Рішення № 9567256, 06.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.10 р.                     Справа № 23/66                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”КреМікс” с. Піщане

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства ”Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське

про стягнення 185218, 72 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 29.04.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 06.05.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”КреМікс” с. Піщане, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, відкритого акціонерного товариства ”Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське, 123136 грн. боргу, 34647, 01 грн. пені, 22 780, 16 грн. інфляційних та 4655, 55 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          укладення з відповідачем договору поставки № 201 від 22.08.2008р., на виконання умов якого за видатковими накладними № РН-0001636 від 22.08.2008р., № РН-0001873 від 02.10.2008р. та № РН-0001879 від 02.10.2008р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 214921 грн.;

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за вищевказаним договором щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого в нього утворився борг в сумі 123136 грн.;

-          направлення на адресу відповідача вимоги № 77 від 12.08.2009р. про оплату суми боргу, яка залишена останнім без реагування;

-          нарахування відповідачу на підставі п.9.7. договору № 201 від 22.08.2008р. пені в сумі 34647, 01 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних в сумі 22780 грн. та річних в сумі 4655, 55 грн.;

-          ст.ст. 220, 224, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 546, 549, 552, 610, 611, 612 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що борг в сумі 123136 грн. утворився за видатковою накладною № РН-0001879 від 02.10.2008р.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 123136 грн. та просив розглянути справу без участі представника відповідача, про що надав відзив на позов № 231 від 22.04.2010р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Підставою виникнення господарських зобов’язань за приписами ч.1 ст.174 ГК України є господарський договір.

Приписи ст.207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладання господарських договорів відповідно до ч.1 ст.181 ГК України допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення давнього виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні (покупцеві) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 29.04.2010р., позивач направив на адресу відповідача проект договору поставки № 201 від 22.08.2008р., належним чином підписаного повноважною особою позивача та скріпленого круглою печаткою, за умовами якого постачальник (позивач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов’язався передати у власність покупцеві (відповідачеві), а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору вітамінний бленд КМ ВСН 0,025% для дорослої із кількісними та якісними показниками, що визначаються відповідно до умов договору (п.1.1.).

Відповідач, в свою чергу, шляхом факсимільного зв’язку надіслав ТОВ ”КреМікс” підписаний та скріплений печаткою договір поставки № 201 від 22.08.2008р.

ТОВ ”КреМікс” поставило, а ВАТ ”Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” отримало за видатковими накладними № РН-0001636 від 22.08.2008р., № РН-0001873 від 02.10.2008р. та № РН-0001879 від 02.10.2008р. товар на загальну суму 214921 грн., за який розрахувалось частково на загальну суму 91785 грн. Решта грошових коштів в сумі 123136 грн. залишилась несплаченою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що між позивачем та відповідачем в силу ст.ст. 202, 207, 655, 712 ЦК України та ст.ст. 181, 265 ГК України виникли цивільні правовідносини на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки № 201 від 22.08.2008р., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п.11.1. вищевказаний договір поставки набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р.

Сторони визначили, що оплата за договором поставки № 201 від 22.08.2008р. буде здійснюватись покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати підписання видатково-прибуткової накладної (п.8.1.).

В порушення умов договору, вимог ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором поставки № 201 від 22.08.2008р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого з урахуванням часткової оплати в нього перед позивачем виник борг за видатковою накладною № РН-0001879 від 02.10.2008р. в сумі 123 136 грн.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 77 від 12.08.2009р. про оплату боргу в сумі 123136 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 92603 отримана відповідачем 27.08.2009р. і залишена ним без належного реагування.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 123136 грн. не подано. Зважаючи на те, що сума боргу підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем в повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача 123136 грн. боргу.

Умовами договору поставки № 210 від 22.08.2008р. сторони передбачили відповідальність покупця за прострочення строків оплати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення (п.9.1.).

На підставі п.9.1. вищезазначеного договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 34647, 01 грн. за період 10.11.2008р. по 12.02.2010р.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку суми пені, суд зазначає, що з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені повинно здійснюватись за період з 02.11.2008р. по 02.05.2009р., оскільки прострочення виконання зобов’язання почалось з 02.11.2008р. За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені і стягує з відповідача на користь позивача 14076, 60 грн. пені за період з 10.11.2008р. по 02.05.2009р. В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі вищезазначеної статті вимагає стягнути з відповідача 22780, 16 грн. інфляційних за листопад 2008р. - січень 2010р. та 4655, 55 грн. річних з 10.11.2008р. по 12.02.2010р. Враховуючи, що позивачем при обчисленні суми інфляційних невірно визначений сукупний індекс інфляції, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних суд задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 22759, 67 грн. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю. Позовні вимоги в частині стягнення річних суд також задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 4654, 11 грн. річних за період з 10.11.2008р. по 12.02.2010р., оскільки позивачем не враховано, що у 2008р. загальна кількість днів складала 366дн. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 20, 173, 181, 193, 230, 232, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з відкритого акціонерного товариства ”Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (с. Новолуганське, вул. Перемоги, 23, р/р 260085790 в ДОД ВАТ ”Райффайзен банк Аваль” м. Горлівка, МФО 335076, ЄДРПОУ 00952806) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”КреМікс” (с. Піщане, вул. Колгоспна, 51, р/р 26000050001024 в Кременчуцькій філії АКБ ”Індустріалбанк”, МФО 331304, ЄДРПОУ 30748505) - 123136 грн. боргу, 14076 грн. 60 коп. пені, 22759 грн. 67 коп. інфляційних, 4 654 грн. 11 коп. річних, 1646 грн. 26 коп. витрат на сплату держмита та 209 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Суддя