Рішення № 95674197, 11.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2021Справа № 910/8360/18За позовом Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема"

про розірвання договору, виселення, стягнення

та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема"

про розірвання договору та виселення

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Богданевич Ю.В.

від відповідача Нестеришин Т.С.

від третьої особи Візор О.М.

У судовому засіданні 11.03.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про розірвання договору, виселення та стягнення 1361005,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.08.2018 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

20.07.2018 через канцелярію суду від Департаменту надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 24.09.2018

17.08.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, що акт, яким доводиться порушення з його боку складений не належним чином і є нечитабельним. Також відповідач зазначив, що при розміщенні магазину не заборонено використовувати частину приміщення в якості складу, оскільки, законодавством передбачено таке поняття як "магазин-склад". Вказані обставини свідчать про те, що відповідач використовує приміщення за цільовим призначенням.

29.08.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги та вказує, що стандарт про невідповідність якому акту обстеження зазначає відповідач не застосовується до складання відповідних актів. Позивач вказує, що за оренду приміщення з цільовим призначенням магазин-склад стягується орендна плата за ставкою 18%, натомість для відповідача ставка була визначена у розмірі 6% за розміщення в орендованому приміщенні магазину з продажу поліграфічної продукції.

14.09.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він підтримує обставини, викладені у відзиві.

В підготовчому засіданні 24.09.2018 представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів

В підготовчому засіданні 24.09.2018 оголошено перерву до 04.10.2018.

01.10.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

02.10.2018 від позивача надійшли пояснення з долученими до них документами.

В підготовчому засіданні 04.10.2018 представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Крім того, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/11655/18 за позовом ТОВ "Підприємство "Торгсистема" до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про визнання недійсним акту обстеження нежилих приміщень від 27.04.2018 та долучено до матеріалів справи копію позовної заяви у справі № 910/11655/18.

В підготовчому засіданні 04.10.2018 оголошено перерву до 22.10.2018.

В підготовчому засіданні 22.10.2018 оголошено перерву до 05.11.2018.

Ухвалою суду від 05.11.2018 зупинено провадження у справі № 910/8360/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/11655/18.

19.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з доказами набрання рішення у справі № 910/11655/18 законної сили.

19.08.2019 року до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2019 року поновлено провадження у справі № 910/8360/18 для розгляду заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2019 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про забезпечення позову відмовлено, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020 підготовче засідання відкладено на 30.07.2020.

30.07.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 20.08.2020 призначено підготовче засідання на 17.09.2020.

17.09.2020 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 21.09.2020 підготовче засідання у справі призначено на 08.10.2020.

05.10.2020 Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про розірвання договору оренди, виселення.

08.10.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.10.2020.

Ухвалою суду від 08.10.2020 позовну заяву третьої особи залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

16.10.2020 через канцелярію суду від заявника надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2020 щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2020 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/8360/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, вимоги за первісним позовом об`єднано в одне провадження з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та підготовче засідання призначити на 29.10.2020.

29.10.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

23.11.2020 від відповідача надійшов відзив з додатками, в якому відповідач проти позову третьої особи заперечує, вказує на відсутність підстав для розірвання договору, оскільки, відповідач належним чином виконує його умови; неналежність акту обстеження. Відповідач вважає, що його не повідомили про намір припинити договір протягом місяця після закінчення строку договору, а тому договір вважається продовженим на наступний період, що зумовлює відсутність підстав для виселення відповідача.

Ухвалою суду від 26.11.2020 підготовче засідання призначено на 14.12.2020.

04.12.2020 від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач вказує про належне повідомлення про розірвання договору а тому відсутність підстав для його пролонгації.

14.12.2020 в підготовчому засіданні представник позивача просив продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву третьої особи. Пропуск строку представник обґрунтовував тим, що не було керівника на підприємстві, а тому не було можливості погодити позицію.

Суд протокольною ухвалою 14.12.2020 продовжив строк відповідачу на подання відзиву та долучив відзив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2021.

В судовому засіданні 04.02.2021 оголошено перерву до 25.02.2021.

17.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо ставок перерахунку орендної плати.

25.02.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 25.02.2021 оголошено перерву до 11.03.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2021 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник третьої особи підтримав свої позовні вимоги з підстав викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача проти позову третьої особи заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

При дослідженні доказів відповідач наголосив на неналежності акту перевірки у якості доказу, оскільки, він є не читабельним.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити, представник третьої особи просив задовольнити позов третьої особи.

Представник відповідача просив у позовах відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" (орендарем) був укладений договір №2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 19 липня 2016 р., протокол № 20 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: бульвар Лесі Українки, будинок № 27/2 Літ. А у м. Києві, для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею: 442, 30 кв.м. в т.ч. 9, 50 кв.м., 2 поверх - 371, 70 кв.м., підвал - 61, 10 кв. м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим 15 квітня 2016 року висновком про вартість майна станом на 31 березня 2016 року становить: 9683500, 00 грн. (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3, 2.4 договору, стан об`єкта на дату передачі його орендареві визначається в акті приймання - передачі за узгодженим висновком підприємства - балансоутримувача і орендаря. Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше, ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання - передачі об`єкта.

Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.5 договору).

Відповідно до договору було передано в орендне користування позивачу нежилі приміщення загальною площею: 440,30 кв.м.,в т.ч. 1 поверх - 9,50 кв.м., 2 поверх - 371,70 кв.м., підвал - 61,10 кв.м. в будинку №27/2літ. А на бульварі Лесі Українки м. Києві для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів. Вказана обставина підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.08.2016. Стан приміщення, що передається в оренду згідно даного договору задовільний.

Згідно п. 3.1, 3.2, 3.7 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і становить за базовий місяць оренди квітень 2016 - 109,47 грн за 1 кв м, що в цілому складає 48417,50 грн без ПДВ. Згідно з п. 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 орендна плата до 01.07.2017, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва становить без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2016 - 54,73 грн за 1 кв м, що в цілому складає 24208,75 грн без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою оплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, підприємству-балансоутримувачу (п. 3.12 договору).

Пунктами 4.2.2, 4.2.20, 4.2.21 договору зобов`язано орендаря: використовувати об`єкт відповідно до його призначення та умов цього договору; після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі об`єкта підприємству балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою. Для продовження дії цього договору оренди орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта.

Підприємство-балансоутримувач зобов`язане здійснювати контроль за виконанням орендарем умов цього договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою вжити заходів щодо погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу (п. 4.3.2 договору).

Відповідно до п.5.1.1, 5.1.3, 5.1.4 договору орендодавець має право: проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснення фото-або відео фіксація стану та умов використання об`єкта; відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу; контролювати з залученням підприємства-балансоутримувача виконання умов цього договору та використання об`єкта, переданого в оренду за цим договором, і у разі необхідності спільно з підприємством-балансоутримувачем вживати відповідні заходи реагування

Пунктом 5.2.1, 5.2.2 договору визначено, що підприємство-балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відео фіксація стану та умов використання об`єкта; стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, та інші збитки заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Згідно п.5.3 договору орендар має право використовувати об`єкт відповідно до його призначення та умов цього договору.

Пунктами 6.2, 6.7 договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення. але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар згідно п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. При невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У разі закінчення /припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5 договору).

Пунктами 8.3, 8.5 договору передбачено, що об`єкт повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим пунктом 1.1 договору. У разі виявлення факту використання об`єкту не за цільовим призначенням договір може бути розірвано. Орендар зобов`язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об`єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з початку дії цього договору.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.08.2016 по 20.08.2019. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту їх підписання сторонами. (п. 9.1, 9.2 договору).

Відповідно до п. 9.6, 9.7 договору він може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору. Невиконання орендарем підпункту 8.5 є підставою для відмови в продовженні терміну дії цього договору.

27.04.2018 року представниками Департаменту комунальної власності м. Києва, на підставі п. 7.2 договору, було проведено обстеження фактичного використання орендованих нежилих приміщень загальною площею 442,30 кв.м. на вул. Л. Українки, 27/2 літ.А.

За результатами обстеження вказаних нежитлових приміщень встановлено, що частина об`єкту оренди (підвал) використовуються для розміщення складу, інша частина - для розміщення офісу, що є порушенням п.1.1 договору оренди.

Вказаний акт обстеження підписаний членами комісії та директором відповідача ( Мірза М.І. ), який зауважив, що на момент обстеження за оренду було оплачено 67397,91 грн.

Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва (далі - Положення) та Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі Методика).

Згідно з п.6.2 Положення передбачено, що розмір орендної плати визначається у разі передачі в оренду майна на конкурсних засадах відповідно до конкурсних пропозицій переможця конкурсу на право оренди. В інших випадках згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Відповідно до п.3 Методики розмір орендної плати визначається згідно з цією методикою і зазначається у договорі оренди.

Договором оренди № 2241 та рішенням постійної Комісії Київської міської ради з питань власності від 19.07.2016 протоколом № 20 визначено цільове призначення об`єкта оренди: для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів.

Відповідно до п. 20 таблиці 2 підпункт 20 абзацу 6 Методики (в редакції чинній на дату укладення договору оренди № 2241 від 22.08.2016) для розміщення торгівельних об`єктів з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, ліцензованої відео - та аудіо продукції, що призначається для навчальних закладів визначена орендна ставка - 6%. Вказана орендна ставка була застосована при здійсненні розрахунку орендної плати, який згідно з пунктом 7 Методики здійснюється підприємством - балансоутримувачем та затверджується відповідним орендодавцем.

Для розміщення складських приміщень, офісу відповідно до вказаної Методики застосовуються інші орендні ставки.

Листом від 14.05.2018 №062/05/15-4428 Департамент комунальної власності м. Києва завернувся до позивача та повідомив, що за результатами обстеження вказаних нежитлових приміщень встановлено, що частина об`єкту оренди (підвал) використовуються для розміщення складу інша частина - для розміщення офісу, що є порушенням п. 1.1. договору оренди. У зв`язку з чим повідомлено, що КП "Київжитлоспецекспуатація" відповідно до п.8.5. договору оренди необхідно нарахувати різницю між орендною платою за фактичне використання об`єкта оренди, встановленою перевіркою та орендною платою визначеною договором оренди за весь період оренди та надати зазначений розрахунок орендарю для оплати та розпочати процедуру розірвання договору оренди в судовому порядку.

Листом від 07.06.2018 вих.№18.06-007 позивач звернувся до відповідача з клопотанням, в якому просив: - скасувати рішення про нецільове використання нежилих приміщень у будинку №27/2 літер. А на бульв. Лесі Українки; - скасувати зазначену в Листі КП "Київжитлоспецекспуатація" від 29.05.2018 р. вих. № 062/15/1/05-2666 вимогу про перерахунок орендної плати за підвищеними коефіцієнтами з 22.08.2016 та вимогу про сплату заборгованості в розмірі 1 334 851,40 грн; - надати пільгу по сплаті орендної плати по Договору №2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (яка надавалася до березня 2018 року) в розмірі 50% від загального розміру орендної плати вказаної в пункті 3.1. Договору №2241 для можливості подальшої роботи підприємства.

Відповідачем долучено до матеріалів справи банківські виписки за період з 29.08.2016 по 18.05.2018 на підтвердження обставин щодо внесення орендної плати у визначеному договором розмірі.

Сторонами не заперечуються обставини, що відповідач вносив плату за користування орендованим приміщенням за ставкою 6%, як то передбачено договором.

Спір виник, в зв`язку з тим, що на думку позивача відповідач використовував приміщення не за цільовим призначенням, в зв`язку з чим йому підлягає донарахуванню різниця в орендній платі за весь період дії договору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Сторони у п. 8.5 договору встановили обов`язок орендаря сплатити різницю в орендній платі за весь період дії договору, у разі встановлення нецільового використання орендованого майна.

До матеріалів справи долучено акт від 27.04.2018 обстеження нежитлових приміщень. З акту вбачається, що було проведено перевірку використання майна за договором від 22.08.2016 № 2241 та встановлено, що приміщення використовується ТОВ "Торгсистема" для розміщення на 2 поверсі бухгалтерії, фінансового відділу, відділу кадрів, відділу ІТ-спеціалістів, кабінету директора, деякі приміщення були вільні, підвал використовується під складське приміщення.

Договором передбачено цільове призначення використання орендованого майна в будинку №27/2літ. А на бульварі Лесі Українки м. Києві для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів

Отже, з акту вбачається, що відповідач використовував приміщення не за цільовим призначенням, а фактично під офіс та склад.

В своїх поясненнях відповідач вказує, що використання частини приміщення під склад не заборонено, оскільки, законодавством передбачено використання майна під склади-магазини.

Суд звертає увагу відповідача, що при використанні орендованого майна під склад-магазин ставка орендної плати становить 18%, натомість відповідачу вона була визначена у розмірі 6% і для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів.

Щодо заперечень відповідача, що акт обстеження складений у неналежній формі, суд відзначає, що договором не визначено вимог щодо того, яким саме документом має бути зафіксовано факт нецільового використання та в якій формі він має бути складений. Щодо неможливості проведення експертизи по акту, оскільки, він в нечитабельному вигляді, суд відзначає, що при здійсненні перевірки директором відповідача не було зроблено жодних застережень з приводу обставин, зазначених у акті, крім того, з акту можливо встановити, що приміщення використовувалось саме як офісне, оскільки там знаходились, бухгалтерія, відділ ІТ, відділ кадрів, кабінет директора, тощо, а частина під склад (при детальному вивчені акту можна встановити дані обставини).

Суд наголошує, що рішенням Господарського суду міста Києва № 910/11655/18 від 02.07.2019, яке набрало законної сили, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним акту обстеження нежилих приміщень, встановлено: 27.04.2018 року представниками Департаменту комунальної власності м. Києва, на підставі п. 7.2 договору, було проведено обстеження фактичного використання орендованих нежилих приміщень загальною площею 442,30 кв.м. на вул. Л. Українки, 27/2 літ.А. За результатами обстеження вказаних нежитлових приміщень встановлено, що частина об`єкту оренди (підвал) використовуються для розміщення складу, інша частина - для розміщення офісу, що є порушенням п.1.1 договору оренди. Вказаний акт обстеження підписаний членами комісії та директором позивача ( Мірзра М.І. ), який зауважив, що на момент обстеження за оренду було оплачено 67397,91 грн. Договором оренди № 2241 та рішенням постійної Комісії Київської міської ради з питань власності від 19.07.2016 протоколом № 20 визначено цільове призначення об`єкта оренди: для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів. Відповідно до п. 20 таблиці 2 підпункт 20 абзацу 6 Методики (в редакції чинній на дату укладення договору оренди № 2241 від 22.08.2016) для розміщення торгівельних об`єктів з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, ліцензованої відео - та аудіо продукції, що призначається для навчальних закладів визначена орендна ставка - 6%. Вказана орендна ставка була застосована при здійсненні розрахунку орендної плати, який згідно з пунктом 7 Методики здійснюється підприємством - балансоутримувачем та затверджується відповідним орендодавцем. Для розміщення складських приміщень, офісу відповідно до вказаної Методики застосовуються інші орендні ставки.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто рішенням суду від 02.07.2019 № 910/11655/18, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо нецільового використання орендованого майна на підставі акту від 27.04.2018 і щодо застосування інших ставок орендної плати при використанні за іншим цільовим призначенням, ніж обумовлено договором. Вказані обставини мають преюдиційне значення при розгляді даного спору.

Отже, заперечення відповідача не спростовують тих обставин, що орендоване приміщення дійсно використовувалось під офіс та склад, що надає право позивачу на стягнення різниці в розмірі орендної плати. Суд відзначає, що перевірку цільового використання майна було здійснено, доказів того, що майно використовувалось за цільовим призначенням відповідачем суду не подано.

Щодо не послідовності дій позивача та складання на передодні у квітні 2018 року акту обстеження, яким не виявлено порушень, суд зазначає наступне: ТОВ "Торгсистема" використовує нежитлові приміщення . в будинку №27/2літ. А на бульварі Лесі Українки м. Києві для розміщення свої організації, решта приміщень 76,2 кв м - вільні та не використовуються.

У вказаному акті не зазначено, що приміщення . в будинку №27/2літ. А на бульварі Лесі Українки м. Києві використовуються за цільовим призначенням - для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів, а вказано, що вони використовуються частково для розміщення організації ТОВ "Торгсистема". В зв`язку з цим, суд не вбачає будь-якої не послідовності, оскільки, використання під розміщення організації може передбачити в тому числі розміщення офісу, а в подальшому, відповідач не був позбавлений можливості почати використовувати приміщення в тому числі під склад, що і було виявлено в ході перевірки 27.04.2018.

Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва (далі - Положення) та Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - Методика).

Для розміщення складських та офісних приміщень відповідно до вказаної Методики застосовуються інші орендні ставки: пункт 17 таблиці № 2 підпункт 3 Методики (в редакції чинній на дату укладення договору оренди № 2241 від 22.08.2016) розміщення складів визначена орендна ставка - 8%; пункту 11 таблиці № 2 підпункт 1 Методики (в редакції чинній на дату укладення договору оренди № 2241 від 22.08.2016) розміщення офісних приміщень визначена орендна ставка - 15%.

Київською міською радою прийнято рішення від 22.06.2017 № 606/2768 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва». Пунктом 1 рішення Київради № 606/2768 пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 викладається у такій редакції: "Встановити, що до 31 жовтня 2017 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, для об`єктів, дата оцінки яких встановлена після 01 вересня 2014 року, орендні ставки, визначені Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, застосовуються у розмірі 50% встановленого обсягу, крім: ставок, визначених пунктами 1-5 таблиці 2 Методики (за винятком банків), погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики і орендної плати, визначеної за результатами конкурсу".

Київською міською радою прийнято рішення від 09.11.2017 № 199/3206 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва". Пунктом 1 рішення Київради № 199/3206 пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 викладається у такій редакції: "Встановити, що з 01 листопада 2017 року до 01 березня 2018 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, для об`єктів, дата оцінки яких встановлена після 01 вересня 2014 року, орендні ставки, визначені Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, застосовуються у розмірі 50% встановленого обсягу, крім: ставок, визначених пунктами 1-5 таблиці 2 Методики (за винятком банків), погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики і орендної плати, визначеної за результатами конкурсу".

Таким чином, за розрахунком орендної плати відповідно використання для розміщення складських та офісних приміщень за період з червня 2017 по лютий 2018 було застосовано ставки орендної плати у розмірі 50% встановленого обсягу, а з 01 березня 2018 року, оскільки дія рішень за пільгами закінчилась, - у розмірі 100% встановленого обсягу.

Київською міською радою прийнято рішення 08.02.2018 № 21/4085 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", яке на підставі пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вступило в дію з 01 березня 2018 року і яким, Додатком 1, введено в дію нові орендні ставки. Пунктом 2 Розділу II нові орендні ставки застосовуються до: договорів, які укладаються або продовжуються на новий строк після березня 2018 року; існуючих договорів оренди (крім договорів, укладених за результатами конкурсу) за умови внесення до них змін щодо приведення у відповідність орендних ставок за договором із новими ставками, передбаченими цим рішенням. У такому разі нова ставка застосовується з 1 числа наступного місяця після дати укладання додаткової угоди до договору оренди.

Суд перевірив розрахунок донарахування орендної плати, здійснений позивачем та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму орендної плати у розмірі 1331598,17 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 24337,28 грн, 3% річних у розмірі 4515,18 грн, та втрат від інфляції у розмірі 554,77 грн за період з 11.04.2018 по 13.06.2018.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суду не було надано належних, допустимих та вірогідних доказів того, що відповідач виконав свої договірні зобов`язання належним чином.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення. але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар згідно п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем за період з 11.04.2018 по 13.06.2018 та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 24337,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції та 3% річний за період з 11.04.2018 по 13.06.2018, здійснений позивачем, та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму втрат від інфляції у розмірі 554,77 грн та 3% річних у розмірі 4515,18 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо вимоги про розірвання договору від 22.08.2016 № 2241.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом із тим за змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (редакція чинна на момент припинення договору) Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Позивач за договором від 22.08.2016 № 2241 є балансоутримувачем орендованого майна.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 062/15/1/05-3155 від 29.07.2019, в якому зазначив про наявність заборгованості з орендної плати, в зв`язку з її донарахуванням через нецільове використання приміщення та наголосив про необхідність звільнити орендоване приміщення.

Суд зазначає, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Оскільки чинне законодавство не надає КП "Київжитлоспецексплуатація" права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про розірвання договору.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18. Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Однак, суд наголошує на наступній обставині.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.08.2016 по 20.08.2019. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.

Станом на день прийняття рішення у даній справі строк дії договору від 22.08.2016 № 2241 припинився.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення правовідносин) термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (редакція чинна на момент припинення договору) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Департамент комунальної власності міста Києва звернувся до відповідача з листом від 27.08.2019 № 062/05/15-7537, в якому зазначено, що термін дії договору від 22.08.2016 № 2241 закінчується і продовжуватись не буде, а тому орендар зобов`язаний звільнити орендоване приміщення та передати його за актом балансоутримувачу. Лист був отриманий адресатом 31.08.2019, тобто до спливу місячного строку з дня закінчення терміну дії договору.

Отже договір оренди від 22.08.2016 № 2241 припинив свою дію, в зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено - 20.08.2019.

Оскільки, припинений договір не може бути розірваний після дати його припинення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами в частині вимог про розірвання договору від 22.08.2016 № 2241.

Суд вважає не обгрунтованими заперечення відповідача, що він не отримував повідомлення від орендодавця про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди, оскільки, вказана обставина не доведена обгрунтованими, належними та вірогідними доказами. Відповідачем не надано суду жодних доказів, що особа ОСОБА_2 , яка отримала лист від 27.08.2019 № 062/05/15-7537 не мала повноважень від відповідача на його отримання і що він не був обізнаний з приводу наміру орендодавця не продовжувати дію договору оренди.

Отже, суд відмовляє в тому числі і третій особі, в частині позовних вимог про розірвання договору від 22.08.2016 № 2241 з вищезазначених підстав.

Щодо позовних вимог третьої особи про виселення відповідача з орендованого приміщеня.

Як уже було зазначено вище, вимога про виселення з об`єкта оренди належить до виключних повноважень орендодавця, яким є Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і саме яким заявлено відповідну позовну вимогу.

Як було встановлено судом вище, договір оренди від 22.08.2016 № 2241 припинив свою дію після спливу строку на який його було укладено - з 21.08.2019.

У разі закінчення /припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5 договору).

За приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент припинення договору) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Припинення договору оренди у зв`язку з укладенням концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна відповідно до Закону України "Про концесію" не тягне за собою обов`язку повернути об`єкт оренди орендодавцю. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов`язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

Крім того, згідно ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній редакції) у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

З матеріалів справи вбачається, що орендар не повернув орендоване майно у передбаченому договором порядку.

Оскільки, договір оренди припинився, у відповідача відсутні підстави для не повернення майна балансоутримувачу, зокрема після пред`явлення відповідної вимоги як балансоутримувачем так орендодавцем.

Суд вважає вимоги третьої особи щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 01549283) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати у розмірі 1331598 (один мільйон триста тридцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто вісім) грн 17 коп., пеню у розмірі 24337 (двадцять чотири тисячі триста тридцять сім) грн 28 коп, втрати від інфляції у розмірі 554 (п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 77 коп, 3% річних у розмірі 4515 (чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 18 коп., судовий збір у розмірі 20415 (двадцять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 08 коп.

3. В частині позовних вимог: про розірвання договору від 22.08.2016 № 2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема", Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація"; про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" з нежилих приміщень загальною площею 442,30 кв м, в будинку № 27/2 літера А на бульварі Лесі Українки у місті Києві - відмовити.

4. Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

5. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 01549283) " з нежилих приміщень загальною площею 442,30 кв м, в будинку № 27/2 літера А на бульварі Лесі Українки у місті Києві.

6. В частині позовних вимог про розірвання договору від 22.08.2016 № 2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема", Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" - відмовити.

7. . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 01549283) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

8. Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.03.2021

Суддя І.В.Усатенко