Рішення № 9567228, 06.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.10 р. Справа № 23/55

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Торез

до відповідача: Приватного підприємства ”Торез-Енерговюс” м. Торез

про стягнення 42976, 33 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 29.04.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 05.05.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Торез, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, приватного підприємства ”Торез-Енерговюс” м. Торез, 22976, 33 грн. боргу та 20000 грн. за прострочку платежу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № б/н від 12.10.2009р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього за накладною № 5818 від 11.11.2009р. виник борг в сумі 22976, 33 грн.;

-надіслання на адресу відповідача претензії № б/н від 09.12.2009р., яка залишена без реагування;

-нарахування відповідачу на підставі п.4.5. договору від 12.10.2009р. пені в сумі 20000 грн. за період з 25.11.2009р. по 05.03.2010р.;

-ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач уточнив, що крім суми боргу, він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20000 грн. пені за прострочку платежу (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.04.2010р.).

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні 29.04.2010р. керівник відповідача заявив, що товар за накладною № 5818 від 11.11.2009р. отримано в повному обсязі, і відповідач визнає борг в сумі 22976, 33 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені керівник відповідача визнав частково - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення платежу (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 29.04.2010р.).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № б/н від 12.10.2009р., за умовами якого продавець (позивач) зобовязався передати у власність покупця (відповідача) будівельні матеріали, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору № б/н від 12.10.2009р. асортимент, кількість та ціни виробів, які підлягають поставці, відображаються в накладних, які є невідємною частиною договору.

Договір № б/н від 12.10.2009р., як закріплено в п.7.2., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами зобовязань або до розірвання договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач за видатковою накладною № 5818 від 11.11.2009р. отримав від позивача вікна з ПВХ на загальну суму 22976, 33 грн., що підтверджується відповідним підписом в графі ”Прийняв” вищевказаної накладної, скріпленим печаткою відповідача. В судовому засіданні 29.04.2010р. директор ПП ”Торез-Енерговюс” ОСОБА_2 підтвердив факт отримання вікон з ПВХ за накладною № 5818 від 11.11.2009р. та факт їх монтажу (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 29.04.2010р.).

Умовами договору № б/н від 12.10.2009р. передбачено наступний порядок розрахунків - 100% від вартості замовлення після укладення договору до 25.11.2009р. (п.2.2. договору).

В порушення умов договору, вимог ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за договором № б/н від 12.10.2009р. щодо оплати отриманого за накладною № 5818 від 11.11.2009р. товару в сумі 22976, 33 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № б/н від 09.12.2009р. про оплату вартості отриманого товару за вищевказаною видатковою накладною на суму 22976, 33 грн., яка залишена відповідачем без належного реагування.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 22976, 33 грн. не подано. Зважаючи на те, що сума боргу підтверджена матеріалами справи, та визнана відповідачем в повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача 22976, 33 грн. боргу.

Крім суми боргу, на підставі п.4.5. договору № б/н від 12.10.2009р. позивач вимагає стягнути з відповідача 20000 грн. пені за період з 25.11.2009р. по 05.03.2010р.

Відповідно до ст.1 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому ст.3 вищевказаного закону закріплено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Актом цивільного законодавства, а саме Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (ст.3), встановлено конкретні обмеження щодо розміру нарахування пені, які є обовязковими для сторін. Отже, позивач при розрахунку суми пені повинен був дотриматись цих обмежень та вирахувати розмір пені, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на вищевикладене, суд вимоги позивача в частині стягнення пені задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 1303, 36 грн. пені за період з 25.11.2009р. по 05.03.2010р. (загальна кількість днів прострочення оплати складає 101 день). В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 509, 525, 530, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Стягнути з приватного підприємства ”Торез-Енерговюс” (м. Торез, вул. Бородіна, 2, р/р 260063016044 у ВАТ ГВБУ Торезьке відділення № 3225, МФО 394330, ЄДРПОУ 35547172) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ ГВБУ Торезьке відділення № 3225, МФО 394330, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 22976 грн. 33 коп. боргу, 1303 грн. 36 коп. пені, 242 грн. 80 коп. витрат на сплату держмита та 133 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити у звязку з необґрунтованістю.

Суддя