Рішення № 95664002, 04.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2021 Справа №607/21003/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря с/з Стус К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказують на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно. Позивач не може оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві. З врахуванням наведеного, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 18 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Представник третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився із невідомих суду на те причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що Тернопільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07 серпня 2020 року повторно видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, а саме: 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за №607/2006 року після смерті ОСОБА_2 , за заявою дружини померлого - ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за № 943 від 26 грудня 2006 року. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

25 листопада 2020 року нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1969/02-31 відповідно до якої вирішено відмовити ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок.

Згідно виписки із погосподарської книги № 76, яка видана Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 02 жовтня 2020 року, будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_1 , станом на 15.04.1991 року - колгоспний двір, членами двору були: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - невістка, ОСОБА_5 - онука, ОСОБА_6 - онук.

Як вбачається з відповіді № 1863, яка надана Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 09.12.2019 року, згідно запису у кадастровій книзі, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , становить 0,12 га. Земельна ділянка не приватизована.

Технічний паспорт на садибний будинок по АДРЕСА_1 виданий 15 червня 2020 року ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_3 .

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовідносини щодо спадкування після його смерті регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 524ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За нормами ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно із ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Враховуючи те, що ОСОБА_2 заповіту щодо належного йому, як члену колгоспного двору, майна - 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , не складав, спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_1 , оскільки була спадкоємцем першої черги за законом, а тому остання успадкувала 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

Щодо вимог позивача про визнання в порядку спадкування права користування 1/6 частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає їх не обгрунтованими, оскільки позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів щодо наявності речових прав на вказану земельну ділянку у спадкодавця, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому її право підлягає судовому захисту, а позов до часткового задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст. 120, 123, 524, 529, 548, 549, 553 ЦК України 1963 року, ст. 16, 392, 1216-1219, 1223, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Повний текст судового рішення складений 15 березня 2021 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай