Рішення № 95675160, 16.03.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2021 року м. Чернігів справа № 927/15/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Полозенко В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» 77334, с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, вул. Лесі Українки, 36 (anna.rabarska@woodhoff.com) 77301, м. Калуш Івано-Франківської області, а/с 1575 (адреса для листування)До Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» 16560, с. Тиниця Бахмацького району Чернігівської області, вул. Першотравнева, 69про стягнення 121 044 грн. 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Р.Б. - адвокат (ордер серії ІФ № 095429 від 23.02.2021)

від відповідача: не з`явився

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 24.02.2021 по 10.03.2021 та з 10.03.2021 по 16.03.2021, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.03.2021, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» про стягнення 113 902,52 грн. заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно договору поставки № 148 від 30.09.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2021, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження;

призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09 лютого 2021 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Вказана вище ухвала суду від 15.01.2021 отримана відповідачем 22.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050665722, однак останній не скористався своїм процесуальним правом на участь в призначеному на 09.02.2021 судовому засіданні.

За змістом ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

04 лютого 2021 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 04.02.2021 позивача про зміну предмету позову, якою останній, окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 2 683,85 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 891,44 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 3 566,64 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

09 лютого 2021 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 24 лютого 2021 року; повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050460225; процесуальним правом на участь в призначеному на 24.02.2021 судовому засіданні відповідач не скористався.

В судовому засіданні 24 лютого 2021 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10 березня 2021 року; повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050660119; процесуальним правом на участь в призначеному на 10.03.2021 судовому засіданні відповідач не скористався.

09 березня 2021 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 04.03.2021 про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, яким просить приєднати до матеріалів справи, зокрема видаткову накладну № 1511 від 10 вересня 2020 року та податкові накладні від 27.04.2020 № 152 та від 04.05.2020 № 10.

Звертаючись з даним клопотанням позивач зазначив, що на момент звернення з позовом до суду вказані вище документи були у нього відсутні.

В судовому засіданні 10.03.2021 суд залишив без розгляду документи, подані позивачем після закінчення встановленого законом процесуального строку. При цьому, судом враховано, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, на подання доказів позивачем подано не було.

Крім того, судом враховано, що позивачем не подано обґрунтування причин (із зазначенням підтверджуючих доказів), з яких відповідні документи не могли бути ним подані у встановлений законом процесуальний строк.

В судовому засіданні 10 березня 2021 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16 березня 2021 року; повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050667768; процесуальним правом на участь в призначеному на 16.03.2021 судовому засіданні відповідач не скористався.

У встановлений господарським судом процесуальний строк відзив на позовну заяву відповідачем поданий не був.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021, призначене на 16.03.2021 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

30 вересня 2019 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» (Продавець) в особі директора Олесена М.П.В та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» (Покупець) в особі директора Дудко Ганни Іллівни був укладений договір поставки № 148 (надалі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1, 2.1, 3.2, 4.1, 4.2, 6.4, 12.1 - 12.3, 12.5 та 12.6), Продавець зобов`язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити даний товар.

Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Продавець зобов`язався надати Покупцю оригінали наступних документів на товар:

рахунок-фактуру;

видаткову накладну;

товарно-транспортну накладну;

податкову накладну, складену відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних.

Ціна Товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії Товару та зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній на Товару, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Оплата за Товар здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом 100 % передоплати грошових коштів на банківський рахунок Продавця або протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту відвантаження Товару зі складу Продавця.

Покупець гарантує сплату грошових коштів на умовах, визначених у цьому Договорі.

Даний Договір є чинним лише у разі, якщо його укладено у письмовій формі та підписано повноважними представниками Сторін.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором - до моменту їх повного виконання.

Якщо одна із Сторін за 30 календарних днів до моменту закінчення терміну дії даного Договору не виявила бажання розірвати його, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на кожен наступний календарний рік на умовах, викладених у даному Договорі.

Цей Договір укладено у двох екземплярах рівної юридичної сили - по одному для кожної із Сторін.

Сторони Договору дійшли згоди щодо обов`язковості використання печаток сторін на Договорі, додатках до нього, а також на всіх документах, пов`язаних з ним та з його виконанням.

Як зазначає позивач в позовній заяві на виконання умов Договору ним був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 633 197,89 грн., а останній, в свою чергу, частково розрахувався за нього, сплативши 519 295,37 грн.

Таким чином, за підрахунком позивача сума заборгованості по оплаті поставленого ним товару становить 113 902,52 грн., у т.ч.:

17 799,78 грн. - заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1644 від 01 жовтня 2020 року;

61 546,34 грн. - заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1736 від 15 жовтня 2020 року;

34 556,40 грн. - заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази (видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви (а.с. 9 - 46)) свідчать про поставку відповідачеві товару на загальну суму 575 366,29 грн., а розмір сплачених відповідачем грошових коштів в якості оплати за поставлений позивачем товар становить 529 295,37 грн. (виписки по рахунку № НОМЕР_1 (валюта: UAN 980) за 26.12.2018-31.12.2019 та за 01.01.2020-14.12.2020; виписка по рахунку № НОМЕР_2 з 11.12.2018 до 18.12.2020 (а.с. 47 - 52)).

Таким чином, за підрахунком суду сума заборгованості відповідача по оплаті поставленого позивачем товару становить 46 070,92 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

видаткова накладна № 1694 від 01 жовтня 2020 року на суму 29 996,40 грн.: згідно п. 4.2 Договору останнім днем оплати є 15.10.2020. Враховуючи проплати відповідача, заборгованість по оплаті товару, поставленого за даною видатковою накладною, існувала у період з 16.10.2020 по 04.11.2020, а саме:

з 16.10.2020 по 22.10.2020 в сумі 29 996,40 грн.;

з 23.10.2020 по 27.10.2020 в сумі 19 968,18 грн.;

з 28.10.2020 по 04.11.2020 в сумі 968,18 грн.;

з 05.11.2020 - 0,00 грн.

видаткова накладна № 1736 від 15 жовтня 2020 року на суму 61 546,34 грн.: згідно п. 4.2 Договору останнім днем оплати є 29.10.2020. Враховуючи проплати відповідача, заборгованість по оплаті товару, поставленого за даною видатковою накладною, виглядає наступним чином:

з 30.10.2020 по 04.11.2020 - 61 546,34 грн.;

з 05.11.2020 по 19.11.2020 - 42 514,52 грн.;

з 20.11.2020 по 06.12.2020 - 32 514,52 грн.;

з 07.12.2020 по 16.12.2020 - 21 514,52 грн.;

з 17.12.2020 - 11 514,52 грн.

видаткова накладна № 1805 від 28 жовтня 2020 року на суму 34 556,40 грн.: згідно п. 4.2 Договору останнім днем оплати є 12.11.2020; докази оплати поставленого за даною видатковою накладною товару в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач виконав свої зобов`язання шляхом поставки товару в сумі 575 366,29 грн.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з має заборгованість в сумі 46 070,92 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого Товару, позивач здійснив нарахування індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2 683,85 грн., у т.ч.:

на заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1644 від 01 жовтня 2020 року - 569,59 грн. (за період прострочки 16.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1736 від 15 жовтня 2020 року - 1 354,02 грн. (за період прострочки 30.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року - 760,24 грн. (за період прострочки 12.11.2020-03.02.2021).

Щодо нарахованого позивачем індексу інфляції на суму боргу суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи відповідні висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, умови Договору, наявні в матеріалах справи докази, а також здійснений судом розрахунок суми основної заборгованості підстави для здійснення інфляційних нарахувань на заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1694 від 01 жовтня 2020 року відсутні.

Розмір інфляційних нарахувань на суму боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1736 від 15 жовтня 2020 року, за підрахунком суду становить 149,69 грн.

Розмір інфляційних нарахувань на суму боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року, за підрахунком суду становить 1 223,45 грн. Однак в даному випадку суд враховує, що заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних нарахувань на суму боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року становить 760,24 грн., а тому саме ця сума покладається на відповідача.

Крім того, позивачем нараховано три проценти річних від простроченої суми в розмірі 891,44 грн., у т.ч.:

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1644 від 01 жовтня 2020 року - 162,06 грн. (за період прострочки 16.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1736 від 15 жовтня 2020 року - 490,82 грн. (за період прострочки 30.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року - 238,56 грн. (за період прострочки 12.11.2020-03.02.2021).

Проте, за підрахунком суду (з урахуванням проведеного судом розрахунку суми основного боргу) розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 456,02 грн., у т.ч.:

видаткова накладна № 1694 від 01 жовтня 2020 року на суму 29 996,40 грн. - 26,02 грн., у т.ч.:

17,21 грн. за період з 16.10.2020 по 22.10.2020 (виходячи з суми боргу 29 996,40 грн.);

8,18 грн. за період з 23.10.2020 по 27.10.2020 (виходячи з суми боргу 19 968,18 грн.);

0,63 грн. за період з 28.10.2020 по 04.10.2020 (виходячи з суми боргу 968,18 грн.);

видаткова накладна № 1736 від 15 жовтня 2020 року на суму 61 546,34 грн. - 191,81 грн., у т.ч.:

30,27 грн. за період з 30.10.2020 по 04.11.2020 (виходячи з суми боргу 61 546,34 грн.);

52,27 грн. за період з 05.11.2020 по 19.11.2020 (виходячи з суми боргу 42 514,52 грн.);

45,31 грн. за період з 20.11.2020 по 06.12.2020 (виходячи з суми боргу 32 514,52 грн.);

17,63 грн. за період з 07.12.2020 по 16.12.2020 (виходячи з суми боргу 21 514,52 грн.);

46,33 грн. за період з 17.12.2020 по 03.02.2021 (виходячи з суми боргу 11 514,52 грн.);

видаткова накладна № 1805 від 28 жовтня 2020 року на суму 34 556,40 грн. - 238,19 грн. (виходячи з суми боргу 34 556,40 грн.).

За умовами Договору (п. 7.3), у випадку порушення Покупцем строків оплати останній сплачує пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі умов Договору (п. 7.3), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, нарахував пеню в загальному розмірі 3 566,64 грн., у т.ч.:

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1644 від 01 жовтня 2020 року - 649,57 грн. (за період прострочки 16.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1736 від 15 жовтня 2020 року - 1 962,74 грн. (за період прострочки 30.10.2020-03.02.2021);

на заборгованість оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1805 від 28 жовтня 2020 року - 954,33 грн. (за період прострочки 12.11.2020-03.02.2021).

Однак за підрахунком суду (з урахуванням проведеного судом розрахунку суми основного боргу) розмір пені становить 1 824,15 грн., у т.ч.:

видаткова накладна № 1694 від 01 жовтня 2020 року на суму 29 996,40 грн. - 104,11 грн., у т.ч.:

68,84 грн. за період з 16.10.2020 по 22.10.2020 (виходячи з суми боргу 29 996,40 грн.);

32,73 грн. за період з 23.10.2020 по 27.10.2020 (виходячи з суми боргу 19 968,18 грн.);

2,54 грн. за період з 28.10.2020 по 04.10.2020 (виходячи з суми боргу 968,18 грн.);

видаткова накладна № 1736 від 15 жовтня 2020 року на суму 61 546,34 грн. - 767,27 грн., у т.ч.:

121,07 грн. за період з 30.10.2020 по 04.11.2020 (виходячи з суми боргу 61 546,34 грн.);

209,09 грн. за період з 05.11.2020 по 19.11.2020 (виходячи з суми боргу 42 514,52 грн.);

181,23 грн. за період з 20.11.2020 по 06.12.2020 (виходячи з суми боргу 32 514,52 грн.);

70,54 грн. за період з 07.12.2020 по 16.12.2020 (виходячи з суми боргу 21 514,52 грн.);

185,34 грн. за період з 17.12.2020 по 03.02.2021 (виходячи з суми боргу 11 514,52 грн.);

видаткова накладна № 1805 від 28 жовтня 2020 року на суму 34 556,40 грн. - 952,77 грн. (виходячи з суми боргу 34 556,40 грн.).

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема:

чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звертаючись з даним позовом, позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до яких включено, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

24 лютого 2021 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 23.02.2021 позивача з повідомленням про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

09 березня 2021 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані договір № 11/12 про надання професійної правничої допомоги від 11.12.2020, акт надання правничої допомоги від 01.03.2021 та платіжне доручення № 7 від 01.03.2021 на суму 5 000,00 грн.

Як вбачається зі змісту вказаного вище договору № 11/12 про надання професійної правничої допомоги від 11.12.2020 (надалі - Договір № 11/12), останній був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» (Клієнт) в особі директора Олесена М.П.В. та адвокатом Бойко Романом Богдановичем (Адвокат) (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1477 від 11.02.2009, видане Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури).

За умовами Договору № 11/12 (п. 1.1, 3.1), Клієнт зобов`язався надати Адвокату всі необхідні документи та іншу інформацію, прийняти такі послуги і оплатити їх, а Адвокат зобов`язався здійснити підготовку (вивчення) матеріалів, скласти позовну заяву (при необхідності інші процесуальні документи) до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з ТОВ «Тиниця Агро» боргу за договором поставки № 148 від 30 вересня 2019 року.

Винагорода по справі включає в себе витрати, понесені Адвокатом при виконанні своїх зобов`язань по цьому Договору та гонорар за надані послуги. Обчислення гонорару здійснюється у формі погодинної оплати (1 000 грн. за годину). Загальна вартість послуг (гонорар Адвоката) визначається в Акті про надання правничої допомоги, який підписано обома сторонами договору. Клієнт також має право після підписання цього договору оплатити Адвокату аванс у розмірі, який вважає необхідним на власний розсуд. Сторони погоджуються, що при встановленні розміру гонорару враховано складність справи, кваліфікація і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини. Визначений Сторонами гонорар є розумним та враховує витрачений Адвокатом час.

01 березня 2021 року сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками акт про надання правничої допомоги, зі змісту якого вбачається, що на виконання умов Договору № 11/12 Адвокатом вчинено наступні дії (надано послуги):

- складання позовної заяви, консультування щодо порядку оплати судового збору, направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду: кількість витрачених годин - 3, ставка в грн. за годину - 1 000, сума - 3 000,00 грн.;

- складання заяви про зміну предмета позову: кількість витрачених годин - 2, ставка в грн. за годину - 1 000, сума - 2 000,00 грн., всього - 5 год, 5 000,00 грн.

На виконання умов Договору № 11/12 позивачем був вчинений платіж в сумі 5 000,00 грн. (платіжне доручення № 7 від 01.03.2021).

Дослідивши Договір № 11/12 та акт про надання правничої допомоги від 01.03.2021, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Разом з тим, за змістом ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2 270,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 173 - 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» про стягнення 121 044 грн. 45 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиниця Агро» (16560, с. Тиниця Бахмацького району Чернігівської області, вул. Першотравнева, 69; код 33233246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» (77334, с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, вул. Лесі Українки, 36; код 36894669) 46 070 грн. 92 коп. заборгованості, 909 грн. 93 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 456 грн. 02 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 824 грн. 15 коп. пені, 923 грн. 81 коп. судового збору та 2 034 грн. 83 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2021.

Суддя А.С.Сидоренко