Рішення № 9567260, 11.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.10 р.                     Справа № 38/63                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с.Чайки, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАР” м.Донецьк

про стягнення 12 250,69грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Березіна О.В. – за дов. №1225 від 14.12.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с.Чайки, Київська область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАР” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 11533,75грн., пені у розмірі 716,94грн., а всього 12 250,69грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №2416/09 від 17.08.2009р., товарно-транспортні накладні, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

24.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/1579 від 22.03.2010р., з якого вбачається, що станом на 22.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “АДАР” м.Донецьк (ідентифікаційний код 30346783) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83011, м.Донецьк, вул.Сергіївська,13А Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

          Позивач 13.04.2010р. надав суду лист №312 від 07.04.2010р., в якому просить залучити до матеріалів справи правовстановлюючі документи та копію ТТН №046027381 від 31.08.2009р. Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучене до матеріалів справи.

          22.04.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшов лист №65 від 21.04.2010р., в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи копію банківської виписки, яка підтверджує часткову оплату боргу відповідачем.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив суду не надав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення №13675690 з відміткою “вручено 23.04.2010р.”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Артур-К” (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АДАР” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 2416/09 (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти та передавати у власність покупця: лікарські засоби та товари медичного призначення (в подальшому – товар) протягом терміну дії договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору.

Розділом 2 договору сторони визначили асортимент та кількість.

Постачальник передає покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною (узгоджується за заявками, що здійснюються через електронний, факсимільний чи телефонний зв’язок) та зазначаються у накладних, які є невід’ємними частинами цього договору (п.2.1).

Розділом 4 договору сторони визначили умови поставки.

Перехід права власності на партію товару відбувається після отримання покупцем даного товару, що наступає після підписання відповідної накладної представниками сторін і надання представникові постачальника довіреності на отримання товару. Покупець не може використовувати товар до передачі постачальнику належним чином оформленої довіреності на отримання товару.

Розділом 5 договору сторони визначили суму договору і порядок розрахунків.

Ціна на кожну поставку визначається відповідною накладною і є твердою, незміною (п.5.1). Загальна сума договору визначається, як сумарна вартість всіх партій товару, які були поставлені за даним договором, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх накладних постачальника. Вартість упаковки, маркування, доставки включається в ціну товару (п.5.2).

Покупець здійснює оплату за поставлений товар в строки, зазначені у накладній на кожну партію товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (п.5.4).

Розділом 6 договору визначена відповідальність сторін.

Так, за невчасну, згідно п.5.4 договору, або неповну оплату отриманого товару, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку. Позовна давність про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) встановлюється 3 роки (п.6.3 договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2009р., а в частині розрахунків – до повного виконання умов договору (п.9.2).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір поставки № 2416/09 від 17.08.2009р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання умов договору поставки № 2416/09 від 17.08.2009р. позивачем були поставлені відповідачу медикаменти (далі - товар) на загальну суму 13 548,28грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних №046025945 від 17.08.2009р., №046026758 від 25.08.2009р., №046026759 від 25.08.2009р., №046026762 від 25.08.2009р., №046026768 від 25.08.2009р., №046027156 від 27.08.2009р., №046027158 від 27.08.2009р., №046027375 від 31.08.2009р., №046027376 від 31.08.2009р., №046027377 від 31.08.2009р., №046027379 від 31.08.2009р., №046027380 від 31.08.2009р., №046027381 від 31.08.2009р.

Вказані товарно-транспортні накладні мають посилання на договір поставки № 2416/09 від 17.08.2009р., тобто постачання товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі договору поставки № 2416/09 від 17.08.2009р.

Відповідач отримав поставлений товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача скріпленою печаткою на товарно-транспортних накладних.

З боку відповідача, товар отриманий Тихомировою О.В., що діяла на підставі довіреності №65 від 01.09.2009р., якою останню уповноважили на отримання від ТОВ „Артур-К” цінностей за товарно-транспортними накладними №046025945 від 17.08.2009р., №046026758 від 25.08.2009р., №046026759 від 25.08.2009р., №046026762 від 25.08.2009р., №046026768 від 25.08.2009р., №046027156 від 27.08.2009р., №046027158 від 27.08.2009р., №046027375 від 31.08.2009р., №046027376 від 31.08.2009р., №046027377 від 31.08.2009р., №046027379 від 31.08.2009р., №046027380 від 31.08.2009р., №046027381 від 31.08.2009р. Копія вказана довіреність міститься у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору (п.5.4), покупець здійснює оплату за поставлений товар в строки, зазначені у накладній на кожну партію товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, оплата товару повинна бути здійснена: по накладній №046025945 від 17.08.2009р. до 17.09.2009р., по накладній №046026758 від 25.08.2009р. до 26.09.2009р., по накладній №046026759 від 25.08.2009р. до 26.09.2009р., по накладній №046026762 від 25.08.2009р. до 26.09.2009р., по накладній №046026768 від 25.08.2009р. до 24.09.2009р., по накладній №046027156 від 27.08.2009р. до 28.09.2009р., по накладній №046027158 від 27.08.2009р. до 25.09.2009р., по накладній №046027375 від 31.08.2009р. до 29.09.2009р., по накладній №046027376 від 31.08.2009р. до 29.09.2009р., по накладній №046027377 від 31.08.2009р. до 29.09.2009р., по накладній №046027379 від 31.08.2009р. до 30.09.2009р., по накладній №046027380 від 31.08.2009р. до 30.09.2009р., по накладній №046027381 від 31.08.2009р. до 29.09.2009р.

Як зазначає позивач, відповідач 20.01.2010р. здійснив часткову оплату медикаментів на загальну суму 2 014,53грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Таким чином, оскільки відповідач в обумовлені договором та товарно-транспортними накладними строки не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 533,75грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11 533,75грн.

Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені згідно п.6.3 договору у розмірі 716,94грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 2416/09 від 17.08.2009р. товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару, банківську виписку, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 11 533,75грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач з посиланням на п.6.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 28.10.2009р. по 15.02.2010р. в сумі 716,94грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому сума пені в розмірі 716,94грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Таким чином вимоги щодо стягнення пені є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 627 ЦК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с.Чайки, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАР” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 11 533,75грн., пені у розмірі 716,94грн., а всього 12 250,69грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАР” м.Донецьк (83011, м.Донецьк, вул.Сергіївська,13-А, п/р 26000959968926 у філії ПАТ “ПУМБ” в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 30346783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с.Чайки, Київська область (08130, Київська область, с.Чайки, вул.Чайки,4, п/р 26006010027836 у ВАТ “Укрексімбанк” м.Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21643699) суму основного боргу у розмірі 11533,75грн., пеню у розмірі 716,94грн., а всього 12 250,69грн., держмито у сумі 122,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 11.05.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі