Ухвала суду № 95668298, 05.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7901/21

Провадження № 2/761/6733/2021

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 березня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради, скасування права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради, скасування права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Положеннями п.2 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону).

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Отже, саме до повноважень Київської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування належать повноваження щодо розпорядження об`єктами комунальної власності.

Позивач, звертаючись до суду, просить, зокрема, визнати незаконним та скасувати пункт 1151 таблиці 6 «Житлове господарство» станом на 01.10.2010 Додатку № 10 «Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади містка Києва, що розміщені в Шевченківському районі» до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності міста Києва багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , (інвентарний номер № 6845); скасувати реєстрацію права власності (номер запису 21441962) на нежитлові приміщення групи 1-8 групи приміщень № 53 в літ. А, підвал, № 1-2 групи приміщень № 53а загальною площею 130, 1 кв.м. (РНОНМ: 1303468080000), зареєстрованого 18.07.2017 за територіальною громадою міста Києва в особі КМР на підставі рішення КМР «Про питання» комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 02.12.2010 № 284/5096; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 06.11.2006 ; скасувати реєстрацію права власності (номер запису 16945-П в книзі 14п-27) на нежитлові приміщення групи (в літ. А') з № 1 по № 13 (групи приміщень № 52), загальною площею 90, 90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

З обґрунтування позовної зави також вбачається, що позивач оскаржує рішення Київської міської ради від 02.12.2020 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади містка Києва», з питань невідповідності його чинному законодавству, порушення порядку його прийняття та неправомірного включення об`єктів нерухомого майна до переліку об`єктів комунальної власності.

Тобто, відповідач, у спірних правовідносинах, які виникли між сторонами, виступає як суб`єкт владних повноважень, оскільки саме здійснення ним його управлінських функцій (у даному випадку розпорядчих) і оскаржує позивач.

При цьому, всі інші позовні вимоги, які стосуються скасування державної реєстрації, свідоцтва про право власності є похідними від вимоги щодо визнання рішення КМР в частині недійсним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Оскільки позивач фактично оскаржує рішення Київської міської ради як суб`єкта владних повноважень з підстав недотримання останнім під час прийняття такого рішення норм чинного законодавства, спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що інші вимоги, з якими звернувся позивач, є похідними від першої вимоги та заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки даний спір стосується захисту прав, свобод і інтересів фізичної особи (позивача) у сфері публічно-правових відносин, то, відповідно до ст. 19 ЦПК України, не підлягає розгляду в поряду цивільного судочинства.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 13, 19, 186, 441, 353-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради, скасування права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: