Рішення № 95675016, 11.03.2021, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення
11.03.2021
Номер справи
924/1249/20
Номер документу
95675016
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2021 р. Справа № 924/1249/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Красилівської міської ради Хмельницької області, м. Красилів Хмельницької області

до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю:

прокурора: Рибачук О.Г.

представників:

позивача: Білоконь В.А.

відповідача: не з`явився

Рішення ухвалюється 11.03.2021, оскільки у судовому засіданні 02.03.2021 постановлено ухвалу про відкладення судового засідання.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області, с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області, у якому просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008, укладеного між Яворовецькою сільською радою Красилівського району та державним підприємством "Красилівський агрегатний завод":

1) Доповнити п. 2.1 Договору: кадастровий номер земельної ділянки 6822789800:06:004:0002;

2) Внести зміни до Договору:

а) п. 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 714734,20 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні двадцять копійок),

б) п. 9: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 64326,08 грн. на рік (орендна плата за місяць становить 5360,51 грн.), що становить 9 (дев`ять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на рахунок №ІUA958999980334139812000022316, код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб, отримувач УК у Красил. р-ні/ с. Яворівці/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 37972056".

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.12.2010, яке було відкладено на 15.01.2021, 26.01.2021, 02.02.2021. При цьому ухвалою суду від 26.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що договір оренди земельної ділянки від 29.12.2008 не містить відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а зазначений у договорі розмір орендної плати не відповідає актуальній нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, реальній ставці та розміру орендної плати. Правовою підставою позову зазначає положення ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 78, 79-1, 201, 206 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 271, 274, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 1, 13, 18, 20 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 12.01.2021) звернув увагу на те, що до позову не додано доказів того, що відповідний орган місцевого самоврядування протягом розумного строку без поважної причини не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження, як і доказів виконання прокурором обов`язку щодо завчасного попередження суб`єкта владних повноважень про звернення до суду в інтересах держави, закріпленого у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (Яворовецька сільська рада Красилівського району самостійно зверталася до ДП "КАЗ" із листами, у яких пропонувала внести зміни до договору оренди земельної ділянки, та не обмежена у часі щодо звернення до суду із позовною заявою щодо внесення змін до договору оренди, має фінансову спроможність сплатити судовий збір, жодна посадова особа Яворовецької сільської ради не притягувалася до відповідальності у зв`язку із невнесенням змін до договору оренди). Вважає, що прохання Яворовецької сільської ради "посприяти" в укладенні додаткової угоди до договору оренди, висловлене у листі до прокуратури від 25 березня 2020 року № 104, у жодному випадку не може бути розцінено як безпорадність самого органу місцевого самоврядування. Водночас, листом від 15 квітня 2020 року № 34-2266вих-20 Старокостянтинівська міська прокуратура лише витребувала у Яворовецької сільської ради Красилівського району копії документів, однак не надавала жодних вказівок щодо звернення до суду і не повідомляла раду про намір прокуратури самостійно звернутися до суду із позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Крім того, зазначив, що визначення Яворовецькою сільською радою розміру земельного податку на рівні 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не має прямого і безпосереднього відношення до розміру орендної плати, яка погоджена сторонами як істотна умова договору оренди, оскільки земельний податок та оренда плата є різними правовими інститутами, які по-різному регламентовані законом, про що свідчить також системне тлумачення положень ст. ст. 269, 270, 274, 288 Податкового кодексу України. Зауважив, що у матеріалах справи відсутні докази прийняття сільською радою рішення про проведення нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки чи земель населеного пункту, а також доказів затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щодо якого виник судовий спір, тому у відповідача є сумніви щодо належного проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідача ніхто не повідомляв про проведення огляду земельної ділянки, технічних та лабораторних досліджень тощо).

Прокурор у відповіді на відзив (від 28.01.2021) твердження відповідача щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку вважає необґрунтованими. При цьому посилається на невнесення відповідачем у добровільному порядку змін до договору оренди, незважаючи на звернення до нього позивача з відповідною пропозицією. Зазначив, що позивачем на запит прокурора не надано жодної відповіді щодо наміру вжити будь-які заходи, в тому числі звернення до суду із позовною заявою про внесення змін до договору та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства. На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" позивача повідомлено про представництво органами прокуратури області його інтересів у судовому порядку. Щодо доводів відповідача про те, що позивач не обмежений у часі щодо звернення до суду, зазначив, що незвернення ради із позовом до суду призводить до ненадходження упродовж тривалого часу орендної плати в значному розмірі, що суттєво зачіпає суспільний інтерес громади. Зауважив, що позивач вправі визначати ставки земельного податку та орендної плати в межах, визначених ПК України. Повідомив про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Слобідка-Красилівська Яворовецької сільської ради рішенням Яворовецької сільської ради від 31.05.2013 №6. Наявний у справі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий на підставі відповідної технічної документації, вважає належним доказом у справі.

Судом у засіданні 02.02.2021 з огляду на відповідність положенням ст. ст. 14, 42, 46, 177 ГПК України постановлено ухвалу із занесенням до протоколу засідання про прийняття заяви прокурора (від 28.01.2021), в якій останній уточнив прохальну частину позовної заяви, а саме: просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008, укладеного між Яворовецькою сільською радою Красилівського району та державним підприємством "Красилівський агрегатний завод":

1.1. Доповнити п. 2.1 Договору: кадастровий номер земельної ділянки 6822789800:06:004:0002;

1.2. Внести зміни до Договору, виклавши:

- п. 5 у наступній редакції "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 714734,20 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні двадцять копійок)",

- п. 9 у наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 64326,08 грн. на рік (орендна плата за місяць становить 5360,51 грн.), що становить 9 (дев`ять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на рахунок №ІUA958999980334139812000022316, код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб, отримувач УК у Красил. р-ні/ с. Яворівці/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 37972056".

Прокурором також було подано клопотання (від 23.01.2021, 28.01.2021), в яких просив залучити до участі у справі правонаступника позивача Яворовецької сільської ради - Красилівську міську раду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 02.02.2021 за результатами розгляду клопотань прокурора (від 23.01.2021, 28.01.2021) замінено позивача Яворовецьку сільську раду Красилівського району Хмельницької області на її правонаступника - Красилівську міську раду Хмельницької області. Відкладено підготовче засідання у справі на 16.02.2021.

У засіданні 16.02.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 17.02.2021.

Відповідачем були подані клопотання про витребування судом доказів (від 14.01.2021), про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/15/21, про призначення у справі експертизи (від 16.02.2021), про витребування оригіналів доказів (від 16.02.2021).

У засіданні 17.02.2021 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу засідання, про залишення без задоволення клопотання відповідача про витребування судом доказів (від 14.01.2021) з огляду на невідповідність клопотання положенням ст. 81 ГПК України. Зокрема, відповідачем не зазначено обставини, які можуть підтвердити докази, що витребовуються, та не вказано аргументів, які вони можуть спростувати, як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 81 ГПК України, враховуючи при цьому предмет та підстави позову.

Також судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу засідання про залишення без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/15/21, яка розглядається Хмельницьким окружним адміністративним судом, оскільки, беручи до уваги предмет і підстави позову у справі №924/1249/20, відповідачем не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №560/15/21, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, а також не обґрунтовано неможливості встановлення та оцінки обставин (фактів), які є предметом судового розгляду у справі №924/1249/20.

З приводу клопотання відповідача (від 16.02.2021) про призначення у справі експертизи, судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу засідання, якою відповідне клопотання залишено без задоволення, оскільки відсутня необхідність в спеціальних знаннях для з`ясування обставин у справі, враховуючи предмет, підстави позову та обґрунтування, зазначені у клопотанні про призначення експертизи.

Клопотання відповідача (від 16.02.2021) про витребування оригіналів доказів задоволено судом частково, а саме: в частині витребування від позивача, прокурора для огляду в судовому засіданні оригіналу рішення Яворовецької сільської ради від 26.06.2019 №1 з додатком 3 до рішення, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу засідання. У решті вимог клопотання залишено судом без задоволення з огляду на безпідставність посилання відповідача на ч. 11 ст. 80 ГПК України, необґрунтованість вимог про витребування оригіналів рішення Яворовецької сільської ради від 19.06.2020 №1 з додатком 3, з огляду на обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.02.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 02.03.2021.

Від представника відповідача надійшло клопотання (вх. номер від 24.02.2021), в якому просить витребувати у відділі ДЗК у Красилівському районі ГУ ДЗК в Хмельницькій області належним чином звірену копію технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки с. Слобідка-Красилівська, кадастровий номер 6822789800:06:004:0002, площею 24,7599 га, яка розташована на території Яворовецької сільської ради.

Обґрунтовуючи клопотання, зазначає, що рішення Яворовецької сільської ради про розроблення технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її затвердження були прийняті у 2013 році, тобто більш ніж сім років тому. Також вказує на те, що бал бонітування прямо залежить від якості ґрунту земельної ділянки, а також її природних властивостей, які мають враховуватися в ході нормативної грошової оцінки земельної ділянки, однак ДП "Красилівський агрегатний завод" як орендаря ніхто не повідомляв про проведення огляду земельної ділянки для визначення її природних властивостей, проведення відповідних технічних та лабораторних досліджень тощо в порядку, визначеному Законом України "Про оцінку земель" та підзаконними нормативними актами. Вважає, що у даному випадку технічна документація має важливе значення для доказування у справі, оскільки безпосередньо із технічної документації випливають відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, щодо орендної плати за яку виник спір. Відповідач бажає самостійно надати оцінку технічній документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка має принципове значення для правильного вирішення справи.

Також від представника відповідача надійшло клопотання (від 02.03.2021) про відкладення судового засідання у зв`язку із поганим самопочуттям адвоката, погодивши іншу дату із адвокатом або з урахуванням визначених у клопотанні дат та часу, у які судове засідання просить не призначати.

У судовому засіданні 02.03.2021 постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 11.03.2021.

Від представника відповідача надійшло клопотання (від 02.03.2021), в якому повідомив, що адвокат повинен брати участь у судовому засіданні в іншому суді, відтак не зможе з`явитися у судове засідання господарського суду через зайнятість у іншій справі. Посилаючись на неврахування при відкладенні судового засідання зазначених представником відомостей про зручний для нього час, просить призначити судове засідання у справі на 16:00 год. 11.03.2021 або відкласти на іншу дату.

Також від представника відповідача надійшло клопотання (від 10.03.2021), у якому просить забезпечити відповідачу можливість відстоювати свою позицію у справі та відкласти судове засідання на іншу дату, яку погодити з адвокатом. Клопотання обґрунтоване тим, що адвокат не зможе з`явитися у судове засідання 11.03.2021 у зв`язку з хворобою.

Прокурор та представник позивача проти задоволення клопотань відповідача про відкладення судового засідання заперечили, посилаючись на положення ст. ст. 56, 202 ГПК України.

Вищезазначені клопотання відповідача про відкладення судового засідання залишені судом без задоволення, зокрема, з огляду положення ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відтак закон наділяє сторони правом брати участь у справі як через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, так і через представника. При цьому, судом враховано, що суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов`язковою, не викликав у судове засідання конкретного представника відповідача, що судове засідання 02.03.2021 відкладалось, відповідно, у відповідача існувала передбачена законодавством можливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або діяти в порядку самопредставництва. Також судом взято до уваги положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якими передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Щодо клопотання про витребування доказів прокурор та представник позивача заперечили з огляду на відсутність необхідності у витребовуваних документах та наявність у матеріалах справи витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. номер від 24.02.2021) про витребування доказів та заслухавши думку представника позивача, прокурора, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відмову у його задоволенні.

Судом враховано, що за приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 81 ГПК України, якими визначено вимоги до клопотання про витребування доказів судом, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.ст. 73, 76 ГПК України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на вищенаведене, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про витребування доказів судом належним чином не обґрунтоване, оскільки не визначено, які саме конкретні обставини підтвердять чи спростують витребувані докази та як такі докази вплинуть на подальший розгляд справи. У заяві мітиться лише посилання на необхідність врахування (визначення) балу бонітету групи грунтів при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки та неповідомлення орендаря про проведення огляду земельної ділянки для визначення її природних властивостей. Натомість, не обґрунтовано неправильності використаного у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, витяг про яку надано у матеріали справи, балу бонітету грунтів чи необхідності використання іншого балу. Не обґрунтовано, якими нормами передбачена участь орендаря земельної ділянки у визначенні балу бонітету грунтів земельної ділянки чи в розробці технічної документації, на що посилається відповідач. Вказуючи на важливе значення технічної документації для доказування у справі, відповідач не зазначив, чому саме не відповідає наявний у матеріалах справи витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яким оформлені дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»). Також мета витребування доказів судом, зазначена відповідачем у клопотанні, зокрема, бажання самостійно надати оцінку технічній документації, ст. 81 ГПК не передбачена.

Крім того, представник відповідача не навів причин, з яких особисто позивач чи представник не можуть самостійно одержати докази, які просять витребувати у клопотанні (або ознайомитися з ними), пославшись при цьому лише на надіслання адвокатського звернення.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представником позивача, зокрема наголошено на тому, що відмова відповідача від внесення до договору оренди, які є предметом позовних вимог, ставить відповідача в нерівні умови з іншими орендарями земельних ділянок, які сплачують орендну плату, виходячи з актуальної нормативної грошової оцінки земельних ділянок та діючого розміру орендної плати.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Яворовецької сільської ради від 09.12.2008 №06 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП "Красилівський агрегатний завод" площею 24,76 га для ведення підсобного сільського господарства, що розташовані в межах населеного пункту с. Слобідка-Красилівська, та вирішено передати вказану земельну ділянку в термін на 15 років.

29.12.2008 між Яворовецькою сільською радою (орендодавець) та ДП "Красилівський агрегатний завод" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Яворовецької сільської ради від 09.12.2008 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку (землі запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Слобідка-Красилівська Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 24,76 га, у тому числі рілля - 24,76 га (п. 2 договору).

У п. 5 договору зазначено, що вартість 1 га ріллі становить 8160,65 грн.

Згідно з п. 8 договору він укладений на 15 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 2020,58 грн в рік (п. 9 договору).

У п. 10 договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно (п. 11 договору).

За умовами п. 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції: погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. п. 15, 16 договору).

Відповідно до п. 28 договору орендодавець має право, зокрема вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, відповідно до п. 29 орендодавець зобов`язаний не вносити зміни та доповнення до договору без згоди орендаря; права та обов`язки сторін визначаються відповідно до Закону України "Про оренду землі".

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 36 договору).

Згідно з п. 36.1 договору у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

При наявності суперечливих питань і недосягнення з них погодження у 20-денний термін після початку переговорів, спір вирішується у судовому порядку (п. 36.2 договору).

У п. 36.4 договору зазначено, що у разі прийняття нових та внесення змін до діючих законодавчих і нормативних актів, в договір вносяться відповідні зміни та доповнення, згідно законодавчих та нормативних актів.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44 договору).

Договір підписано сторонами, скріплено відтисками їх печаток, зареєстровано в Красилівському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Держреєстрі земель вчинено запис від 29.12.2008 за №19.

До договору сторонами складено акт передачі-прийому земельної ділянки від 29.12.2008, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування на умовах оренди відповідну земельну ділянку.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 14.04.2020) земельна ділянка кадастровий номер 6822789800:06:004:0002 площею 24,76 га зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою в особі Яворовецької сільської ради. Також на вказану земельну ділянку зареєстровано право оренди земельної ділянки за ДП "Красилівський агрегатний завод" на строк до 29.12.2023 на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008.

У матеріали справи надано копії:

- рішення Яворовецької сільської ради від 04.01.2013 "Про надання дозволу на розробку технічної документації з нормативно грошової оцінки земель с. Яворівці та с. Слобідка-Красилівська";

- рішення Яворовецької сільської ради від 31.05.2013 №2 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Слобідка-Красилівська Яворовецької сільської ради";

- висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.05.2013 №493, виданого Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області (щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Слобідка-Красилівська Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Замовник: Яворовецька сільська рада).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2020, виданим відділом у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6822789800:06:004:0002 площею 24,76 га в с. Слобідка-Красилівська Красилівського району становить 714734,20 гривень.

Рішенням Яворовецької сільської ради від 26.06.2019 №1 "Про місцеві податки і збори на 2020 рік" встановлено з 01.01.2020 на території Яворовецької сільської ради місцеві податки і збори, в тому числі плату за землю (п. 1 рішення), та затверджено, зокрема положення про плату за землю (додаток 3) (п. 2 рішення). Рішення набирає чинності з 01.01.2020 (п. 8 рішення).

Положенням про плату за землю (додаток 3 до рішення ради від 26.06.2019 №1) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди і встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від виду цільового призначення земель, зокрема, для земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлена мінімальна ставка орендної плати в розмірі 9,0 % від нормативної грошової оцінки (п. 14.5 Положення). У п. п. 15.1, 15.2 вищезазначеного Положення вказано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів, інших земель сільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за наведеною у Положенні формулою.

У матеріали справи надано також рішення Яворовецької сільської ради від 19.06.2020 №1 "Про місцеві податки і збори на 2021 рік".

Яворовецька сільська рада звернулась до відповідача з листом (від 16.03.2020 №101), в якому просила укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008, посилаючись на рішення сільської ради від 26.06.2019 №1 та встановлення ним ставки орендної плати в розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відповідь відповідач, посилаючись на положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", зазначив про відсутність правових підстав для внесення змін до договору оренди (лист від 23.03.2020).

Листом (від 25.03.2020 №104) Яворовецька сільська рада просила заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури посприяти в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки розміром 24,76 га, кадастровий номер 6822789800:06:004:0002 від 29.12.2008 у зв`язку з тим, що необхідно поновити розрахунок орендної плати відповідно до Закону України "Про оренду землі" згідно ставки у відсотках до нормативної грошової оцінки ділянки, посилаючись при цьому на рішення ради від 26.06.2019 №1.

У відповідь на вищезазначений лист прокурор з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати копії відповідних рішення, договору, листів.

Такі документи надані Яворовецькою сільською радою згідно з листом від 04.05.2020.

Листами (від 09.06.2020 №195, від 26.06.2020 №207) Яворовецька сільська рада просила відповідача внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 29.12.2008 шляхом викладення п. 9 в редакції, згідно з якою орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 9% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 714734,20 в сумі 64326,08 гривень.

У відповідь на вищенаведені листи відповідачем повторно зазначено про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди (листи відповідача від 15.06.2020, 06.07.2010).

Керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з листом (від 04.08.2020), в якому пропонував внести пропозиції відповідачу щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2008 в частині розміру орендної плати, актуальної нормативної грошової оцінки та ставки орендної плати згідно з відповідним рішенням ради. Про результати розгляду листа прокурор просив інформувати прокуратуру.

Листом (від 17.08.2020 №270) Яворовецька сільська рада відповіла прокурору, що звернулась до відповідача з клопотанням погодити внесення змін в договір оренди шляхом укладення додаткової угоди в частині розділу "Орендна плата" та п. 9 договору викласти у відповідній редакції.

Листом (від 14.09.2020) заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з огляду на направлення радою відповідачу листа від 17.08.2020 з відповідними пропозиціями, просив повідомити, чи внесено відповідні зміни до договору оренди та про вжиті радою заходи, в тому числі звернення до суду із позовною заявою щодо внесення відповідних змін, у разі невжиття - зазначити причини.

У відповідь Яворовецька сільська рада повідомила прокурора про те, що додаткової угоди не укладено (лист від 15.09.2020 №295).

Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (від 13.11.2020), в якому, посилаючись на те, що Яворовецькою сільською радою з серпня 2020 року самостійно заходи щодо усунення порушень (в тому числі звернення до суду) не вживались, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином, повідомив про намір здійснення прокурором з вказаних підстав представництва в суді законних інтересів держави в особі Яворовецької сільської ради шляхом пред`явлення до господарського суду позову до ДП "Красилівський агрегатний завод" про внесення змін до договору оренди.

Враховуючи зазначене та те, що відповідач не погодився на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008 з метою приведення його умов щодо розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про внесення до договору оренди відповідних змін.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у с та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

З матеріалів справи слідує, що Яворовецька сільська рада звернулась до заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури з листом (від 25.03.2020 №104), в якому просила посприяти в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки розміром 24,76 га, кадастровий номер 6822789800:06:004:0002 від 29.12.2008 у зв`язку з тим, що необхідно поновити розрахунок орендної плати відповідно до Закону України "Про оренду землі" згідно ставки у відсотках до нормативної грошової оцінки ділянки, посилаючись на рішення ради від 26.06.2019 №1.

У відповідь на вищезазначений лист прокурор у листі від 15.04.2020 просив надати копії відповідних рішення, договору, листів, метою надання яких визначивши встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Запитувані документи надані Яворовецькою сільською радою листом від 04.05.2020.

У подальшому керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з листом (від 04.08.2020), в якому пропонував внести пропозиції відповідачу щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2008 в частині розміру орендної плати, актуальної нормативної грошової оцінки та ставки орендної плати згідно з відповідним рішенням ради. Про результати розгляду листа прокурор просив інформувати прокуратуру.

Листом (від 17.08.2020 №270) Яворовецька сільська рада відповіла, що звернулась до відповідача з клопотанням погодити внесення змін в договір оренди шляхом укладення додаткової угоди в частині розділу "Орендна плата" та п. 9 договору викласти у відповідній редакції.

Листом (від 14.09.2020) заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з огляду на направлення радою відповідачу листа від 17.08.2020 з відповідними пропозиціями, просив повідомити, чи внесено відповідні зміни до договору оренди та про вжиті радою заходи, в тому числі звернення до суду із позовною заявою щодо внесення відповідних змін, у разі невжиття - зазначити причини.

У відповідь Яворовецька сільська рада повідомила прокурора про те, що додаткової угоди не укладено (лист від 15.09.2020 №295).

З вищенаведеного листування прокурора із Яворовецькою сільською радою слідує, що раді було відомо про невідповідність чинному законодавству укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки, про що свідчить звернення самої ж ради до прокурора (лист від 25.03.2020 №104).

За наслідками виявленого порушення прокурором у порядку встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснено звернення до ради із листом від 15.04.2020 щодо надання запитуваних документів.

Про виявлене порушення також зазначено у листі керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (від 04.08.2020).

Згодом листом (від 14.09.2020) прокурор просив Яворовецьку сільську раду повідомити, чи внесено відповідні зміни до договору оренди та про вжиті радою заходи, в тому числі звернення до суду із позовною заявою щодо внесення відповідних змін, у разі невжиття - зазначити причини.

У відповідь Яворовецька сільська рада повідомила прокурора про те, що додаткової угоди не укладено (лист від 15.09.2020 №295). Відомостей про звернення до суду із позовною заявою щодо внесення змін до договору радою на запит прокурора не повідомлено.

У подальшому заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до Яворовецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (від 13.11.2020), в якому, посилаючись на те, що Яворовецькою сільською радою з серпня 2020 року самостійно заходи щодо усунення порушень (в тому числі звернення до суду) не вживались, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином, повідомив про намір здійснення прокурором з вказаних підстав представництва в суді законних інтересів держави в особі Яворовецької сільської ради шляхом пред`явлення до господарського суду позову до ДП "Красилівський агрегатний завод" про внесення змін до договору оренди.

З огляду на наведене, прокурор, звернувшись до органу, уповноваженого державою здійснювати функції у відповідних правовідносинах, та повідомивши згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави (листи від 15.04.2020, 13.11.2020), фактично надав цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Проте Яворовецька сільська рада про намір самостійно звернутися з позовом до суду не заявила.

Відтак, вищезазначеним спростовуються доводи відповідача про відсутність доказів нездійснення чи здійснення неналежним чином відповідним органом місцевого самоврядування своїх повноважень протягом розумного строку без поважної причини.

Судом враховується, що наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин (п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що на виконання приписів статті 53 ГПК України і статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позову обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Яворовецькою сільською радою, яка не вжила заходів до внесення змін до договору оренди земельної ділянки у судовому порядку, тобто навів підставу для представництва інтересів держави; зазначив, що порушення законодавства при сплаті орендної плати за договором оренди, зокрема, у зв`язку з невідповідністю умов договору вимогам чинного законодавства, істотно занижує орендну плату, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, чим обґрунтував порушення інтересів держави, тобто навів підстави для звернення з позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором позивачем не заперечено, навпаки, висловлено позицію про підтримання заявлених прокурором позовних вимог.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Доводи відповідача про те, що прокурором не надано доказів щодо притягнення відповідних осіб позивача до відповідальності через неналежне виконання ними повноважень щодо захисту інтересів держави судом оцінюються критично, оскільки вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (постанова Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №904/2529/20).

З приводу посилань відповідача на те, що відповідний орган місцевого самоврядування фактично не обмежений у часі щодо звернення до суду із позовною заявою, оскільки строк давності для такого звернення законом не встановлений, суд зауважує, що підставою для звернення до суду в цьому випадку є триваючі правовідносини з неприведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, як наслідок, триваюче порушення інтересів держави, яке полягає, зокрема, у постійному недоотриманні коштів відповідним бюджетом. Обставина виявлення такого порушення інтересів держави є достатньою підставою для висновку про необхідність звернення до суду за захистом відповідних інтересів держави в найкоротший строк після виявлення порушення, оскільки таке звернення спрямоване на запобігання та припинення триваючого порушення інтересів держави.

Не спростовує підставності звернення до суду з позовом прокурора в інтересах відповідного органу місцевого самоврядування і посилання відповідача на можливість цього органу самостійно реалізувати захист інтересів держави (можливість сплати судового збору) та на те, що висловлене органом місцевого самоврядування прохання до прокурора посприяти в укладенні додаткової угоди не свідчить про безпорядність самого органу, який самостійно звертався до відповідача з листами щодо укладення додаткової угоди. Так, за змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду органу місцевого самоврядування, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту відповідних інтересів та звернення до суду з таким позовом.

Як убачається з матеріалів справи, між Яворовецькою сільською радою (орендодавець) та ДП "Красилівський агрегатний завод" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 29.12.2008, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Яворовецької сільської ради від 09.12.2008 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку (землі запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Слобідка-Красилівська Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Згідно з п. 8 договору він укладений на 15 років.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Також відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, з наведених положень вбачається, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У статті 289 Податкового кодексу України зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Використання нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності передбачене також положеннями статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель" .

Таким чином, з урахуванням положень ст. 288 Податкового кодексу України і ст. ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України №3-34гс13 (справа №5009/3430/12) від 03.12.2013, №3-481гс15 (справа №922/3871/14) від 07.10.2015, №3-476гс15 (справа №922/583/14) від 02.03.2016, №6-325цс16 від 18.05.2016, постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №924/725/18, від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 20.11.2018 у справі №908/4582/15, від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» унормовано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону (ст. 21 Закону України «Про оцінку земель»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2020, виданим відділом у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6822789800:06:004:0002 площею 24,76 га в с. Слобідка-Красилівська Красилівського району становить 714734,20 гривень.

З огляду на вищенаведене, наявність чинного рішення Яворовецької сільської ради від 31.05.2013 №2, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.05.2013, суд вважає переконливими доводи прокурора щодо належності як доказу наданого у матеріали справи витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2020 для визначення розміру орендної плати за земельну ділянку, чим спростовуються посилання відповідача на наявність в нього сумнівів з приводу належного проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Доводи відповідача про незалучення його до проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (дослідження якості грунту тощо), проведення такої оцінки ще у 2013 році не є достатньою підставою для неврахування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених у витязі від 22.09.2020.

Як убачається із умов договору, останній не містить умов щодо встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому п. 5 договору зазначено, що вартість 1 га ріллі становить 8160,65 гривень. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 2020,58 грн в рік (п. 9 договору).

Враховуючи те, що нормативна грошова оцінка землі використовується для визначення розміру орендної плати (ст. 289 ПК України), а розмір орендної плати є істотною умовою договору, відсутність у договорі оренди землі нормативної грошової оцінки, призводить до неналежної реалізації принципу платного використання землі.

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції: погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 36 договору зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд зазначає, що, передбачивши умови про перегляд розміру орендної плати в п. 13 договору, сторони тим самим погодили можливість таких змін в розумінні ст. 651 ЦК України.

Таким чином, сторони безпосередньо в самому договорі визначили підстави для внесення до нього змін, а наявність відповідного договірного обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку є тим фактичним складом, який може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №904/8787/17, від 03.06.2020 у справі №904/3262/19. Позиція щодо наявності підстав для зміни розміру орендної плати, який є істотною умовою договору, в результаті зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки викладена також у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №910/7905/17, від 07.06.2018 у справі №922/518/14, від 22.01.2019 у справі №922/539/18.

Так, рішенням Яворовецької сільської ради від 26.06.2019 №1 "Про місцеві податки і збори" встановлено з 01.01.2020 на території Яворовецької сільської ради місцеві податки і збори, в тому числі плату за землю, та затверджено, зокрема положення про плату за землю (додаток 3). Рішення набирає чинності з 01.01.2020.

Положенням про плату за землю (додаток 3 до рішення ради від 26.06.2019 №1) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди і встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від виду цільового призначення, зокрема для земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлена мінімальна ставка орендної плати в розмірі 9,0% від нормативної грошової оцінки (п. 14.5 Положення). У п. п. 15.1, 15.2 вищезазначеного положення вказано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 24,76 га, що є об`єктом договору оренди від 29.12.2008, в розмірі 714734,20 грн, річний розмір орендної плати, який є істотною умовою договору оренди, повинен становити 64326,08 грн, тобто 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (5360,51 грн в місяць).

Встановивши, що орендна плата за земельну ділянку розрахована позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки, визначеної на підставі рішення позивача, яке є чинним і обов`язковим до виконання, рішенням органу місцевого самоврядування змінено ставки орендної плати і сторони договору визначили безпосередньо в самому договорі підстави перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо внесення змін до договору стосовно розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/1283/19, від 27.01.2021 у справі №924/725/18.

При цьому судом береться до уваги, що рішення Яворовецької сільської ради від 26.06.2019 №1 "Про місцеві податки і збори" є чинним, доказів про скасування рішення в установленому законодавством порядку суду не подано. Натомість, за повідомленням представника позивача, позов ДП "Красилівський агрегатний завод" до Яворовецької сільської ради у справі №560/15/21 про скасування пунктів Положення про плату за землю в частині встановлення мінімальної ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення на рівні 9% залишено без розгляду за заявою ДП "Красилівський агрегатний завод".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи та положення законодавства, позовні вимоги заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Красилівської міської ради Хмельницької області, м. Красилів Хмельницької області до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки є правомірними та підлягають задоволенню.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Красилівської міської ради Хмельницької області, м. Красилів Хмельницької області до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008, укладеного між Яворовецькою сільською радою Красилівського району та державним підприємством "Красилівський агрегатний завод":

доповнити п. 2.1 Договір: кадастровий номер земельної ділянки 6822789800:06:004:0002;

внести зміни до Договору, виклавши:

п. 5 у редакції "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 714734,20 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні двадцять копійок)",

п. 9 у редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 64326,08 грн. на рік (орендна плата за місяць становить 5360,51 грн.), що становить 9 (дев`ять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на рахунок №UA958999980334139812000022316, код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб, отримувач УК у Красил. р-ні/ с. Яворівці/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 37972056".

Стягнути з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1 (код 14307831) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.03.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Видрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - Старокостянтинівській місцевій прокуратурі (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 41), 3 - Красилівській міській раді (31000, Хмельницька область, площа Незалежності, 2), 4 - ДП "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1). Всім рек. з пов про вруч.

Часті запитання

Який тип судового документу № 95675016 ?

Документ № 95675016 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 95675016 ?

Дата ухвалення - 11.03.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 95675016 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 95675016 ?

В Господарський суд Хмельницької області
Попередній документ : 95642570
Наступний документ : 95675017