підпункт 26 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141, а саме: КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування підпункту 26 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування підпункту 26 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 №2499.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 апеляційну скаргу НКРЕКП на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі за заявою про забезпечення позову по адміністративній справа за адміністративним позовом КП «Кривбасводоканал» до НКРЕКП повернуто НКРЕКП.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.02.2021.

В підготовче засідання сторони з`явились, розгляд справи відкладено на 22.02.2021.

Від відповідача 04.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на наступне.

Щодо дотримання процедури прийняття оскаржуваної постанови, то відповідач зазначив відкриті обговорення проекту постанови НКРЕКП щодо встановлення на підприємстві тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік відбулись відповідно до вимог Закону про НКРЕКП та Порядку №866, отже відповідачем дотримано вимоги щодо проведення відкритого обговорення проекту рішення НКРЕКП з питань встановлення тарифів, а тому права позивача, на думку відповідача, порушені не були.

Щодо тверджень позивача про неврахування відповідачем витрат при встановленні тарифу на водопостачання та водовідведення, то відповідач вказує, що при встановленні тарифів на плановий період були враховані втрати води на рівні 24,22 % від піднятої води.

Щодо статті витрат, пов`язаної з використанням електроенергії, то відповідач зазначає, що у разі якщо фактичні витрати за звітний період будуть перевищувати витрати, які враховані в діючих тарифах ліцензіата, позивач має право отримати відповідну компенсацію та здійснити коригування (зміну) тарифів у поточному періоді.

Щодо статті витрат на ремонт основних засобів зазначено, що зважаючи на те, що фактичні втрати на ремонти значно менші за враховані в тарифах, при встановленні на підприємстві тарифів на 2021 рік було застосовано п.2.8 Порядку №302 та враховано фактичні витрати звітного періоду.

Щодо статті витрат на оплату праці, то відповідач у відзиві зазначає, що при встановленні на підприємстві тарифів на 2021 рік було враховано чисельність з урахуванням фактичної чисельності працівників відповідно до звіту №8-НКРЕКП на третій квартал 2020 року з урахуванням сумісників. Відповідач вказує, якщо фактичні витрати за звітний період будуть перевищувати витрати, які враховані в діючих тарифах ліцензіата, підприємство має право отримати відповідну компенсацію.

Щодо статті витрат по відрахуванню коштів підприємства первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, то відповідач зазначає, що оскільки в матеріалах, наданих підприємством до заяви про встановлення тарифів на 2021 рік були відсутні відповідні документи, які б підтверджували укладення колективного договору, було враховано внески до профспілкового комітету в розмірі 0,3%, як передбачено Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії».

Також, відповідач у відзиві зазначає, що при встановленні підприємству тарифів на 2021 рік були вилучені суми коштів, передбачені постановами НКРЕКП від 06.12.2019 №2636 та від 19.08.2020 №1583, які прийняті за результатами проведених перевірок.

Щодо збитковості діяльності підприємства відповідач вказав на те, що підприємство недофінансувало витрати, що були передбачені структурою тарифів на суму 129602 тис.грн. та на 90077 тис.грн. Вказане, на думку відповідача, свідчить про достатній рівень фінансування витрат підприємства шляхом встановлення тарифів НКРЕКП, та, у свою чергу, про неефективну роботу позивача.

Враховуючи зазначене вище, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Від позивача 16.02.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що ані в проекті постанови НКРЕКП щодо встановленні тарифів на 2021 рік, ані в обґрунтуваннях до даного проекту не було жодного зауваження про те, що при прийнятті такого проекту враховується постанова НКРЕКП №1583 щодо вилучення коштів зі структури тарифу позивача. Також, позивач зазначає, що він не отримував жодних матеріалів, що обґрунтовують вилучення коштів з тарифу на водовідведення.

На спростування доводів відповідача про врахування всіх економічно обґрунтованих витрат, позивач вказав, що в річному плані ліцензованої діяльності втрати з системи подачі та розподілу води (ПРВ) після II підйому були визначені на рівні 27,896%, що не перевищує розмір, затверджений постановою НКРЕКП від 13.12.2019р. №2840 «Про встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ». Реалізацію було розраховано на рівні прогнозованих обсягів реалізації з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням укладених договорів зі споживачами - фактичні обсяги за останні 12 місяців (листопад 2019 - жовтень 2020). Отже, на думку позивача, підстави для неврахування відповідачем скоригованого та погодженого з органами місцевого самоврядування річного плану ліцензованої діяльності від 25.11.2020 було безпідставним та необґрунтованим.

Позивач у відповіді на відзив акцентує увагу суду на тому, що відповідач безпідставно враховує саме фактичні витрати звітного періоду, так як, такий підхід суперечить положенням п. 2.8. Порядку №302 згідно якого до повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються витрати на ремонт основних засобів з урахуванням витрат базового та звітного періоду, планів попереджувальних ремонтів, проектно-кошторисної документації або кошторисів. Позивач зазначає, що надавав відповідачу розрахунок витрат на ремонти на економічно обґрунтованому рівні та розрахованих відповідно до 2.8 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016р. №302 у сумі 84 160,9 тис.грн. та документи на підтвердження таких витрат підприємства. Крім того, позивач відмічає, що об`єм ремонтів визначається виходячи з потреб підприємства, а не фактичних об`ємів ремонтів, що були проведені в попередні періоди та зазначає, що низький рівень ремонтів у попередніх періодах був наслідком браку коштів у позивача, який виник внаслідок збиткових тарифів попередніх періодів, що призвело, до кредиторської заборгованості, і як наслідок штрафів, а тому потреба у ремонтах у подальшому тільки зросла. Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно врахував фактичні витрати 2019 р. - звітного періоду при визначенні структуру тарифів на 2021 рік.

Щодо врахування відповідачем фактичної чисельності працівників відповідно до звіту №8-НКРЕКП за третій квартал 2020 року з урахуванням сумісників у кількості 2567 штатних одиниць, позивач вважає, що такий підхід суперечить положенням п 3.1. Порядку №302 та може призвести до настання негативних наслідків для підприємства. Так, п. 3.1 Порядку 302 передбачено, що витрати на оплату праці включаються до складу планованої виробничої собівартості. Позивач зазначає у відповіді на відзив, що ним розраховано штатну чисельність підприємства у 2021 році у кількості 3165 робітників по ліцензованій діяльності згідно з розділом 2 та 3 Порядку №302; відповідно до встановлених норм тривалості робочого часу, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №39 від 06.06.1997р. «Про затвердження норм обслуговування та нормативів чисельності працівників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно-каналізаційних господарств та допоміжних об`єктів на них» та інших законодавчих актів. Також, позивач зазначає, що планування витрат на оплату праці для включення до тарифів здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної та галузевої угод, колективного договору. Отже, враховуючи зазначене, на думку позивача, відповідач безпідставно не включив до структури тарифів наданий позивачем розрахунок витрат на оплату праці на 2021 рік.

Позивач також вважає такими, що не відповідають дійсності твердження відповідача про відсутність в матеріалах документів, які б підтверджували укладення колективного договору, що стало підставою для врахування мінімально встановленого відсоткового розміру від фонду оплати праці. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що в додатку до зауважень та пропозицій від 27.11.2020 «Розрахунок суми коштів, які перераховуються первинній профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на 2021 рік» зазначено про наявність Колективного договору КП «Кривбасводоканал» на 2019-2020 роки, п. 7.1.5. розділу VII якого визначено, що розмір внесків до профспілкового комітету визначено у розмірі 1% від фонду оплати праці. Отже, позивач вважає, що відповідач безпідставно враховує витрати по сплаті коштів підприємства на користь первинних профспілкових організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірі 0,3% від фонду оплати праці в структурі тарифу.

Щодо врахування відповідачем постанови НКРЕКП №2636, то позивач у відповіді на відзив звертає увагу на те, що зазначена постанова не може бути врахована при розрахунках тарифів на 2021 рік, так як відповідно до вимог п. 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №750, ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм. Розрахунок частини коштів, які підлягають обов`язковому перерахуванню на спеціальний рахунок, ліцензіати проводять самостійно в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційних програм окремо для кожного ліцензіата. Таким чином, позивач вважає, що суму коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання розраховують від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації.

Позивачем також зазначено, що дебіторська заборгованість по ліцензованому виду діяльності централізоване водопостачання та централізоване водовідведення станом на 30.11.2020 за 2016- 2018 роки складає 109 652 тис.грн., а тому вилучення із повної собівартості послуг у тарифах на 2021 рік зазначеної суми є, на думку позивача, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві, щодо правомірності врахування ним постанови НКРЕКП №1583, то позивач звертає увагу суду на те, що 08.12.2020 під час продовження проведення відкритого обговорення (слухання) проекту постанови НКРЕКП директор позивача неодноразово наголошував, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №160/11341/20 постанова НКРЕКП від 19.08.2020р. №1583 визнана протиправною та скасована, однак, оскільки рішення суду не набрало законної сили, рішення щодо встановлення тарифів для позивача має бути прийнятим після остаточного прийняття відповідного рішення судом.

Враховуючи викладене, позивач вважає твердження відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими, безпідставними, недоведеними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В судове засідання 22.02.2021 сторони з`явились, розгляд справи відкладено на 01.03.2021.

Від відповідача 23.02.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначається наступне. Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про не отримання ним жодних матеріалів щодо обґрунтування вилучення коштів, оскільки не наводить жодної норми чинного законодавства, яка б передбачала необхідність надання таких матеріалів позивачу.

Також відповідач у запереченнях зауважив, що у розрахунку витрат на електричну енергію позивач врахував ціну, що є максимальною (граничною) ціною купівлі електричної енергії на ринку, яка значно перевищує середньозважену ціну та не може бути врахована НКРЕКП у розрахунку витрат на електричну енергію.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не виконує структуру тарифів в частині «витрати на ремонт», хоча відповідні кошти були передбачені у структурі тарифів, тому планові витрати відповідно до кошторисів не були враховані.

Щодо статті витрат на оплату праці, то відповідач у запереченнях зазначає, що включення штатних одиниць, які не будуть заповнені фактично призведе до необґрунтованого збільшення тарифів.

Враховуючи дані обставини, відповідач вважає доводи позивача такими, що задоволенню не підлягають.

В судове засідання 01.03.2021 сторони з`явились. Щодо закриття підготовчого судового засідання та переходу до розгляду справи по суті в той самий день сторони не заперечували. В судовому засідання сторони надали пояснення по суті позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 03.03.2021.

В судове засідання 03.03.2021 сторони з`явились. Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити, відповідач – в задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що НКРЕКП прийнято постанову від 16.12.2020 №2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141», згідно якої підпункт 26 пункту 1 постанови НКРЕКП від 16.06.2016 №1141 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» викладено у новій редакції, а саме: КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови:

а) на централізоване водопостачання:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері Централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

б) на централізоване водовідведення:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

Таким чином, зазначеною постановою для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» з 01.01.2021 встановлюються нові тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Проте, позивач вважає, що оскаржувана постанова в частині, що стосується КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» є протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так як відповідачем не було дотримано процедури її прийняття, оскільки відкриті обговорення даної постанови фактично не відбулися, а розрахунок тарифу НКРЕКП для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (додаток 26 до постанови) здійснено без врахування всіх економічно обґрунтованих витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2020 на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, було схвалено проект рішення НКРЕКП - постанови «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141» щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік, зокрема, для КП «Кривбасводоканал», який опубліковано Регулятором на офіційному вебсайті НКРЕКП.

Так, 07.12.2020 та 08.12.2020 проведено відкрите обговорення проекту постанови НКРЕКП щодо встановлення підприємству тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік, що оформлено відповідним протоколом відкритого обговорення (слухання), схваленого 18.11.2020 на засіданні НКРЕКП, проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року К1141», щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік КП «Кривбасводоканал».

Протокол відкритого обговорення разом з таблицею узгоджених пропозицій було оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора.

Статтею 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП) визначено, що проекти рішень Регулятора з питань становлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення «зеленого» тарифу, затвердження інвестиційних програм та проекти рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторного акту, підлягають відкритому обговоренню.

Постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866 затверджено Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Порядок).

Процедура відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів) та змін до них визначена розділом 2 Порядку.

Пунктом 2.3 Порядку №866 передбачено, що відкрите обговорення проектів рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них у сфері комунальних послуг проводиться за місцем надання послуг ліцензіатами.

На відкритому обговоренні проекту рішення НКРЕКП, яке проводиться за місцем надання послуг суб`єктами господарювання, мають бути присутні: керівник або працівник територіального органу НКРЕКП та у разі необхідності посадова особа розробника; уповноважений представник ліцензіата, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/план розвитку/зміни до них; представники місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (за згодою); інші заінтересовані особи, які подали заявки на участь у відкритому обговоренні та/або їх уповноважені представники.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується факт його присутності на відкритому обговоренні проекту оскаржуваного рішення.

Керівник або працівник територіального органу НКРЕКП головує на відкритому обговоренні проекту рішення НКРЕКП.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку №866 на відкритих обговореннях, зокрема, розглядаються зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/змін до них, про схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них, що надійшли відповідно до пункту 2.2 Порядку №866.

Пунктом 2.8 Порядку № 866 передбачено, що результати відкритого обговорення проекту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, у якому зазначаються дата проведення відкритого обговорення, прізвище та ініціали, посада та місце роботи учасників відкритого обговорення, назва проекту рішення НКРЕКП, що підлягає відкритому обговоренню.

Додатком до нього є таблиця узгодження позицій, в якій зазначаються редакція спірної частини проекту рішення/частини проекту рішення, до якої висловлено зауваження (пропозиції), міст зауважень (пропозицій) та мотиви їх відхилення/спосіб врахування.

Протокол підписується керівником розробника, уповноваженим представником ліцензіата, вершником територіального органу НКРЕКП, які були присутні на відкритому обговоренні.

Уповноважений представник ліцензіата може підписати протокол із зауваженнями або намовитись від його підписання в разі незгоди із результатами проведеного відкритого обговорення.

Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу Річного плану ліцензійної діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення на 12 місяців з 01.01.2021, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу скоригований річний план, в якому фактична реалізація за останні 12 місяців з централізованого водопостачання складає 60 594,04 гис.м3., з централізованого водовідведення складає 36 971,49 тис.м3.

Річний план було розраховано відповідно до пункту 2.3. Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, а саме: на підставі фактичних даних за останні п`ять років, за якими середньорічний обсяг втрати питної води після II підйому склав 29,347%.

В річному плані ліцензованої діяльності втрати з системи подачі та розподілу води (ПРВ) після II підйому були визначені на рівні 27,896%, що не перевищує розмір, затверджений постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2840 «Про встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ». Реалізацію було розраховано на рівні прогнозованих обсягів реалізації з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням укладених договорів зі споживачами - фактичні обсяги за останні 12 місяців (листопад 2019 - жовтень 2020).

Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на електроенергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1. Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, витрати, пов`язані з використанням електричної енергії (у тому числі реактивної та активної) для технологічних потреб, що визначаються виходячи з обсягів підйому та/або подачі води, пропускання стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства, та цін на електричну енергію у планованому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 2.1 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016р. №302, а саме: вартість електричної енергії визначається з урахуванням цін на ринку електричної енергії.

Розрахунок витрат на електроенергію, затверджується з урахуванням зростання на 2021 рік тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, тарифів на передачу електроенергії, прийнятих у постановах НКРЕКП на засіданні від 09.12.2020, а також затвердженим постановою НКРЕКП від 18.11.2020 №2124 тарифом на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та прогнозу ціни закупки електроенергії на ринку розрахованою по діючим рrісе сарs (Постанова НКРЕКП №766 від 08.04.2020 в редакції №1526 від 06.08.2020).

Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на ремонт основних засобів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.8 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302 до повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються витрати на ремонт основних засобів з урахуванням витрат базового та звітного періоду, планів попереджувальних ремонтів, проектно-кошторисної документації або кошторисів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу розрахунок витрат на ремонти розрахований відповідно до 2.8 Порядку у сумі 84 160,9 тис.грн. та проектно-кошторисна документація.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем безпідставно враховано фактичні витрати 2019 року – звітного періоду при визначенні структури тарифів на 2021 рік.

Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на оплату праці, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 Порядку №302 витрати на оплату праці включаються до складу планової виробничої собівартості.

Норми обслуговування та нормативів чисельності працівників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно-каналізаційних господарств та допоміжних об`єктів на них затверджені наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству №39 від 06.06.1997.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, відповідно до встановлених норм розраховано штатну чисельність підприємства у 2021 році у кількості 3165 робітників.

В той же час, матеріали справи свідчать про те, що по статті «витрати на оплату праці», які містяться в обґрунтуваннях прийняття оскаржуваної постанови, враховано в структурі запропонованого тарифу 2567 штатних одиниць, що не відповідає положенням п.3.1 Порядку №302.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач безпідставно не включив до структури тарифів наданий позивачем розрахунок витрат на оплату праці на 2021 рік.

Щодо розрахунку витрат по відрахуванням коштів підприємства первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну таа оздоровчу роботу, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» та статтею 250 Кодексу законів про працю України передбачено, що власники або уповноважені ними органи зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З матеріалів справи вбачається, що згідно до п. 7.1.5 розділу VII Колективного договору КП «Кривбасводоканал» на 2019-2020 роки розмір внесків до профспілкового комітету визначено у розмірі 1% від фонду оплати праці.

Таким чином, відповідачем не враховано умови колективного договору підприємства та в порушення Порядку №302 при розрахунку тарифу на 2021 рік не в повному обсязі враховано витрати по сплаті коштів до профспілкового комітету підприємства, лише у розмірі 0,3 відсотка фонду оплати праці.

Стосовно використання амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27 472,58 тис. грн. (без ПДВ), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання рішень Криворізької міської ради від 13.11.2018 №506 від 13.03.2019 №140 та від 17.12.2019 №604 «Про погодження інвестиційної програми комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік», підприємство здійснювало фінансування запланованих заходів, а тому відсутні правові підстави вважати використання грошових коштів з рахунку із спеціальним режимом використання не за цільовим призначенням.

Крім того, відповідно до вимог п. 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №750, ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм. Розрахунок частини коштів, які підлягають обов`язковому перерахуванню на спеціальний рахунок, ліцензіати проводять самостійно в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційних програм окремо для кожного ліцензіата.

Таким чином, суму коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання розраховують від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації.

Проте, НКРЕКП, в порушення вимог Порядку №750, розмір зазначених коштів розраховано від фактичних об`ємів наданих послуг, а не від фактичних надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Таким чином, вилучення із повної собівартості послуг у тарифах на 2021 рік є необгрунтованим.

Стосовно коригування в бік зменшення різниці між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, врахованими в тарифах, на суму 169 024,97 тис.грн. (без ПДВ)

Відповідно до пункті 1.8 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКГІ від 10.03.2016р. №302, кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті здійснення заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, у тому числі на винагороду за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей відповідно до законодавства.

Як встановлено перевіркою, зазначена сума коштів дорівнює 93 037,83 тис.грн. у підприємства зазначені кошти були вилучені на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та сплачено відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та відповідно до судових рішень у справах №904/5690/19 від 24.12.2019, №904/1869/19 від 14.06.2019, від 904/2351/19 від 02.07.2019.

Таким чином, вилучення витрат у сумі 93 037,83 тис.грн. є не обґрунтованим та таким що порушує чітко визначені права ліцензіата використовувати зазначені кошти на свій розсуд в рамках чинного законодавства України.

Стосовно неправомірності врахування Постанови НКРЕКП від 06.12.2020 №2636, суд враховує наступне.

В п.15 обґрунтування щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141», однією із підстав її прийняття є Постанова НКРЕКП від 06.12.2020р. №2636, яка передбачала коригування витрат на суму не виконаних заходів інвестиційних програм за 2016-2018 роки, розрахованих відповідно до фактичного строку дії тарифів: на 1297,67 тис.грн. з централізованого водопостачання; на 4138,87 тис.грн. з централізованого водовідведення.

Постанова НКРЕКП №2636 від 06.12.2019 прийнята за результатами розгляду висновків Акту позапланової виїзної перевірки від 10.10.2019 №351 та містить вказівку департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення коригувати в бік зменшення на загальну суму 56850,6 тис. грн. (без ПДВ), що включає: невиконання заходів інвестиційної програми за 2016-2018 роки на загальну суму 56 850,6 тис. грн (без ПДВ).

Відповідно до вимог п.6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №750, ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм. Розрахунок частини коштів, які підлягають обов`язковому перерахуванню на спеціальний рахунок, ліцензіати проводять самостійно в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційних програм окремо для кожного ліцензіата.

Таким чином, суму коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання розраховують від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації.

При перевірці відповідачем в порушення вимог Порядку №750 розмір зазначених коштів розраховано від фактичних об`ємів наданих послуг, а не від фактичних надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Таким чином вилучення із повної собівартості послуг у тарифах на 2021 рік спірної суми є необгрунтованим.

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки в період з 09.03.2021 по 21.03.2021 суддя Маковська О.В. перебувала на лікарняному, повний текст рішення суду складено в перший робочий день – 22.03.2021.

Керуючись статтями 139, 242 - 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 №2499 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141», в частині внесення змін в підпункт 26 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141, а саме: Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови:

а) на централізоване водопостачання:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

б) на централізоване водовідведення:

споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість);

споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн. за 1 куб. м. (без податку на додану вартість).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» судовий збір у розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей визначених абзацом 2 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс рішення суду складено 22.03.2021.

Суддя О.В. Маковська