
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/296/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
про визнання протиправними та скасування постанов.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про:
- визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 207 658,64 грн (виконавче провадження №63850550) від 11 грудня 2019 року державного виконавця Урсаленко Ю.В. Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження №63850550) від 11 грудня 2020 року державного виконавця Урсаленко Ю.В. Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11.12.2019 р. державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60830470 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 18 000 000 грн боргу за договором позики; 62 877 грн - 3% річних; 213 709,48 грн - інфляційних втрат, загальна сума заборгованості 2 076 586,48 грн. Окрім того, 11.12.2019 р. державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 207 658,64 грн. 26.11.2020 р. до відділу примусового виконання рішень надійшла заява від стягувача - ОСОБА_4 про повернення йому виконавчого документа. 03.12.2020 р. державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». 11.12.2020 р. державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчий збір в сумі 207 658,64 грн (виконавче провадження №63850550, яка отримана позивачем 19.01.2021 р. Представник позивача, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.03.2020 р. у справі №2540/3203/18 та Верховного Суду від 16.04.2020 р. №640/8425/19, вказує, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Представник позивача наголошує на тому, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом №404/330/19, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі, а тому у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору від 11.12.2019 р. (виконавче провадження №60830470). На думку представника позивача, з урахуванням того, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови від 11.12.2020 р. про відкриття виконавчого провадження №63850550 була постанова про стягнення виконавчого збору, яка є протиправною, постанова про відкриття виконавчого провадження також є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 р. позовна заява ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови - залишена без руху (а.с.25).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.83).
19.03.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.107).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
Постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Урсаленко Юлії Володимирівни від 11.12.2019 р. відкрито виконавче провадження №60830470 з виконання виконавчого листа №404/330/19 виданого 04.12.2019 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 800 000 грн - боргу за договором позики; 62 877 грн - 3% річних; 213 709,48 грн - інфляційних втрат, загальна сума заборгованості складає 2 076 586,48 грн (а.с.11, 47, 70).
Постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Урсаленко Юлії Володимирівни від 11.12.2019 р. (ВП №60830470) стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 207 658,64 грн (а.с.48, 71, 105).
22.11.2020 р. стягувачем ОСОБА_3 подано заяву про повернення без виконання виконавчого листа №404/330/19 виданого 04.12.2019 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.12, 49, 72).
Постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Урсаленко Юлії Володимирівни від 03.12.2020 р. на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №404/330/19 виданого 04.12.2019 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 800 000 грн - боргу за договором позики; 62 877 грн - 3% річних; 213 709,48 грн - інфляційних втрат, загальна сума заборгованості складає 2 076 586,48 грн, повернуто стягувачу (а.с.13-14, 50-51, 73-74, 106).
Постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Урсаленко Юлії Володимирівни від 11.12.2020 р. відкрито виконавче провадження №63850550 з виконання постанови Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 11.12.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 207 658,64 грн (а.с.15, 52, 75, 104).
Постанова державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.12.2020 р. одержана ОСОБА_1 19.01.2021 р., що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення №2502204966349 (а.с.16-18, 53-54, 76-77).
Позивачем оскаржуються постанови від 11.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60830470 та від 11.12.2020 р. про відкриття виконавчого провадження №63850550 з виконання постанови від 11.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, перебіг строку встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60830470 датована 11 грудня 2019 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження №63850550 - 11 грудня 2020 року.
Водночас, суд зауважує, що винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження саме по собі не порушує прав боржника.
Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, судом встановлено, що позивач не погоджується із пред`явленням постанови про стягнення виконавчого збору до виконання, з огляду на підстави закінчення виконавчого провадження, оскільки державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі.
Отже, про порушення своїх прав позивач дізналася, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження №63850550 з виконання постанови від 11.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору.
Матеріалами справи підтверджено, що постанова від 11.12.2020 р. одержана позивачем 19.01.2021 р., а позовна заява здана до відділення поштового зв`язку 28.01.2021 р.
Згідно з ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Таким чином, позовну заяву подано з дотриманням строку встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 о. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст.10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
З огляду на ч.5 ст.27 Закону №1404 виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Частиною 9 статті 27 Закону №1404 передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
З огляду на ч.5 ст.37 Закону №1404 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі за текстом - Інструкція №512/5) передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Таким чином, відповідно до аналізу зазначених норм, виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом. Натомість при стягненні виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404 без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Окрім того, відповідно до ст.13 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.
Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 р. №643 (далі за текстом - Порядок №643) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виплачується винагорода у такому розмірі: 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ; 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім випадків, передбачених абзацами сьомим - одинадцятим цього пункту).
У розумінні п.4 Порядку №643 фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково та виконавчого документа немайнового характеру в повному обсязі в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», якщо за такими документами стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з п.6 Порядку №643 для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.
З аналізу наведених норм Порядку №643 судом встановлено, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією і проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
Судом встановлено, що 03.12.2020 р. державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача від 22.11.2020 р. про повернення виконавчого листа. При цьому державним виконавцем не стягнуто у примусовому порядку суму боргу за виконавчим листом №404/330/19 виданим 04.12.2019 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда.
Більш того, суд зауважує, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.08.2019 р. у справі №404/330/19 (провадження №2/404/86/19) стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму боргу у загальному розмірі 2 076 586,48 грн. Разом з тим, постановою від 11.12.2019 р. (ВП №60830470) стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 207 658,64 грн, тобто 10% від суми, яка підлягала примусовому стягненню солідарно з двох боржників.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору, а тому постанова від 11.12.2019 р. (ВП №60830470) не відповідає вимогам ст.27 Закону №1404 та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2020 р. у справі №2540/3203/18 (провадження №11-445апп19) та правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 22.01.2021 р. у справі №400/4023/19 (провадження №К/9901/14498/20).
З огляду на те, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2020 р. стала постанова про стягнення виконавчого збору від 11.12.2019 р., стосовно якої суд дійшов висновку про її протиправність, то постанова про відкриття виконавчого провадження також є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у справі №400/4023/19 (провадження №К/9901/14498/20).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 816,00 грн (а.с.10, 46), а тому суд стягує на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1 816,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 287, 293, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Урсаленко Юлії Володимирівни від 11 грудня 2019 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 207 658,64 грн у виконавчому провадженні №60830470.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Урсаленко Юлії Володимирівни від 11 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №63850550.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 34977781, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 19 березня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт
Судове рішення № 95667533, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/296/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: