Постанова № 95671331, 16.03.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/594/21

Провадження № 3/359/428/2021

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участі особи, яка притягається до відповідальності, його представника - адвоката Мозолевської В.В., потерпілої ОСОБА_1 , її представника - адвоката Дузь Ю.М., свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , спеціаліста ОСОБА_8, експерта (спеціаліста) ОСОБА_12, з технічною фіксацією, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, працюючого в ТОВ "Львівський арсенал" на посаді заступника директора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -

в с т а н о в и в :

7 січня 2021 року близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив по відношенню до своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство морального та психологічного характеру, а саме: висловлював образи та принижував її, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 07.01.2021 року близько10:00 год. він разом із ОСОБА_1 та їхньою донькою ОСОБА_2 снідали разом на кухні. ОСОБА_1 почала з ним говорити з приводу продажу будинку. На що він запитав у доньки, чи бажає вона, щоб вони продали будинок, який він їй подарував. На що ОСОБА_2 відповіла, що не бажає продавати даний будинок. Закінчивши снідати, він пішов до свого кабінету, куди потім зайшла ОСОБА_1 і почала говорити йому, що вона зробить все, щоб він виїхав з даного будинку, використовуючи при цьому нецензурну лексику в його адресу. Потім ОСОБА_1 почала кричати на нього та в неї розпочалася істерія. Зазначив, що для ОСОБА_1 характерні демонстративні емоційні реакції для істерії, а саме: сльози, крики. Він їй запропонував присісти, заспокоїтись і спокійно все обговорити. Однак, ОСОБА_1 вийшла з його кабінету, та пішла до свого кабінету. Піднімаючись по східцям до свого кабінету, ОСОБА_1 почала кричати на ОСОБА_2 та казати, щоб вона термінова прийшла до неї, оскільки тато не слухає маму та ображає її. ОСОБА_2 , слухаючись маму, спустилася зі своєї кімнати до мами, де на східцях побачила його та охоронця будинку ОСОБА_3 . Він разом із охоронцем зайшов до кабінету ОСОБА_1 , запитали: "Чи все в поряду?", на що остання почала кричати, плакати та ображати його нецензурними словами. Він знову попросив ОСОБА_1 заспокоїтись, однак бачачи, що остання не збирається припиняти його ображати, він зібрався та поїхав з дому до своєї матері, щоб привітати її з днем народження, яка проживає в м. Києві, де він перебував до 21:00 год. Після чого він повернувся назад додому. Цього дня будь-якого протоколу відносно нього не складали, а склали його лише 09.01.2021 року, без з`ясування всіх обставин події, що трапилась 07.01.2021 року. Безпосереднім свідком всіх подій був охоронець ОСОБА_3 , який може підтвердити, що ОСОБА_1 викликала поліцію вже після того як він поїхав з будинку. Таким чином, він не вчиняв домашнього насильства, дії морального та психологічного характеру, не принижував та не ображав ОСОБА_1 . Навпаки ОСОБА_1 поводила себе агресивно, влаштовуючи сварку, істерії, при цьому постійно ображаючи його нецензурними словами. Також зазначив, що на численні прохання дружини він 16.09.2020 року подарував будинок, де вони проживають, їхній доньці ОСОБА_2 . Після укладення договору дарування дружина почала йому постійно говорити, що це вже не його будинок, і там повинні жити лише вона з донькою, ображає його та принижує його гідність неприємними словами, безпідставними підозрами та звинуваченнями. При цьому зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підтвердження фактів застосування ним насильства, психологічного та морального тиску до його дружини ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 просив суд дану справу відносно нього закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він не вчиняв насильства в сім`ї.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвокат Мозолевська В.В. підтримала доводи ОСОБА_4 та просила закрити провадження по даній справі, у зв`язку з відсутністю доказів скоєння останнім правопорушення за ч. 1 ст. 172-3 КУпАП. Також зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172-3 КУпАП не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та складений з порушенням вимог, закріплених у ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. В той же час, вищезазначений протокол був складений лише 09.01.2021 року, а саме подія, згідно матеріалів справи, відбулася 07.01.2021 року. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення міститься виправлення дати складання даного протоколу, а саме виправлення здійснено на 7 січня 2021 року, що є неприпустимим. Також в складеному протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 208468, не розкрито суті вчиненого адміністративного правопорушення, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не зазначено в чому саме полягало насильство, та які конкретні дії свідчать про його вчинення, що утворює склад даного адміністративного правопорушення. При цьому протокол не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілій, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на негативну репутацію ОСОБА_4 , відсутні зафіксовані у встановленому законом порядку факти застосування ним насильства, психологічного та морального тиску до його дружини ОСОБА_1 . Так, протокол психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року, що міститься в матеріалах справи не має жодного відношення до даного протоколу, оскільки із тексту вбачається, що в ньому відображення події за 01.10.2020 року. Крім того, даний протокол не містить підпису пацієнта ОСОБА_1 . Жодної дати, що стосується звернення ОСОБА_1 07.01.2021 року до психолога протокол не містить. Тому даний протокол не можна вважати належним та допустимим доказом. Таким чином до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також, наявний в матеріалах справи аудіозапис не може братися до уваги та розцінюватися як докази по справі, оскільки він є неповний та відображає лише частковий, вибраний аудіозапис, який знаходиться без зазначення дати, місяцю та року цього запису. За таких обставин, не є належним та недопустимим доказом, який би підтверджував факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП, оскільки останній складений з грубим порушенням норм чинного законодавства. Враховуючи наведені обставини, в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Адвокат Мозолевська В.В. зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 208468 від 07.01.2021, складений незаконно та з порушенням вимог чинного законодавства, адже ОСОБА_4 не вчиняв домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвокат Мозолевська В.В. просила суд дану справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Дузь Ю.М. зазначила, що ОСОБА_4 07.01.2021 року вчинив по відношенню до її клієнтки ОСОБА_1 домашнє насильство, морального та психологічного характеру, на очах їхньої малолітньої дочки ОСОБА_2 , яке виразилося у нецензурній лайці, образах та приниженні її. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів та 09.01.2021 року відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 208468, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис, яким заборонялось у будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_1 . Вказаний протокол було складено лише 09.01.2021 року, а не 07.01.2021, коли безпосередньо і відбулася подія, у зв`язку з тим, що на момент приїзду поліції ОСОБА_4 не було. Останній повернувся додому лише через 2 дні, тобто 09.01.2021 року, і саме цього дня і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Після вказаних подій ОСОБА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_2 змушена була звертатися до лікаря-психолога за допомогою, оскільки була завдана шкода їх психічному здоров`ю, що підтверджується відповідними протоколами психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року, які були приєднані за клопотанням адвоката Дузь Ю.М. до матеріалів справи. Адвокат Дузь Ю.М. зазначила, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення повністю відповідають дійсності, що також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи. З огляду на вищевикладене адвокат Дузь Ю.М. просила суд притягнуту ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти стягнення в межах санкції даної статті.

Допитана в ході судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , якій відповідно до положень КУпАП були роз`яснені права та попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, показала, що вранці 07.01.2021 року вона із донькою ОСОБА_2 перебували в АДРЕСА_1 . Зранку вони снідали на кухні. В цей час до приміщення кухні зайшов, на даний момент, її колишній чоловік ОСОБА_4 , який, вона помітила, був досить агресивно налаштований. Вона, розуміючи, що чоловік налаштований на те, щоб виясняти з нею відносини, відразу залишила приміщення кухні, та піднялася на верх, до зали. ОСОБА_4 відразу пішов за нею, та зайшовши до приміщення зали, де почав її ображати та обзивати нецензурними словами, принижувати її, зокрема кажучи, що вона психічно хвора і ненормальна. До них піднялася донька, бо вона почула як батько, поводячи себе агресивно, її ображає. ОСОБА_2 попросила, щоб батько заспокоївся. Вона також попросила, щоб він не починав сварку. Однак, ОСОБА_4 на ці прохання не реагував, та почав з`ясовувати з нею стосунки, поводячи себе агресивно, обзиваючи її нецензурними словами, принижуючи її, кажучи, що вона ніхто і ніщо, що дитина залишиться жити разом із ним, а вона може збирати свої речі і йти геть з будинку. Бачачи таку поведінку ОСОБА_4 , вона почала його боятись, і нічого не сказавши, направилася до свого кабінету, куди прибігла і ОСОБА_2 за нею. Вони зачинили двері в кабінеті на ключ, боячись ОСОБА_4 . Потім він кудись пішов, вона відчинила двері і ОСОБА_2 також вийшла. Потім ОСОБА_4 , різко помінявши свою поведінку, вже приніс їй каву, і просив її заспокоїтись і розмовляв з нею в такому тоні, ніби то вона психічно хвора, тим самим чинячи на неї моральний тиск. ОСОБА_2 знову зайшла до кабінету, вона дуже злякалася, і попросила її зачинити двері. ОСОБА_4 почав гучно стукати в двері, вони боялись, ОСОБА_2 розплакалась і вона також почала плакати. Вона не знала, що їй робити, кому дзвонити і просити допомоги. Потім ОСОБА_4 відійшов від дверей, і ОСОБА_2 , вибігши з кабінету, побігла у гардеробну, де взяла телефон і зателефонувала в поліцію, плачучи в трубку вона нічого не могла пояснити, і віддала вже телефон їй. Вона розповіла, що чоловік вчиняє домашнє насильство і викликала працівників поліції. Поліція їхала дуже довго, і ОСОБА_2 кудись побігла. Потім вона почула знизу чоловічий голос, це був їхній охоронець, який їм сказав, що все нормально, їх ніхто чіпати не буде, бо він поряд. ОСОБА_4 реагуючи на це все, почав знову виражатися нецензурною лексикою, і вона поросила його заспокоїтись. Потім в нього знову різко змінилась поведінка, він почав кудись збиратись, і поїхав взагалі, бо розумів, що вона викликала поліцію. Вечері він додому так і не приїхав, і повернувся додому лише через 2 дні, 09.01.2021 року, коли у нього і відібрали вже пояснення працівники поліції, яких вона поінформувала з приводу того, що ОСОБА_4 нарешті з`явився. Цього ж дня працівники поліції склали відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства. Після першого факту домашнього насильства з боку ОСОБА_4 вона разом із донькою відвідує психолога ОСОБА_8 у ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка", яка надає їм систематичну допомогу в подоланні наслідків посттравматичного стресового розладу. Після події, що трапилася 07.01.2021 року вони також зверталися за допомогою до ОСОБА_8 , за результатами чого останньою було надано висновки психоконсультативних досліджень, в яких викладено встановлено, що внаслідок неправомірних дій її чоловіка, була завдано шкода як її психічному здоров`ю, так її доньки.

Допитана, в присутності психолога ОСОБА_8 малолітня ОСОБА_2 , в якості свідка, пояснила, що на передодні Різдва (6 січня 2021 року) вона разом із мамою ( ОСОБА_1 ) перебувала в АДРЕСА_1 , куди їх запросив тато ( ОСОБА_4 ) відсвяткувати Різдво. Однак, він ввечері кудись поїхав. На Різдво, зранку, вона разом із мамою снідала на кухні, розмовляли, і в цей час прийшов батько. Він сказав щось мамі з приводу того, що давай вирішимо питання про дитину, і де вона буде жити. Він почав маму ображати різними словами. Мама просила його про це не говорити і не виясняти відносини в святковий день, і піднялася по сходам до приміщення зали. Батько відразу пішов за мамою, і вона почала за неї дуже переживати, щоб нічого не сталося, а тому також побігла за нею. Коли вона піднялася, то побачила, що батько знову говорить із мамою, ображає її нецензурними словами, обзиває, а мама просила його заспокоїтись, і щоб вони спокійно поговорили в кабінеті. Потім вона почула якісь звук, наче батько накинувся на маму. Мама почала її кликати, але вона і сама до неї бігла, бо переживала за неї. Вони закрилися з мамою в кабінеті. Вона знала, що це добре не закінчиться, бо це було не вперше. Батько підійшов до дверей, стукав і сказав: "Що там вариться суп, щоб вона відкривала і йшла на кухню". При цьому він кричав, поводив себе агресивно, вони його боялись. Мама також була у стресовому стані, плакала. Вона просила маму заспокоїтись. Потім батько кудись пішов, і мама вийшла і попросила його заспокоїтись, і не лякати дитину. Вона почала питати маму, щоб може покликати на допомогу охоронця ОСОБА_3 чи викликати поліції, однак остання відмовлялась. Мама комусь дзвонила, але вона не розуміла кому. Потім вона побігла в гардеробну, взяла телефон і зателефонувала "102", однак вона плакала і не могла нічого пояснити, тому віддала телефон мамі і вона вже їм все розповіла. Вона побігла за охоронцем. ОСОБА_3 прийшов, мама в цей час плакала, і вона також. Він сказав, що буде все нормально. Потім приїхала вже поліція, але батька вдома не було, він кудись поїхав. Повернувся батько додому лише через 2 чи 3 дні. Цей конфлікт розпочав батько, який постійно ображав, обзивав маму нецензурними словами, а мама лише просила його заспокоїтись. Конфлікт тривав десь півгодини. Вони його з мамою бояться батька, бо він поводить себе агресивно, вже не вперше.

