Рішення № 95668763, 17.03.2021, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/498/20

п/с 2-а/164/72/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Шумік О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Сметанюка Р.М., Рудік А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної Злати Володимирівни, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної З.В., Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постановою в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної З.В.від 14 лютого 2020 року її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 3400 гривень штрафу. Відповідно до вказаної постанови під час планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол", що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, б. 13, офіс 127, головним бухгалтером якого являється ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , працівниками Головного управління Державної податкової служби у м. Києві виявлено, що з каси підприємства видавались готівкові кошти з перевищенням граничних сум розрахунків між фізичною особою та підприємством протягом одного дня в розмірі понад 50000 гривень в 2017 році, чим було порушено п. 1 постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року. З вказаною постановою про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу позивач не погоджується, оскільки вважає, що вона не відповідає діючому законодавству. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення, на думку позивача, є незаконним, необґрунтованим та недоведеним. ОСОБА_1 не було повідомлено про день та час розгляду справи, чим позбавлено прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Клопотань про проведення розгляду справи у її відсутності позивачем відповідачу подано не було. Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіною З.В. незважаючи на оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю „Біопол" акту перевірки від 30 січня 2020 року, посилання на який є як у протоколі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2020 року, так і в постанові про накладення адмінстягнення від 14 лютого 2020 року. За наслідками розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол" Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України 18 лютого 2020 року було призначено проведення позапланової виїзної перевірки.Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову від 14 лютого 2020 року в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної З.В. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 3400 гривень штрафу і закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила скасувати постанову від 14 лютого 2020 року в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної З.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 3400 гривень штрафу і закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представники відповідачів - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Сметанюк Р.М., Рудік А.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечували, оскільки, на їх думку, вказані позовні вимоги є необґрунтованими. Підтвердили, що при проведенні планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол", що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, б. 13, офіс 127, головним бухгалтером якого являється ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , було виявлено, що з каси підприємства видавались готівкові кошти з перевищенням граничних сум розрахунків між фізичною особою та підприємством протягом одного дня в розмірі понад 50000 гривень в 2017 році, чим було порушено п. 1 постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, за що передбачено відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-15 КУпАП. ОСОБА_1 була повідомлена як про дату та час складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, так і про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. На розгляд справи позивач не прибула і про причини неявки не повідомила, а тому розгляд справи було проведено у її відсутності. Про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлялася по телефону. Протокол про адміністративне правопорушення № 117від 30 січня 2020 року та постанова про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року були направлені на адресу ОСОБА_1 рекомендованими листами. Враховуючи вказані обставини, просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відповідачем - в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіною З.В., представником відповідача - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України Рудік А.Ю. подано на адресу суду відзиви на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких вони просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки, на їх думку, вони є необґрунтованими. Під час проведення планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол", що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, б. 13, офіс 127, головним бухгалтером якого являється ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , було виявлено, що з каси підприємства видавались готівкові кошти з перевищенням граничних сум розрахунків між фізичною особою та підприємством протягом одного дня в розмірі понад 50000 гривень в 2017 році, чим було порушено п. 1 постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, за що передбачено відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-15 КУпАП. Про час та місце складання за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол" протоколу про адміністративне правопорушення № 117 від 30 січня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено у телефонному режимі, однак остання на виклик не з`явилася. Постанову про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року було винесено у відсутності ОСОБА_1 та направлено їй рекомендованим листом за місцем проживання, оскільки вона на виклик у телефонному режимі не з?явилася і про причини неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення позивача, представників відпоавідачів, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30 січня 2020 року посадовими особами відповідача було здійснено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року. В ході перевірки було встановлено, що в 2017 році з каси підприємства видавались готівкові кошти з перевищенням граничних сум розрахунків (суми понад 50000 гривень) на порушення п. 1 Постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" та п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року. За результатами перевірки складено акт № 60/26-15-05-02-04/37960847 від 30 січня 2020 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол". 30 січня 2020 року головним державним ревізором інспектором ГУ ДПС у м. Києві Бондарем О.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 117 відносно головного бухгалтера ТОВ „Біопол" ОСОБА_1 про вчиненення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 163-15 КУпАП. 14 лютого 2020 року в.о. начальника Головного управління ДФС у м. Києві Лагутіною З.В. розглянуто вказаний протокол і додані до нього матеріали по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товар, а саме, перевищення граничної суми розрахунків готівкою, визначеної п. 1 Постанови Правління НБУ від № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" та п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді 3400 гривень штрафу. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні, акту № 60/26-15-05-02-04/37960847 від 30 січня 2020 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Біопол", протоколу про адміністративне правопорушення № 117 від 30 січня 2020 року, постанови про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року (а.с. 5-9, 75-78).

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частина третя-шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Згідно з ч. 1 ст. 163-15 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Постановою Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" було встановлено граничну суму розрахунків готівкою для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень; між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50000 (п?ятдесяти тисяч) гривень; фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п?ятдесяти тисяч) гривень. На час судового розгляду дана постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року, проте була чинною на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 30 січня 2020 року головним державним податковим ревізором-інспектором ГУ ДФС у м. Києві Бондарем О.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 117, згідно з яким при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ „Біопол" встановлено порушення порядку ведення розрахунків, а саме: перевищено граничні суми розрахунків готівкою в 2017 році, чим порушено п. 1 Постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" та п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-15 КУпАП. 14 лютого 2021 року в.о. начальника Головного управління ДФС у м. Києві Лагутіною З.В. розглянуто вказаний протокол і додані до нього матеріали по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а саме, перевищення граничної суми розрахунків готівкою, визначеної п. 1 Постанови Правління НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" та п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді 3400 гривень штрафу. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення № 117 від 30 січня 2020 року, постанови про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року (а.с. 5-6, 75-78).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається можливість накладення адміністративних стягнень.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття „триваюче правопорушення". Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України № 6802-0-4-13/11 від 2 серпня 2013 року, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов?язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов?язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, суд вважає, що порушення постанови НБУ № 210 від 6 червня 2013 року „Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент його здійснення.

Крім того, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 1 грудня 2003 року, триваючим правопорушенням є такі, що пов?язані з тривалим, неперервним невиконанням обов?язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов?язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов?язків.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 24 січня 2019 року в справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017).

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні заявлених позовних вимог суд бере до уваги, що 14 лютого 2020 року в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіною З.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, та накладено стягнення у виді 3400 гривень штрафу. Правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, вчинені 20 вересня 2017 року та 11 жовтня 2017 року,виявлені відповідно до акту перевірки № 60/26-15-05-02-04/37960847 від 30 січня 2020 року. Постанова про накладення адміністративного стягнення винесена в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіною З.В. 14 лютого 2020 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38КУпАП України. Постанова про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом за її місцем проживання, отримана позивачем особисто 30 березня 2020 року. Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у визначеному законом порядку завчасно повідомлено не було. Зазначені обставини підтвердила позивач в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення № 117 від 30 січня 2020 року (а.с. 6, 78), постанови про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року (а.с. 5, 76), поштового повідомлення про направлення рекомендованого листа від 18 лютого 2020 року, поштових конвертів з відміткою про дату відправлень протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно яких протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2020 року був відправлений за місцем проживання позивача 18 лютого 2020 року та отриманий нею особисто 22 лютого 2020 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року була відправлена за місцем проживання позивача 26 березня 2020 року та отримана нею особисто 30 березня 2020 року (а.с. 10-11, 43-44, 71-72, 75-78).

Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіною З.В. було винесено постанову від 14 лютого 2020 року з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення,що призвело до порушення прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП, оскільки вона не була повідомленою у встановленому законом порядку про час та місце розгляду її справи.

Будь-яких клопотань про витребування та дослідження інших доказів, крім тих, що досліджувались судом в ході розгляду справи, позивачем, відповідачем та представниками відповідачів заявлено не було.

Суд вважає, що представниками відповідачів у відповідності до ст. 77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення на позовні вимоги, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в ході судового розгляду було встановлено, що постанова від 14 лютого 2020 року винесена в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіною З.В.з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та визначених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, а тому нею було безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено на неї за вчинення вказаного правопорушення адміністративне стягнення у виді штрафу, що призвело до порушення прав позивача. З цих підстав, постанова від 14 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 3400 гривень штрафу підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 286, 295-297 КАС України, ст.ст.7, 33, 38, 163-15, 254, 258, 268, 276, 280, 287-289, 293 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Постанову від 14 лютого 2020 року в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Лагутіної Злати Володимирівнипро притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 3400 (три тисячі чотириста) гривень штрафу - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар