Ухвала суду № 95662397, 17.03.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/2183/20

2/465/1228/21

Ухвала

судового засідання

17.03.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Беньо М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства " Стоматологічна поліклініка № 4" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №465/2183/20, справу призначено до підготовчого судового розгляду.

У підготовчі судові засідання призначені на 09.07.2020, 22.10.2020 та 23.11.2020 року позивач не прибував, хоч судом визнавалася його явка обов`язковою. У зв`язку з цим, судом застосовано до позивача заходи судового впливу. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу на 24 лютого 2021 року на 15 год. 00 хв. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

В судове засідання 24 лютого 2021 року позивач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Відтак, чергове судове засідання відкладено у зв"язку із неявкою позивача в судове засідання на 17 березня 2021 року на 09 год. 10 хв., явку позивача визнано обов"язковою та попереджено про наслідки неявки.

В судовому засіданні 17 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 неодноразово порушив порядок під час судового засідання, визодив за межі процесуальних прав та обов"язків, передбачених статтями 43, 44, 49 ЦПК України, зловживав своїми процесуальними правами та не виконував вимоги та розпорядження головуючого в судовому засіданні, як це передбачено ст. 216 ЦПК України чим чинив перешкоду проведенні судового засідання, у звязку з чим був видалений із зали судового засідання.

Після видалення із залу судового засідання ОСОБА_2 , знаходячись в коридорі біля дверей судової зали, своїми викриками та поведінкою мішав продовженню судового засідання, на зауваження та вимоги головуючого, що передавалися через секретаря судового засідання не реагував, у звязку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми у такий спосіб свідомо створював протиправні перешкоди у здійсненні судочинства, а відтак, до нього слід застосувати додаткові , попри ті, що уже застосовані, заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Підстави такого рішення є очевидними, а створення протиправних перешкод у здійсненні судом судочинства, підтверджуються відео та звукозаписом судового процесу і журналом судового засідання.

Відтак, дії представника позивача ОСОБА_2 суд визнає як зловживання своїми процесуальними правами з метою перешкоджання здійсненню судочинства.

З метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

Відповідно до частини 4 статті 45 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1ст. 144 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом, а стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно вимог ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 43 -49, 143, 144, 148, 214, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Застосувати до учасника судового процесу - представника позивача - ОСОБА_2 - заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства у цивільній справі № 465/2183/20.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 540 (чотири тисячі п"ятсот сорок) гривень 00 коп. на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні./Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача:31116106026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. Кузь