Допитана в ході судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_8 , якій відповідно до положень законодавства були роз`яснені права, пояснила, що із вказаною родиною вона познайомилась у жовтні 2020 року, коли вони звернулися в клініку "Добробут", де вона працює лікарем-психологом, за кваліфікованою медичною допомогою. ОСОБА_2 перебувала дуже у тривожному стані, вона весь час намагалась контролювати відносини батьків. Для дитини це геть не характерно. Вони деякий час попрацювали з нею і її стан стабілізувався. Потім вони деякий час не бачилися, і наступного разу вони вже до неї звернулися після 7 січня 2021 року. Була аналогічна ситуація, дитина отримала психологічну травма, і мала ознаки посттравматичного стресового розладу. ОСОБА_2 повідомила, що 7 січня 2021 року вона була присутні при сварці між батьками, батько ображав матір, виражався в її адресу нецензурною лайкою, обзивав її. У ОСОБА_1 , на момент звернення, були всі ознаки газлайтингу форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам`ять та розсудливість. Вона переживала психологічне насильство з боку свого чоловіка. ОСОБА_1 , як і її донько безумовно потребували психологічної допомоги, оскільки була завдана шкода їхньому здоров`ю. За результатами їх спілкування та лікування нею було складено протоколи психоконсультативного дослідження. Вказаний протокол складений нею як лікарем клінікі "Добробут", в яких зазначені ознаки захворювання, особливості його перебігу та лікування.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , якого попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань та відмову від надання показань, показав, що він працює охоронцем будинку АДРЕСА_1 , на підставі трудового договору, який укладений із ОСОБА_4 . Саме ОСОБА_4 і платить йому заробітну плату. 07.01.2021 року він перебував на роботі, а саме на своєму робочому місці в сторожці, що знаходить на території подвір`я, поряд із воротами. До нього підійшов ОСОБА_4 і попросив зайти з ним до будинку, нічого не пояснюючи. Зайшовши до будинку, він побачив ОСОБА_1 , яка була на сходах, поряд із кабінетом, яка плакала. Він запитав у ОСОБА_1, що сталося, на що остання повідомила, що ОСОБА_4 поводить себе агресивно та напав на них. Він запитав у ОСОБА_4 , що сталося, останній нічого не відповів, але вигляд у нього був спокійний. Вони пішли до кабінету, де між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розпочалася словесна перепалка, ОСОБА_1 влаштувала скандал. Він не чув, щоб ОСОБА_4 виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_1 . Почувши це, він розвернувся і пішов з будинку. ОСОБА_4 близько 10:00 чи 11:00 год. кудись поїхав, і приїхав додому вже ввечері близько 22:00 год. Близько 12:00 чи 12:30 год. приїжджала поліція, також потім швидка допомога. Поліцію начеб то викликала ОСОБА_2 , але вона потім давала телефон ОСОБА_1 , вони комусь дзвонили, але кому точно не знає. Також поліції приїжджала ще 9 січня 2021 року ввечері, разом із понятими.

Допитана в ході судовому засіданні експерт (спеціаліст) ОСОБА_12 , якій відповідно до положень законодавства були роз`яснені права, пояснила, що до неї звернувся адвокат ОСОБА_4, з приводу бути присутньою під час допиту малолітньої ОСОБА_2 в суді, а також надання рецензії на протокол психоконсультативного дослідження, наданого лікарем, відносно ОСОБА_2 ОСОБА_13 до неї, оскільки вона займається дослідженням домашнього насильства, має наукові праці за напрямком психологічних досліджень. Так, рецензія містить розгорнуту характеристику документу, з точки зору його відповідності вимогам принципу науковості. Оцінюється значимість та фаховість документи. В даному випадку, за зверненням адвоката, вона робила оцінку та аналіз фаховості з психологічної точки зору на наявність релевантної інформації, яка викладена у зазначеному протоколі. При проведенні рецензування протоколу нею ретельно вивчено методики проведення дослідження та інші нормативні документи, зміст рецензованого протоколу, його форма та наявність необхідних відомостей, дій автора даного протоколу, що було викладено у її рецензії. Вказаний протокол не відповідав вимогам принципу науковості. Зазначила, що рецензування протоколу - дія не процесуальна і не регульована жодними нормами, і такий документ як рецензія, зроблений більше для неї, щоб повідомити відповідну інформацію в суді. Вона завжди друкує рецензії для зручності користування та зрозумілості, однак вона не має доказового значення.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника, представника потерпілої, свідків, спеціалістів, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення та приєднані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Так, незважаючи на не визнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 , його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР № 208468 від 09.01.2021 р., який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_4 ознайомлений, та який підписаний особою, яка його склала та двома понятими (2); рапортом ДОП Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Затокового В. від 13.01.2021 року (а.с.3); даними, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 65627086 від 07.01.2021 року об 11:58 год. щодо надходження на спеціальну лінію 102 повідомлення від ОСОБА_1 про те, що в АДРЕСА_1 , батько ОСОБА_4 вчиняє домашнє насильство, поводить себе агресивно в присутності неповнолітньої дитини, зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі № Інфоримаційний портал НП України" (журналі єдиного обліку) Бориспільського ВП за № 483 (а.с.4); копією протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.01.2021 року, яка надійшла від ОСОБА_1 , згідно якого 07.01.2021 року близько 10:30 год. виник словесний конфлікт з її чоловіком ОСОБА_4 , який перейшов у домашнє насильство, у формі психологічно насильства по відношенню до неї та малолітньої дочки, яка була при цьому присутня (а.с.5); копією письмових пояснень ОСОБА_1 , в яких вона зазначила, що 07.01.2021 року її чоловік ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство по відношенню до неї у формі психологічно тиску, намагаючись виясняти з нею відносини з приводу місця проживання дитини, при цьому поводив себе агресивно, виражаючись в її адресу нецензурною лайкою, ображав та принижував її, в присутності їхньої малолітньої дочки ОСОБА_2 (а.с.6), які вона повністю підтвердила у судовому засіданні, будучи допитаною у якості потерпілої, та які до деталей узгоджуються між собою; копією письмових пояснень малолітньої ОСОБА_2 , в яких вона зазначила, що 07.01.2021 року близько 10:30 год. її батько вчинив словесний конфлікт із мамою з приводу будинку та місця її проживання, в ході якого тато нецензурно виражався в адресу маму, ображав та принижував її, чинив на неї психологічний тиск, внаслідок чого мама плакала та боялась його. Вона боячись за маму покликала охоронця та зателефонувала до поліції (а.с.7), які вона повністю підтвердила у судовому засіданні, будучи допитаною у якості свідка, в присутності спеціаліста, із детальним викладенням всіх обставин; рапортом ДОП Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Затокового В. від 09.01.2021 року, з якого вбачається, що в ході виконання матеріалів за зверненням ОСОБА_1 з приводу вчинення неправомірних дій з боку її чоловіка ОСОБА_4 , які зареєстровані в ЖЄО за № 483 від 07.01.2021 року, ОСОБА_4 згідно ст. 63 Конституції України від дачі письмових пояснень відмовився (а.с.8); аудіозаписом подій, які відбулись 07.01.2021 року, що не заперечувалося учасниками справи, що містяться на диску CD-R 52x, яким явно підтверджуються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та зафіксовано факт морального та психологічно насильства, вчиненого ОСОБА_4 по відношенню до дружини ОСОБА_1 . Так, на даному аудіозаписі зафіксовано неодноразове звернення ОСОБА_1 до свого чоловіка з приводу того, щоб він заспокоївся та не чіпав її, в якої стривожений та занепокоєний голос, в якому явно прослуховується страх, що свідчить про те, що вона боялась ОСОБА_4 , а також істеричний, знервований плач дитини, яка не може заспокоїтись, та голос чоловічої статті - охоронця, що не заперечувалося учасниками судового розгляду, який також просить заспокоїтись ОСОБА_4 , що свідчить про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 по відношенню до дружини (а.с.9); поясненнями, наданими ОСОБА_1 в ході судового розгляду, під час допиту її в якості потерпілої, в яких вона підтвердила факт домашнього насильства зі сторони ОСОБА_4 , у формі морального та психологічного тиску, що проявилось у висловлюванні в її адресу нецензурних слів, образ та принижень, внаслідок чого завдана шкоду її психічному здоров`ю, що мало місце 07.01.2021 року; показаннями свідка малолітньої ОСОБА_2 , надані нею під час її допиту в ході судового розгляду, в яких вона підтвердила факт вчинення домашнього насильства її батьком по відношенню до її матері; показаннями свідка ОСОБА_3 , в яких підтвердив, що 07.01.2021 року була сімейна сварка між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , в ході якого вони спілкувалися на підвищених тонах, та ОСОБА_1 перебувала у знервованому та тривожному стані, повідомивши йому, що боїться свого чоловіка, оскільки останній агресивно себе поводить; а також даними, що містяться у протоколі психоконсультативного дослідження ID пацієнта: 1215338 від 27.01.2021 року, складений практичним лікарем-психологом ОСОБА_8 ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка", із якого вбачається що ОСОБА_1 перебуває в тривожному стані, відчуває постійний страх за своє життя та здоров`я дитини, пригнічення, сором, погіршення самочуття, розпач, роздратування, безнадійність, внаслідок вчинення відносно неї домашнього насильства з боку її чоловіка; поясненнями, наданими спеціалістом ОСОБА_8 , в ході її допиту в судовому засіданні, в яких вона підтвердила, що ОСОБА_1 звернулася до неї після 07.01.2021 року за кваліфікованою допомогою, в ході спілкування та її лікування, в неї були всі ознаки газлайтингу - форма психологічної маніпуляції, що мало місце внаслідок домашнього насильства з боку її чоловіка.

Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_4 у вчиненні, інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.

Так, показання потерпілої ОСОБА_1 , надані в ході її допиту в судовому засіданні, які є послідовними і відповідають до деталей як поясненням, наданим нею під час складання протоколу, так і повністю узгоджуються з матеріали справи, зокрема з письмовими поясненнями малолітньої ОСОБА_2 та з показаннями, наданими нею в судовому засіданні, поясненнями спеціаліста ОСОБА_8 , а також з відомостями, що містяться на аудіозаписі та письмовими матеріалами справи, а тому суддя вважає їх такими, що відповідають дійсності.

Також свідок ОСОБА_3 хоч і не був безпосереднім очевидцем події, коли до потерпілої ОСОБА_1 застосовувалось насильство, проте показав, що коли він зайшов до будинку, то побачив ОСОБА_1 , яка була на сходах, поряд із кабінетом, яка плакала. Він запитав у ОСОБА_1, що сталося, на що остання повідомила, що ОСОБА_4 поводить себе агресивно та напав на них. В той же час, ОСОБА_4 на його аналогічне запитання нічого не відповів.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_3 , в цій частині, повністю узгоджуються із дослідженими в ході судового розгляду доказами, та стосуються обставин, які мали місце 07.01.2021 року безпосередньо після застосування до потерпілої ОСОБА_1 психологічного насильства, а тому суддя приймає їх до уваги.

При цьому, твердження адвоката Мозолевської В.В. з приводу того, що пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_14 від 07.01.2021 року є неправдивими щодо подій, які відбувалися 07.01.2021 року, оскільки в них містяться розбіжності, в частині того, хто саме викликав працівників поліції, не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.

Так, під час допиту як і потерпіла ОСОБА_1 , так і малолітній свідок ОСОБА_15 показали, що зателефонувала до працівників поліції, саме ОСОБА_2 , одна враховуючи стан в якому вона перебувала: плакала, знервована, вона не змогла пояснити працівникам поліції, що відбулося, у зв`язку з чим передала телефон мамі ОСОБА_1 , яка вже безпосередньо і пояснила, що трапилося і викликала працівників поліції. Вказані обставини також підтвердив і свідок ОСОБА_3 , який показав, що поліції зателефонувала наче ОСОБА_2 , однак в подальшому спілкувалася з ними саме ОСОБА_1 , та коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_1 сказала, що це до неї, та з даними, що містяться у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 65627086 від 07.01.2021 року, де видно, що заявник ОСОБА_1 , але у повідомленні йдеться мова, зокрема і про те, що батько ОСОБА_4 вчиняє домашнє насильство, що вказує на те, що і ОСОБА_2 повідомляла працівникам поліції певні обставини події. Це в свою чергу свідчить про те, що жодних розбіжностей та не відповідностей у поясненнях як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 не має, а тому суд вважає їх такими, що відповідають дійсності та приймає до уваги.

Разом з тим, під час надання пояснень працівникам поліції, безпосередньо на місці події, після подій, що відбулися, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 перебували у стресовому, знервованому та тривожному стані, у зв`язку з чим могли бути якісь неточності у їх поясненнях, зокрема хто саме з них викликав працівників поліції. Разом з тим вони не суттєві, і жодним чином не свідчать про те, що вони надавали недостовірні відомості. Тому суддя твердження адвоката Мозолевської В.В., в цій частині оцінює критично.

Також суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_3 , який заперечував факти вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 , вживання останнім образ на її адресу під час сварки, оскільки вказане спростовується іншими доказами в сукупності. Крім того, вони суперечать навіть його показанням, наданим в ході його допиту, в яких він показав, що побачивши ОСОБА_1 , яка плакала, він відразу запитав, що сталось, на що вона повідомила, що ОСОБА_4 поводить себе агресивно та напав на них.

Що стосується доводів адвоката Мозолевської В.В. про порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки подія мала місце 07.01.2021 року, а протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 відносно ОСОБА_4 складено лише через два дні, тобто 09.01.2021 року, то вони є безпідставними, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, як встановлено в ході судового розгляду, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 щодо ОСОБА_4 був складений 09.01.2021 року, при тому, що сама подія мала місце 07.01.2021 року, що підтвердили всі учасники судового розгляду.

Разом з тим, вказані обставини не свідчать про порушення вимог, закріплених у ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки працівники поліції були позбавлені можливості скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 07.01.2021 року, безпосередньо після подій, що мали місце 07.01.2021 року.

Як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, на момент приїзду працівників поліції за адресою: АДРЕСА_1, за викликом ОСОБА_1 , який надійшов на лінію "102" щодо вчинення домашнього насильства по відношенню до неї її чоловіком, ОСОБА_4 на місці події та за місцем проживання не було. Місце його перебування на той момент було невідоме, оскільки останні залишив місце події, ще до приїду працівників поліції, нічого не повідомивши.

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_4 вдома з`явився лише 09.01.2021 року, про що вона відразу повідомила працівникам поліції, які прибули за адресою: АДРЕСА_1, разом із понятими, і саме цього дня і було складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказані показання потерпілої ОСОБА_1 повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_2 , в яких вона підтвердила, що після подій, які відбувалися на Різдво, батько вперше з`явився лише через 2 чи 3 дні, тобто не раніше 09.01.2021 року, а також з відомостями, що містяться в рапорті ДОП Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Затокового В. від 09.01.2021 року. Це в свою чергу свідчить про те, вказані показання потерпілої є правдивими та такими, що відповідають дійсності, а тому суддя приймає їх до уваги.

З огляду на вище викладено, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 відносно ОСОБА_4 , складено працівником поліції з дотриманням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки він був складений 09.01.2021 року, відразу після виявлення особи, яка вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому, до показань свідка ОСОБА_3 , в частині того, що ОСОБА_4 повернувся додому за адресою: АДРЕСА_1 , 07.01.2021 року близько 22:00 год., суддя ставиться критично, оскільки він перебуває з ОСОБА_4 у трудових відносинах, при цьому останній безпосередньо від нього є фінансово залежним, так як саме ОСОБА_4 виплачує йому заробітну плату, що він підтвердив в ході його допиту, тому суддя не може розцінювати його показання як об`єктивні та незацікавлені. Крім того, вони не підтверджуються будь-яким доказами, зокрема відеозаписами з камер відеоспостереження з будинку тощо.

Тому, пояснення ОСОБА_4 надані в судовому засіданні про те, що він повернувся додому 07.01.2021 року ввечері, близько 22:00 год., і потім весь час перебував вдома, а ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_2 надали неправдиві свідчення, суддя розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вони не підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а потерпіла та свідок ОСОБА_4 надавали показання, які повністю узгоджувалися між собою та матеріалами справи, а тому будь-які підстави ставити під сумнів їх свідчення у судді відсутні.

Щодо тверджень адвоката Мозолевської В.В., в частині того, що у протоколі про адміністративне серії АПР18 208468 зазначена дата його складання 07.01.2021 року, то вони не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.

Так, дійсно у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 була спочатку зазначена дата його складання 07.01.2021 року, однак в подальшому вона була виправлена на 09.01.2021 року. Всі учасники судового розгляду як і особа, яка притягується до відповідальності, і його представник, так і потерпіла та її представник, підтвердили та не оспорювали факт того, що протокол було складено саме 09.01.2021 року. Вказане також повністю підтверджується і матеріалами справи, з яких чітко слідує, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 відносно ОСОБА_4 було складено 09.01.2021 року.

Таким чином, в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, складено ДОП Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Затоковим В.В. саме 09.01.2021 року. Разом з тим, помилково, останнім спочатку було зазначено дату складання даного протоколу 07.01.2021 року. Так, суддя вважає це технічною помилкою, що пов`язано з тим, що події про які йдеться в протоколі відбувалися саме 07.01.2021 року. В той же час, працівник поліції розуміючи, що ним була допущена технічна помилка при складанні протоколу щодо дати його складання, в подальшому її виправ із числа 7 на 9, тобто на дату складання протоколу, яка відповідала дійсності.

Дійсно, заслуговують на увагу доводи адвоката Мозолевської В.В., в частині того, що виправлення у протоколі про адміністративне правопорушення не допускаються. В той час у судовому засіданні однозначно встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 208468 відносно ОСОБА_4 було складено 09.01.2021 року, а тому допущене виправлення у протоколі є технічною помилкою, та не є тим істотним порушенням вимог КУпАП, що тягне за собою визнання даного протоколу недопустимим доказом, оскільки таке порушення не впливає на зміст обставин, викладених у протоколі.

Інші доводи зазначені адвокатом Мозолевської В.В., як в її письмових поясненнях, так і під час виступу в судовому засіданні, мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

При цьому суд не враховує пояснення експерта ОСОБА_12 , спеціаліста ОСОБА_8 , дані, що містяться у протоколі психоконсультативного дослідження ID пацієнта: 492366 від 27.01.2021 року, складений практичним лікарем-психологом ОСОБА_8 ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" та у рецензії № 03/03/2021 року на вказаний протокол, і не надає їм оцінку щодо вчинення домашнього насильства по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , оскільки суд не може самостійно перебирати на себе "функції обвинувачення" і виходити за межі викладеного в протоколі складу адміністративного правопорушення в бік погіршення становища особи, що притягується до відповідальності.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина як ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Проте, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є вчинення не будь-яких діянь зазначених у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а лише тих, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З системного аналізу діючого законодавства встановлено, що ознаками завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого - звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

На переконання судді, враховуючи вищевикладене вимого законодавства та встановлені в ході судового розгляду обставини, безпосередньо свідчать про ознаки існування факту завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 . Так, виходячи з аналізу доказів, що наявні в матеріалах справи, та пояснень потерпілої ОСОБА_1 , які повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів чи протиріч, у діях ОСОБА_4 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При цьому, посилання адвоката Мозолевської В.В. на те, що протокол психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року не може бути доказом завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , оскільки в ньому йдеться про події, які відбувалися 01.10.2020 року, та не зазначено про обставини, що мали місце 07.01.2021 року, не можуть бути взятими судом до уваги, оскільки вказані обставини встановлені іншими доказами у справі, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_1 та поясненнями спеціаліста ОСОБА_8 , в яких вони зазначили, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася за кваліфікованою допомогою до лікаря-психолога, зокрема і після подій, що мали місце 07.01.2021 року.

Крім того, як вбачається зі змісту протоколу психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року, в ньому безпосередньо викладені події не лише, що відбувалися 01.10.2020 року, а йдеться мова про неодноразові факти застосування психологічно насильства з боку чоловіка ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , зокрема і про події, що мали місце 07.01.2021 року. Це також підтвердила спеціаліст ОСОБА_8 , в ході її допиту, яка зазначила, що ОСОБА_1 до неї звернулася наступного разу після 07.01.2021 року, і у неї, були всі ознаки газлайтингу, оскільки вона переживала психологічне насильство з боку свого чоловіка про що безпосередньо і було зазначено у протоколі психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року

Щодо неналежного оформлення протоколу психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року, зокрема, щодо недотримання форми його складання та відсутності підпису пацієнта, то суддя звертає увагу, що вказаний документ являється медичною документацію, складеною лікарем-психологом за результатами звернення пацієнта та його лікування, в якому викладені інформацію про характер хвороби, особливості її перебігу, діагности та лікування. Тобто це являється медичним документом. Це також підтвердила спеціаліст ОСОБА_8 , в ході її допиту в судовому засіданні.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, суддя вважає, що показання потерпілої ОСОБА_1 в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема, з даними протоколу психоконсультативного дослідження від 27.01.2021 року та пояснення спеціаліста ОСОБА_8 про виявлену травну психічного здоров`я ОСОБА_1 , внаслідок психологічного насильство з боку її чоловіка, а також її звернення до лікаря-психолога, підтверджують факт вчинення по відношенню до ОСОБА_1 психологічного впливу з боку ОСОБА_4 , внаслідок чого була завдана шкода її здоров`ю.

Зауваження адвоката Мозолевської В.В. з приводу того, що потерпіла ОСОБА_1 не проходила експертне дослідження не може вплинути на висновок суду про доведеність тієї обставини, що ОСОБА_4 застосовував до своєї дружини психологічне насильство, оскільки законодавство України чітко не розкриває поняття "шкода психічному здоров`ю" та не встановлює вимог, що завдана шкода психічному здоров`ю може бути підтверджена лише висновком експерта, а тому факт застосування психологічного насильства в розумінні ст. 173-2 КУпАП може бути доведено й іншими доказами, зокрема звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру тощо. Вказані факти були безпосередньо встановлені в ході судового розгляду, що безумно підтверджує пояснення потерпілої ОСОБА_1 про застосування до неї психологічного впливу ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

При цьому, наявність позитивних характеристик ОСОБА_4 за місцем роботи та за місцем проживання жодним чином не виключає можливість втрати рівноваги останнім під час сварки з дружиною ОСОБА_1 , що призвело до вчинення домашнього насильства, зважаючи на тривалі конфліктні відносини між ними.

Також суддя також враховує, що невизнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні правопорушення, суддя оцінює критично та вважає це способом захисту від складеного відносно нього адміністративного протоколу, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів у суду та підтверджують його вину у вчиненні домашнього насильства. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд не вбачає.

Крім того, суддя не приймає до уваги твердження адвоката Мозолевської В.В., про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як вони є необґрунтованими, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілої, свідків, спеціаліста та письмовими доказами.

Отже, дослідивши та оцінюючи надані докази у їх сукупності, які є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв`язком між собою, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Своїми діями, які виявилися у вчиненні домашнього насильства, проявом якого були дії психологічного характеру у вигляді словесних образ у формі нецензурної лайки та принижень по відношенню до одного із членів сім`ї правопорушника, а саме дружини ОСОБА_1 , внаслідок яких була завдана шкода її психічному здоров`ю, ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за вчинення ним адміністративного правопорушення, слід зазначити наступне.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують вчинення ОСОБА_4 правопорушення судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин та характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, зокрема те, що воно вчинено в присутності малолітньої дитини, відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що внаслідок дій ОСОБА_4 було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілій, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_4 на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 23, 33, 34, ч. 1 ст. 173-2, ст.. ст. 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (Отримувач коштів: ГУК у Київській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку: UA898999980313060106000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу *;101) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя : С.М. Вознюк