Рішення № 95667559, 16.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2021 року м. Рівне №460/76/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% при перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання, починаючи з 01.11.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням вартості оцінки одного року страхового стажу 1,35% та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з березня 2010 року позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 %. Повідомлено, що в листопаді 2014 року позивача переведено на пенсію за віком, також із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35 %. Вважає, що при перерахунку пенсії у жовтні 2017 року відповідач теж повинен був здійснити обрахунок її пенсії із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35 %, а не 1%, а відмова у такому перерахунку є протиправною та безпідставною. За таких обставин, просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24-26).

12.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.28-30). На обґрунтування своїх заперечень повідомив, що в силу вимог пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вказано, що підстав для застосування при перерахунку пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % немає, оскільки пенсія позивачу не призначалася вперше, а перераховувалася у зв`язку зі зміною пенсійного законодавства. Вважає, що відповідач діяв в межах, у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області, з 17.03.2010 отримувала пенсію по інвалідності та з 07.11.2014 - переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (а.с.12-16).

12.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу з заявою про перерахунок її пенсії з врахуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% (а.с.10).

10.12.2020 листом за №9405-9280/М-02/8-1700/20 у відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ в Рівненській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, оскільки застосування вказаної величини передбачено виключно при призначенні пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 (а.с.11).

Вважаючи дії та рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправною, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ (далі - Закон №2148-VІІІ).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (статті 44 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч.1 ст.25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон №2148-VІІІ, яким до ч.1 ст.25 Закону №1058-IV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктами 4-3 та 4-4.

Так, відповідно до частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №2148-VIII з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, Законом №2148-VIII з 01.10.2017 визначено новий порядок та умови перерахунку раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Як свідчать матеріали справи, 17.03.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, а з 07.11.2014 - переведено її на пенсію за віком.

З огляду на наведене, з 01.10.2017, зважаючи на положення ч.4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсія позивача підлягала перерахунку з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Суд враховує, що відповідно до абз.2 п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №2148-VIII, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Перерахунок пенсії позивача проведений з 01.10.2017 згідно з Законом №2148-VIII здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн.

Тобто, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій, а отже розмір пенсії позивача внаслідок такого перерахунку не зменшився.

Прийняття Закону №2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення розміру його пенсії. Доказів зворотного позивач суду не надав та матеріали справи не містять.

Щодо тверджень позивача про необхідність застосування при перерахунку пенсії з 01.10.2017 положень ч.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, суд відхиляє їх як безпідставні та такі, що не відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до ч.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Іншими словами, положення цього пункту застосовуються лише при призначенні пенсії з 01.10.2017 по 31.12.2017, а коефіцієнт 1,35% застосовувався для визначення розміру пенсії лише тим особам, яким у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 пенсія призначалася.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 правомірно застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а не 1,35%, а отже діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 16 березня 2021 року

Суддя Н.С. Гудима