Ухвала суду № 95674583, 22.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.03.2021 р. Справа№ 914/151/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І.,

розглянув заяву: Галицької окружної прокуратури міста Львова,

про забезпечення позову (вх.№1144/21 від 18.03.2020)

у справі № 914/151/21

за позовом: заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1, м.Львів,

до відповідача 1: Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Північна околиця», м.Львів,

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

Без повідомлення сторін.

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до Львівської міської ради та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Північна околиця» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2021 (суддя Рим Т.Я.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2021.

У підготовчому засіданні 24.02.2021 оголошено перерву до 24.03.2021.

18.03.2021 Галицькою окружною прокуратурою міста Львова подано клопотання (вх.№1143/21) про заміну сторони у справі з Львівської місцевої прокуратури №1 на Галицьку окружну прокуратуру міста Львова.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2021 клопотання про заміну сторони передано на розгляд судді Риму Т.Я.

Крім того, 18.03.2021 Галицькою окружною прокуратурою міста Львова у порядку ч.2 ст.136 ГПК України подано заяву про забезпечення позову (вх.№1144/21 від 18.03.2021) у якій заявник просить суд:

- до закінчення розгляду даної справи, набрання остаточним судовим рішенням законної сили заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Північна околиця» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42619156) виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:08:002:1185 площею 2,6826 га по вул. В.Щурата у м. Львові, у тому числі через залучені підрядні організації;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:08:002:1185 площею 2,6826 га по вул. В.Щурата у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2175846646101);

- заборонити виконавчому органу Львівської міської ради - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:08:002:1185 площею 2,6826 га по вул. В.Щурата у м. Львові.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, прокуратура посилається на наступні обставини. 12.02.2021 виконавчим комітетом ЛМР прийнято рішення №82 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ОК «ЖБК «Північна околиця» комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими комерційними приміщеннями, трансформаторною підстанцією та підземним паркінгом по вул. В.Щурата у м. Львові. Видача містобудівних умов та обмежень є передумовою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт органами ДАБК та подальшим виконанням будівельних робіт по забудові спірної земельної ділянки. Тому є обгрунтовані підстави припускати, що отримання дозволу та подальше виконання підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Прокурор відмічає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципу адекватності заходу забезпечення позову та не спричинить припинення господарської діяльності відповідача 2 як суб`єкта господарювання.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Рима Т.Я. у відпустці в період з 09.03.2021 по 19.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами якого 18.03.2021 заяву передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За приписами ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Склад учасників справи у справах позовного провадження визначено у ст.41 ГПК України, зокрема, такими у справах позовного провадження є сторони та треті особи.

У даній справі з позовом звернувся заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави, який в силу ч.3 ст.53 ГПК України набув статусу позивача у справі.

Згодом прокурор подав клопотання про заміну сторони у справі з Львівської місцевої прокуратури №1 на Галицьку окружну прокуратуру міста Львова.

Стаття 52 ГПК України визначає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, для того, щоб Галицька окружна прокуратура міста Львова набула статусу учасника справи - позивача, суд, у провадженні якого перебуває справа, повинен винести відповідну ухвалу. Саме після постановлення такої ухвали особа стає учасником провадження у справі та може користуватися правами відповідного учасника.

Суд відзначає, що станом на момент звернення Галицької окружної прокуратури міста Львова із заявою про забезпечення позову така не набула процесуального статусу сторони у справі, оскільки, як уже відзначалося, клопотання про заміну сторони передано на розгляд раніше визначеному складу суду (головуючому судді Риму Т.Я.) і станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову така заміна не здійснена і ухвали суду про заміну немає.

Судді Яворському Б.І. для розгляду передано лише заяву про забезпечення позову, тому вирішувати питання про заміну сторони правонаступником буде суддя, у провадженні якого перебуває дана справа.

Таким чином, на даний час заява про забезпечення позову подана особою, яка ще не є учасником справи, а це суперечить ст.ст.136,138,139 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, заявником долучено платіжне доручення №364 від 09.03.2021 на суму 1'135,00 грн. Однак, у вказаному документі не зазначено, що судовий збір сплачено саме за подання заяви про забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 по справі №910/4557/18 вказав, що відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

Відтак, неможливо достеменно встановити за що саме сплачено судовий збір, і відповідно, прийняти долучене платіжне доручення як доказ, що підтверджує сплату заявником судового збору у встановленому порядку за розгляд заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст.139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 52, 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Галицької окружної прокуратури міста Львова (вх.№1144/21 від 18.03.2021) про забезпечення позову у справі № 914/151/21 повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Б.І. Яворський