Постанова № 95671314, 22.03.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/211/21 Провадження № 3/358/130/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., при секретарі судового засідання Зеленько О.Д., за участю прокурора Сєдова В.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управляння стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Богуслав Київської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 23.11.2005 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області,

за частиною першою статті 172-6 та частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , працюючи головним спеціалістом з інформаційних технологій та захисту інформації управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, будучи державним службовцем 8-го рангу категорії «В», являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), примітки до ст.172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону та п. 2-1 Прикінцевих положень Закону, несвоєчасно - 25.08.2020 року, без поважних причин, подав щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи до 24.01.2020 року посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, будучи державним службовцем 8-го рангу категорії «В», являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 даного Закону та пп. 2 ч. 5 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016 року, несвоєчасно - 25.08.2020 року, без поважних причин, подав декларацію перед звільненням за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Будучи допитаним під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Прокурор Сєдов В.О. під час розгляду справи просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП України зазначивши, що в матеріалах адміністративних справ міститься достатньо доказів на підтвердження його вини.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що наказом управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області від 30.11.2015 року за № 15-ос, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації зазначеного управління.

Згідно з наказом управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області від 02.05.2019 року за № 5-ос, ОСОБА_1 з 01.05.2019 року присвоєно 8 ранг державного службовця у межах посад державної служби категорії «В».

ОСОБА_1 29.11.2001 року прийняв присягу державного службовця.

01.12.2015 року ОСОБА_1 письмово попереджений про відповідальність за вчинення корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень.

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, був належним чином попереджений про встановлені Законом обмеження.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом.

Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом з інформаційних технологій та захисту інформації Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Частиною 1 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» , п. 2, ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року за №959/29089, щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобіганню виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ внесено зміни до Закону, а саме: розділ XIII «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 2-1 такого змісту:

«2-1 Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію за 2019 рік мав подати в період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2020 року до 00 год. 00 хв. 01.06.2020 року.

Перевіркою встановлено, що електронний цифровий підпис для подачі щорічної електронної декларації за 2019 рік ОСОБА_1 отримав 06.03.2019 року в акредитованому центрі сертифікації ключів «Приватбанк», строком дії по 05.03.2020 року, але ним не скористався, і лише вдруге 25.08.2020 року, отримавши електронно-цифровий підпис для подачі щорічної електронної декларації за 2019 рік в акредитованому центрі сертифікації ключів ««Приватбанк», строком дії по 25.08.2021 року, подав щорічну електронну декларацію за 2019 рік.

Також, беручи до уваги додаток щодо послідовності дій користувача Реєстру, які вчинив ОСОБА_1 , надані НАЗК встановлено, що ОСОБА_1 24.01.2020 року розпочав дії в Реєстрі щодо подачі щорічної декларації за 2019 рік, однак їх не закінчив та щорічну декларацію за 2019 рік до Реєстру не подав і лише повторно 25.08.2020 року розпочавши дії в реєстрі для подачі щорічної декларації за 2019 рік які 25.08.2020 року о 14:03 закінчив, натиснувши кнопку «перейти на сторінку КЕП» та о 14:03:57 подання документу підтверджено КЕП, декларацію успішно було подано.

Про обізнаність ОСОБА_1 із вимогами Закону з приводу фінансового контролю свідчать попередньо подані щорічні декларації за 2016, 2017 та 2018 роки.

Отже, відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2019 рік ОСОБА_1 подав лише 25.08.2020 року о 14 год. 03 хв., тобто не своєчасно, без поважних причин.

Крім того, Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з пп. 2 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016 року у редакції наказу НАЗК від 12.12.2019 року № 168/19, декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. а п. 2 ч. 1 ст. З Закону.

Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Встановлено, що наказом управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області від 22.01.2020 року № 4-ос ОСОБА_1 відповідно до ст. 86 Закону України «Про державну службу» та ст. 38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням) із 24.01.2020 року звільнено з посади головного спеціаліста з інформаційних технологій та захисту інформації. Підставою для звільнення є заява ОСОБА_1 . Відповідно до запису в особовій картці державного службовця, цього ж дня ОСОБА_1 ознайомився з наказом про своє звільнення та отримав трудову книжку, тобто у день звільнення.

Тобто, останнім днем роботи ОСОБА_1 , як такого, що в часі «припиняє діяльність», є 24.01.2020 року, та він є звільненим, тобто таким що «припинив діяльність», з 25.01.2020 року.

Враховуючи викладене, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію перед звільненням за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, упродовж часу з 00:00 год. 27.01.2020 (наступний робочий день після дати звільнення) по 23:59 год. 21.02.2020 року.

22.02.2020 року в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений пп. 2 ч. 5 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016 року, а саме у строк 20 робочих днів з моменту звільнення не подав декларацію перед звільненням за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2020 року по 24.01.2020 року).

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію перед звільненням за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2020 року по 24.01.2020 року), ОСОБА_1 подав лише о 14 год. 10 хв. 25.08.2020 року, тобто не своєчасно, без поважних причин.

Частина перша статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Окрім особистого визнання вини ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, його вина також підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення № 341 та № 342 від 25.02.2021 року, в яких зазначено детально всі обставини вчинення правопорушень, інформаціями з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копією особової картки державного службовця, копіями наказів про прийняття на роботу, присвоєння рангів, про звільнення ОСОБА_1 , розпискою про присутність та ознайомлення ОСОБА_1 із навчанням за темою: «Відповідальність за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення», яке відбувалося 30.10.2019 року та 31.10.2019 року

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, а також наявні у справі докази, в тому числі визнання вини ОСОБА_1 , суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, підтверджується в повному обсязі.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, судом встановлено, що вищевказані адміністративні правопорушення складені відносно однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколи складались в один день, самі правопорушення між собою пов`язані.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Дослідивши матеріали справ вважаю, що для повного, всебічного, об`єктивного їх розгляду зазначені справи необхідно об`єднати в одне провадження

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є його щире каяття у вчиненому правопорушенні, обтяжуючих обставин не встановлено.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 та визначенні його розміру, суд враховує характер вчинених правопорушень, пов`язаних з корупцією, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнання вини та розкаяння у скоєному, його майновий стан, тому суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 172-6 КУпАП в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню в дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню нових правопорушень.

У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, та враховуючи положення п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 172-6 ч. 1, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП - справа № 358/211/21, провадження № 3/358/130/21; за частиною першою статті 172-6 КУпАП - справа № 358/212/21, провадження № 3/358/131/21, присвоївши об`єднаній справі єдиний номер - справа № 358/211/21, провадження № 3/358/130/21, відповідно до нумерації провадження, яке надійшло раніше.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , штраф у подвійному розмірі в сумі 1700 гривень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов