Рішення № 95663078, 10.03.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/10/21

Справа: 484/554/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Закревського В.І.

при секретарі - Фартушняк Ю.М.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи Управління у справах дітей Первомайської міської ради - Кравченко Л.Л.

представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Кость Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 , треті особи: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2018 року Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. В обгрунтування позову зазначили, що матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою відповідач перебував у шлюбі з 21.04.2012 року, і який між ними 14.03.2013 року був розірваний відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. Після їх розлучення народилися двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_5 була народжена до спливу 9 місяців після припинення шлюбу, тому, у відповідності до ч. 2 ст. 122 СК України, вважається такою, що походить від подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . По відношенню до ОСОБА_4 , 18.02.2015 року відповідач визнав своє батьківство. Починаючи з 11.08.2014 року дану сім`ю було взято під соціальний супровід у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, а з 01.04.2015 року діти перебували на обліку служби у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області. З інформації Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 23.01.2018 року подружжя ОСОБА_11 хоча офіційно були розлучені, однак проживали на одній території та вели спільне господарство, спільно займалися вихованням малолітніх дітей. Всі кошти, котрі отримувала мати від держави на утримання дітей та батько у вигляді надбавки на кожну дитину до пенсії, батьки витрачали на власні потреби, інтереси дітей при цьому не враховувалися. Таким чином, родина відповідача була забезпечена як цільовою фінансовою підтримкою, так і соціальним консультуванням.

Відповідач ОСОБА_2 має своєрідні бачення та підходи до виховання дітей та їх утримання, оскільки має другу групу інвалідності та з 1985 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з діагнозом F-20 (шизофренія параноїдної форми), що підтверджується довідками до акту огляду МСЕК від 18.10.2006 року, Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні від 01.03.2017р. №285, від 14.09.2017р. №1220, від 26.01.2018р. №123. В зв`язку із хворобою, відсутністю необхідних знань і вмінь по вихованню дітей та низького виховного потенціалу відповідач не в змозі виховувати дітей та повноцінно оцінювати ситуацію.

Крім того, 09.01.2016р. відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків, та 18.03.2015р. відповідно до ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства в сім`ї, що могло спричинити реальну небезпеку і для малолітніх дітей. Оскільки мати дітей через насильство та вживання алкогольних напоїв періодично зникала з дому, залишаючи дітей без нагляду, діти знаходилися на вихованні з батьком, який не мав належних матеріально-побутових умов для забезпечення потреб малолітніх дітей. Останні на момент відібрання не відвідували дошкільні заклади, знаходились в педагогічно занедбаному стані, мали затримку в розвитку, житло відповідача залишалося непридатним для їх проживання. На момент подання позову до суду відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.07.2017р. №475 опікуном над малолітніми дітьми відповідача призначено третю особу ОСОБА_3 , яка за професією є соціальним педагогом. Згідно з висновком органу опіки та піклування від 05.02.2018р. №951/03.01-26 визнано доцільним відібрання у відповідача малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 170 СК України, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007р. №3, ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, позивач просить відбрати у відповідача малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав на підставі не можливості виконання своїх батьківських обов`язків в зв`язку з психічною хворобою.

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.03.2018 року відкрито провадження у справі №484/554/18 та вирішено питання про призначення підготовчого судового засідання на 27.03.2018 року.

20.03.2018 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про долучення заперечення на 42 аркушах, за яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підготовчі судові засідання в період з 27.03.2018 року по 19.02.2019 року відкладалися в зв`язку із зайнятістю судді в іншій кримінальній справі, неявки відповідача, неявки представника позивача та з інших підстав.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2019 року за клопотанням представника позивача зупинено провадження в справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2018 року у справі за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.08.2020 року було відновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 07.09.2020 року.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотань представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Кость Я.Р. та Органу опіки та піклування Первомайської міської ради в частині призначення у справі судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні клопотань представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Кость Я.Р. та Органу опіки та піклування Первомайської міської ради щодо призначення у справі первинної амбулаторної судово-психіатричної експеризи, судово-психологічної експертизи і судової психіатричної експертизи. Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотань представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Кость Я.Р. та Органу опіки та піклування Первомайської міської ради щодо призначення у справі первинної амбулаторної судово-психіатричної експеризи.

Представник позивача ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. При ухваленні рішення просила виходити із інтересів дітей.

ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що хоче піклуватися про своїх малолітніх дітей та виховувати їх. Повідомив, що він хворіє з 1985 року і його хвороба ніяк не може впливати на його ставлення до задоволення потреб малолітніх дітей. Протягом всього розгляду справи наголошує, що він виховав при цьому ж діагнозі вже трьох дітей, які за рішенням суду були залишені на його вихованні, а орган опіки та піклування замість надання дієвої допомоги у влаштуванні матеріально-побутових умов проживання його сім`ї, створює лише перепони у реалізації його прав на виховання малолітніх дітей. Проти визнання його психічно хворим заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи - Управління у справах дітей Первомайської міської ради, Кравченко Л.Л. у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. При ухваленні рішення просила виходити із інтересів дітей.

Третья особа ОСОБА_3 у відкрите судове засідання не з`явилася, надала заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила суд при ухваленні рішення виходити із інтересів дітей.

Представник третьої особи ОСОБА_3 , адвокат Кость Я.Р. у відкритому судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та звернула увагу суду, що повернення малолітніх дітей, які перебувають під опікою у її довірительки, до відповідача, який страждає на психіатричну хворобу та не в повній мірі розуміє як необхідно здійснювати догляд за ними, займатися їх вихованням, виконувати свої батьківські обов`язки, неминуче призведе до психологічної травми у дітей. Тому, діючи лише виключно в інтересах дітей, враховуючи висновки лікаря-психіатра, соціального психолога, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від третьої особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до канцелярії суду надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримали, просили судове засідання провести у відсутність їх представника. При ухваленні рішення просили виходити із інтересів дитини.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити з наступних підстав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли у зв`язку із особистими немайновими правами та обов`язками батьків та дітей, а тому регулюються Главою 13 СК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 13, 14).

Згідно рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 16.11.2016 року № 594 в зв`язку з виникненням загрози життю і здоров`ю дітей вирішено негайно відібрати малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які проживають в АДРЕСА_1 , у їх батьків громадян ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та тимчасово влаштувати їх до педіатричного відділення Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні (а.с. 24).

Рішеннями виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 14.04.2017 року № 181 та № 182 на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.01.2017 року у справі № 484/3556/16-ц малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 25).

Відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.07.2017 року № 475 опікуном над малолітніми дітьми, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено гр. ОСОБА_3 , відповідача за об`єднаною справою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із висновком за № 951/03.01-26 від 05.02.2018 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області вважає за доцільне відібрати у ОСОБА_2 малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 47-54).

Підставою для відбрання у відповідача його малолітніх дітей в описовій частині висновку було зазначено як ухилення від виконання батьківських обов`язків, що характеризується на момент їх відібрання як відсутністю належних матеріально-побутових умов для проживання дітей, знаходженням дітей в педагогічно занедбаному стані із затримкою в розвитку, відсутністю необхідних знань і вмінь по вихованню, низького виховного потенціалу батька, так і наявністю психічної хвороби відповідача, яка заважає виконанню батьківських обов`язків.

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо умисного невиконання батьківських обов`язків, Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2018 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року у справі №484/3556/16-ц провадження № 61-10806св18, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.01.2017 року скасовано в частині відібрання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , від їх батька ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав з передачею дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування; в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дітей в розмірі 1/3 частки його заробітку; в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 640 грн. Ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позову виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про відібрання дітей та стягнення аліментів відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Щодо проживання відповідача в старому будинку, який потребує ремонту, відсутності зацікавленості відповідача до своїх дітей, не відвідування їх за місцем проживання третьої особи та надання висновку органом опіки та піклування про доцільність відібрання дітей від батька, який суперечить інтересам дітей, також були предметом розгляду у справі №484/920/18 за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про відібрання своїх малолітніх дітей та негане повернення їх за місцем проживання та реєстрації.

Так, постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.03.2020 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2020 року у справі №484/920/18 провадження № 61-6992св20, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року скасувано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та постановлено відібрати дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , та повернути їх батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути із ОСОБА_3 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1057,20 грн. Рішення суду в частині відібрання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , та повернення їх батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , допустити до негайного виконання.

Отже, під час розгляду обгрунтування позовних вимог суд бере до уваги лише ті докази, які стосуються тільки неможливості виконання батьківських обов`язків в силу психіатричної хвороби.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 має другу групу інвалідності з 01.10.2006р. безстроково та є непрацездатним і отримує пенсійні виплати з 2003 року, що підтверджується копіями довідки до акту огляду МСЕК серії МСЕ-067 №007767, посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.01.2003р. (а.с. 18, 19).

Із вказаних документів також вбачається, що відповідач отримав захворювання в період проходження військової служби та отримує пенсійні виплати з 01.01.2002 р. довічно як інвалід армії другої групи.

Статтею 2 СК України врегульовано, що учасниками сімейних відносин є, зокрема, батьки та діти.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 СК України учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Статтею 150 СК України передбачені сімейні обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, які повинні виконувати кожним з батьків. Обов`язки та права батьків щодо виховання дитини є головними серед усього комплексу батьківських прав та обов`язків, закріплених сімейним законодавством. Усі інші права та обов`язки батьків щодо їхніх дітей покликані забезпечувати належне виконання батьками свого головного обов`язку -виховувати дитину.

СК України містить тільки одну підставу припинення виконання сімейних обов`язків - це визнання особи недієздатною (ч.2 статті 15).

Дані про те, що відповідач визнаний недієздатною особою, відсутні.

Із довідки КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" від 04.02.2021р. №106, що надійшла на виконання ухвали суду від 22 січня 2021р. про витребування доказів, вбачається, що відповідач з 19.06.1985р. перебуває на диспансерному обілку у лікаря-психіатра з діагнозом: Шизофренія, параноідна форма (а.с. 250).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який є лікарем-психіатром, на обліку у якого перебуває ОСОБА_2 , пояснив суду, що залишення дітей з відповідачем є небезпечним, на його переконання не потрібно його допускати до дітей, хвороба має прогресуючий прогноз, відповідальність за стан здоров`я дітей він не може на себе взяти, так як поведінку хворого на шизофренію важко передбачити. Крім того, свідок наголосив "про наявність випадків вбивств лікарів пацієнтами з таким діагнозом та підтвердив, що відповідач мав би проходити медикаментозне лікування, однак цього не робить, оскільки не відвідує медичний заклад з 2017 року".

Однак такі покази спростовуються даними з медичної карти амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_2 , з якої вбачається, що дійсно відповідачу встановлено діагноз F-20 (шизофренія параноїдної форми). Оглядами МСЕК від 02.09.2003р. та від 18.10.2006 р. підтверджено діагноз, хвороба набута під час проходження військової служби. За записом від 18.09.2006р. під назвою етапний епікріз 2006р. за результатами огляду встановлено, що свідомість формально не порушена, правильно відповідає на запитання, досить орієнтований, мислення паралогічне, темп прискорений, пам`ять і інтелект достатні, емоційно тьмяний, увага легко виснажується, обманів в сфері сприйняття і марення виявити не вдається. За записами від 08.08.2008р. встановлено, що у відповідача активної психопаталогії не виявлено, від 30.10.2017р. - скарг немає, впорядкований, спокійний, рентактний, гострої псіхосимптоматики не проявляє, мислення логічне, увага стійка, критичний до свого стану, усвідомлює відповідальність ситуації, що склалася, від 31.10.2017р. - встановлено діагноз тривала ремісія. Інші записи щодо огляду хворого в амбулатрній карті відсутні.

Пояснення свідка ОСОБА_9 судом не беруться до уваги, оскільки вони стосуються обставин, які були предметами розгляду суду у справах № 484/3556/16-ц та №484/920/18.

Оцінюючі надані докази, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що захворювання позивача створює небезпечну для дітей обстановку. Крім того, ні медична установа, де перебуває на обліку відповідач, ні позивач у справі не повідомили про те, що на відповідача надходять скарги на його поведінку.

В той же час у справі є відомості про те, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2003 року, не дивлячись на стан здоров`я позивача, за участю органу опіки, було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_10 про визначення місця проживання неповнолітньої доньки, 1987 року народження, та двох малолітніх синів, 1990 та 1992 років народження, (а.с.178 т. 1), яких він виховував, проживаючи у тому ж будинку, що і зараз, і які на даний час вже є дорослими, мають свої сім`ї, проживають окремо від батька (а.с. 172-177, 181-196 т.1). Докази того, що стан здоров`я позивача за період з 2003 року погіршився,- в справі відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що в силу вимог ст. 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Встановлення наявності або відсутності у відповідача психічного розладу не є предметом вищезазначеного позову.

Відповідно до статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Статтею 163 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України" ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Аналіз наведеного законодавства свідчить про те, що сім`я вважається природним середовищем для розвитку дитини; виховання в сім`ї відповідає найкращим інтересам дитини і тільки коли виявиться, що сім`я є особливо непридатною або неблагонадійною, зв`язки з нею можуть бути перервані. Розлучення дітей з батьками всупереч їх волі можливо тільки за умови, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

При цьому суд враховує, хто з зацікавлених осіб виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожної з осіб, особисті якості сторін, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані однієї з осіб сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. У будь-якому випадку суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої дитини.

Згідно з частиною першою статті 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для прийняття рішення про відібрання дітей від відповідача, не позбавляючи його батьківських прав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дітей у нього є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 , треті особи: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 10.03.2021 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач - Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, місце знаходження: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особи: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, місце знаходження: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народження , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, місце знаходження: проспект Перемоги, 126, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 23570148.

Повне судове рішення складено 19.03.2021 року.

СУДДЯ: