Постанова № 95663140, 19.03.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 березня 2021 року м.Снігурівка

справа № 485/1418/20

провадження №3/485/1/21

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Забаровської С.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Бацокіна С.В., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого – адвоката Саченка А.П.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Вітовського відділу поліції Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ПП «Автопрокат Рона-Авто», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 КУпАП,

встановив:

06 жовтня 2020 року близько 20.18 год. на автодорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв біля с.Калинівка Вітовського району Миколаївської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF-95» державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом-самоскидом «Janmil» державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не обрав безпечної швидкості та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, та виїхав на зустрічну смугу і здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «DAF-105»-тягач державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Показав, що 06.10.2020 року близько 20.15 години рухався по автодорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв у напрямку м.Миколаїв зі швидкістю приблизно 50 км/г. Його транспортний засіб мав вантаж приблизно 24 тони. Попереду нього рухався автомобіль MAN, державний номерний знак НОМЕР_5 , з причепом KOGEI S24, державний номерний знак НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Переконавшись, що це буде безпечно, включив поворот вліво, перестроївся в ліву смугу та почав здійснювати випередження автомобіля, що рухався попереду нього. Водій, що рухався попереду, об`їжджаючи яму на дорозі різко здійснив маневр ліворуч та видавив його на зустрічну смугу, де і сталося зіткнення. В судових дебатах просив суд закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 06.10.2020 року рухався по автодорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв у напрямку м. Баштанка . Не доїжджаючи до Калинівського мосту на зустріч вилетіла машина, яка не справилась з керуванням. Він рухався у правому ряду зі швидкістю 50 км/годину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 06.10.2020 року рухався по автодорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв у напрямку м.Миколаїв в правій полосі зі швидкістю приблизно 40 км/г. Оскільки часто їздить по цій дорозі, то знав про наявність ям. Під`їжджаючи до ями він почав гальмувати аби безпечно її проїхати. Бачив, що позаду нього рухався автомобіль, та після того, як почув звук зіткнення зупинився аби надати допомогу. Також пояснив, що не виїзджав на смугу по якій рухався ОСОБА_1 .

Захисник Бацокін С.В. у судових дебатах просив суд закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, враховуючи те, що водій ОСОБА_1 знаходився в аварійній обстановці, як і встановлено у висновку експерта.

Представник потерпілого – адвокат Саченко А.П. у судових дебатах вважав, що вина ОСОБА_1 у порушенні ПДР України повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення, схемою, поясненнями ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 .. Вважав, що експертне дослідження є недопустимим доказом. Трекер швидкості також вважав недопустимим доказом з огляду на те, що при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення дані трекера не були зафіксовані. При винесені постанови просив суд не враховувати висновок експерта посилаючись на те, що при досліджені були враховані вихідні дані зазначені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дистанція 3,5 м не була достатньою для того щоб уникнути зіткнення.

Допитаний у судовому засіданні експерт пояснив, що висновок було складено на підставі даних, які були у постанові суду. Дистанція 3,5 метрів перед початком маневру не була безпечною. Вважає висновок повним та чітким.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Бацокіна С.В., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого – адвоката Саченка А.П., свідка ОСОБА_4 , експерта, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.

Згідно Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1. Правил дорожнього руху України (далі - Правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється вказаними Правилами.

Згідно із вимогами пункту 2.3. «б» Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1. Правил передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозяться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пункт 12.3. Правил визначає, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2020 року серії ОБ № 116368, в якому відображені обставини вчинення адміністративного правопорушення, та схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності водіїв, в якій відображено розташування транспортних засобів відносно проїжджої частини, місце зіткнення транспортних засобів, також зазначена схема ДТП містить опис пошкоджень автомобілів.

Зокрема на схемі дорожньо-транспортної пригоди зафіксований факт виїзду водія ОСОБА_1 на смугу зустрічного руху де і сталося зіткнення.

Правдивість даних викладених у схемі дорожньо-транспортної пригоди учасниками справи під сумнів не ставиться, так само як і не ставиться під сумнів невинуватість у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді потерпілого ОСОБА_2 ..

Що стосується пояснень водія ОСОБА_1 про винуватість у дорожньо-транспортній пригоді водія ОСОБА_3 , який об`їжджаючи яму на дорозі різко здійснив маневр ліворуч та видавив його на зустрічну смугу, де і сталося зіткнення слід зазначити наступне.

У разі виникнення перешкоди на дорозі дії водія регламентовані п. 12.3. Правил, відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Тобто, відповідно до вимог п.12.3. Правил у водія, у разі виникнення перешкоди, є два варіанти дій – або зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу, або безпечно для інших учасників руху об`їхати перешкоду.

Тобто Правилами дозволяється об`їхати перешкоду виключно у випадку безпечності такого маневру, а в інших випадках водій повинен зменшувати швидкість аж до зупинки.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 12.3. Правил, які полягають, окрім здійснення гальмування, у здійсненні маневру об`їзду перешкоди в спосіб небезпечний для інших учасників дорожнього руху, про що свідчить факт зіткнення з іншим учасником дорожнього руху.

При цьому, суд звертає увагу на те, що контакту між транспортними засобами під керуванням водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_3 не відбулося. Таким чином, причино-наслідковий зв`язок залежав від адекватності дорожній обстановці дій водія ОСОБА_1 , який на думку суду дорожню обстановку оцінив не належним чином, почав гальмувати (що відповідає приписам п. 12.3. Правил) та об`їжджати перешкоду не впевнившись в безпеці такого маневру для інших учасників дорожнього руху (що не відповідає приписам п. 12.3. Правил).

Окрім того, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів, окрім пояснень ОСОБА_5 , маневру ліворуч при об`їзді ями на дорозі водія ОСОБА_3 тим самим створення останнім аварійної ситуації.

Наданий представником ОСОБА_5 висновок експертного дослідження від 29.10.2020 року № 12-АТ/Д суд вважає неналежним доказом, оскільки експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Вказане узгоджується з висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року по справі №522/1029/18, провадження № 14-270цс19.

Крім того, дані трекера швидкості також є недопустимим доказом, оскільки зазначені дані не були зафіксовані працівниками поліції безпосередньо при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.02.2021 року по справі призначена судова автотехнічна експертиза. На вирішення експерта було поставлено питання: як повинен був діяти у даній дорожній обстановці водій автомобіля DAF XF 95 номерний знак НОМЕР_2 з причепом самоскидом Janmil, номерний знак НОМЕР_3 та діючи належним чином, чи мав водій технічну можливість попередити настання даної дорожньо-транспортної пригоди?

25.02.2021 року до суду надійшов висновок експерта від 18.02.2021 року № СЕ-19/122-21/823-ІТ. Згідно висновку, виявлення належних дій водія автомомобіля DAF XF 95 р.н. НОМЕР_2 з причепом самоскидом Janmil р.н. НОМЕР_3 в даній події не представляється можливим, оскільки він з позиції технічного аналізу, знаходився в аварійній обстановці, тобто такій, в якій належного характеру дії учасників вимогами Правил не регламентуються, а фактичні дії водія в частковості відвороту ліворуч – можуть розглядатися в якості вимушених, рефлекторних, здійснених в аварійній обстановці. Аварійність ситуації обумовлена недостатньою відстанню для зниження швидкості до швидкості автопоїзда, що впроваджувався в його смугу руху, щоб транспортні засоби не увійшли в контакт. Водій автомобіля DAF XF 95 р.н. НОМЕР_2 з причепом самоскидом Janmil р.н. НОМЕР_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню, оскільки відстань віддалення автомобіля до задньої частини автомобіля Man р.н. НОМЕР_5 з причепом Kogel S 24 р.н. НОМЕР_6 , було менше відстані, технічно необхідної для того, щоб при своєчасному гальмуванні транспортні засоби не ввійшли в контакт.

Однак суд критично ставиться до результатів вказаного висновку виходячи з наступного. Так, при проведенні дослідження експертом застосовані невідомі величини, а саме, в описовій частині експертизи експертом вказано, що «як встановлено слідством видимість проїжджої частини під час руху автопоїздів, які рухалися в попутному напрямку, складала близько 100 метрів» (10 сторінка висновку). При цьому невідомо звідки експерт взяв вказану величину, оскільки матеріали адміністративної справи не містять відомостей щодо видимості проїзної частини. Окрім того, невідомо з яких причин експерт прийшов до висновку (сторінка 9 експертизи) що автомобіль Man р.н. НОМЕР_5 з причепом Kogel S 24 р.н. НОМЕР_6 рухався зі швидкістю 30-40 км/г, оскільки водій вказаного автомобіля в судовому засіданні говорив про швидкість 40 км/г, та матеріали адміністративної справи не містять відомостей про швидкість вказаного автомобіля 30 км/г.

Також на 9 сторінці експертизи експерт при визначенні відстані між автомобілями застосовуються такі словосполучення як «близько 20 метрів (відстань між передніми частинами автомобілів), «не більше 16,5 метрів» (довжина даної категорії автопоїздів), однак в стверджувальній формі заявляє, що відстань між автомобілями складала 3,5 метрів, та саме вказану відстань застосовує в подальшому в експертизі при вирішенні питання про можливість ОСОБА_1 уникнути зіткнення, що на думку суду є неприпустимим.

Також в експертизі зазначено наступне (сторінка 12-13 експертизи):

«… а тому подальші дії водія вимагали прийняття заходів по попередженню зіткнення, що передбачено вимогами п. 12.3. правил дорожнього руху України:

12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно пункту 1.10 розділу 1 «Загальні положення Правил дорожнього руху України, терміни, що наведені у цих правилах, мають таке значення:

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Слід, разом з тим, відзначити, що сама по собі необхідність вживання заходів по запобіганню події не тотожна можливості їх виконання. Це пояснюється тим, що небезпека для руху може проявлятися як на більшій, так і на меншій відстані до місця контакту, ніж технічно необхідно для запобігання події.

Тому вирішення питання про можливість виконання водієм вимог пункту 12.3. Правил робиться лише при технічному аналізі події, який полягає у встановлені та оцінці дорожньо-транспортної ситуації в процесі її розвитку і, в першу чергу, в момент проявлення водію небезпеки для руху.»

Враховуючи вище викладене, експерт прийшов до висновку, що водій повинен виконувати вимоги п. 12.3. Правил не в будь-якому випадку, а враховуючи дорожньо-транспортну ситуацію.

Однак з вказаним твердженням суд не може погодитися. Як було зазначено вище, відповідно до п. 12.3. Правил у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Тобто вимоги п.12.3. в беззаперечній формі вимагають від водія у разі виникнення перешкоди негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та не передбачає будь-яких виключень.

Вищезазначений висновок судового експерта, на який посилається ОСОБА_1 та його захисник, як на доказ невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не має наперед встановленої сили і відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, які встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи наявність об`єктивних даних щодо порушення правил дорожнього руху з боку водія автомобіля «DAF-95» днз НОМЕР_2 з причепом-самоскидом Janmil днз НОМЕР_3 ОСОБА_1 , які вплинули на настання наслідків у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів, суд приходить до висновку, що в справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та наявності причино-наслідкового зв`язку між цими порушеннями і виникненням дорожньо-транспортної пригоди, і його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена.

Разом з тим, в силу ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення, відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Отже, оскільки з дня вчинення правопорушення минуло більше трьох місяців (адміністративне правопорушення вчинено 06 жовтня 2020 року, строк накладення адміністративного стягнення закінчився 06 січня 2021 року), провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Чинним КУпАП не регламентовано порядок відшкодування витрат на проведення судових експертиз.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

За клопотанням ОСОБА_1 у цій справі була проведена судова автотехнічна експертиза, відповідно до довідки Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на проведення цієї експертизи становлять 1307,60 грн. і підлягають стягненню саме з ОСОБА_1 , який є замовником цієї експертизи.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати виплат за проведення авто технічної експертизи:

-одержувач платежу ГУК у Херсон обл/Херсон обл/24060300;

-код ЄДРПОУ 37959517;

-банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

-номер рахунку UA158999980313030115000021451;

-код бюджетної класифікації 24060300;

-призначення платежу за висновок експерта №СЕ-19/122-21/823-ІТ від 18.02.2021 року.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.П.Бодрова