Вирок № 95671333, 09.03.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1865/21

Провадження №1кп/359/383/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження №12021116100000017, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021 року, що надійшло до суду 04.03.2021 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеньківка Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, раніше судимого, останній раз за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.01.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на два роки, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

та вивчивши матеріали кримінального провадження

в с т а н о в и в:

05.02.2021 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 проходив повз домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , огородженого дерев`яним парканом із вставками сітки, належного ОСОБА_2 .

В це час, у ОСОБА_1 виник кримінальний протиправний намір, направлений на незаконне проникнення на територію указаного домоволодіння.

Реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, всупереч волі власника ОСОБА_2 та без установлених на те законних підстав, в порушення ст. 30 Конституції України, ОСОБА_1 , діючи умисно, переліз через огорожу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , до якого обмежений вільний доступ, та незаконно проник на його територію, порушуючи недоторканість житла потерпілої, де він і був виявлений ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується в незаконному проникненні на територію домоволодіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений ОСОБА_1 , в присутності захисника - адвоката Сацика Р.В., надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 99-100).

Потерпілою ОСОБА_2 надано також письмову заяву, в якій остання погодилася з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилася з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с. 96).

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор Шиленко Я.А. надала клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України (а.с.106-107).

Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного та потерпілих у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному проникненні на територію домоволодіння особи, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 162 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявністю пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи, тощо.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченої, суд встановив, що: ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, має непогашену та незняту судимість за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.01.2019 року (а.с. 77-79, 85-91); до лікарів нарколога та психіатра за амбулаторною допомогою не звертався, на відповідних обліках за місцем проживання не перебуває (а.с. 82), за місцем проживання характеризується незадовільно, є порушником громадського порядку, схильний до вживання алкогольних напоїв, та вчинення злочинів, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання (а.с. 80), тощо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню у встановленні істини у справі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті. Вчинення кримінального проступку після вчинення злочину, за яким обвинувачений має непогашену судимість, у відповідності до ст. 66 КК України, не є обтяжуючою обставиною.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп. Крім того, призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючи особу дані, відношення останнього до скоєного. Підстав для застосування більш суворого покарання у виді виправних робіт або обмеження волі судом не встановлено.

З цього приводу, у суду відсутні підстави для призначення покарання у відповідності до ч.4 ст. 81 КК України, оскільки суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, який у відповідності до вимог ст.ст. 71, 72 КК України, не підлягає складанню та виконується окремо. В той же час, суд враховує, що вчинення кримінального проступку, у відповідності до вимог ст.ст. 89, 90 КК України, перериває строки погашення судимості і останній обчислюється заново.

Тому, саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріальне та сімейне становище, тощо.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Претензій матеріального характеру у потерпілих до обвинуваченого немає, цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 65-67, 81, 162 КК України, ст.ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA898999980313060106000010001; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду С.М. Вознюк