Рішення № 95661610, 11.03.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3217/19

Провадження № 2/444/88/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 березня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

представник третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

03.01.2020 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження, клопотання представника позивача Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження-задоволено.

Ухвалою від 11.03.2021 року судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Позивачзвернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач та позивач 14.06.2019 року уклали кредитний договір №LVH0GA0000000004, згідно якого отримала кредит в розмірі 625000,00 грн. на термін до 14.06.2024 року та зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Вважають, що позивач свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав, надавши відповідачці ОСОБА_4 кредит у розмірі 625000 грн..

Зазначають, що при укладенні договору сторони керувались ст. 1054 ЦК України. Вказують, що відповідач була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», однак не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Стверджують, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах наданого кредиту. Вказують, що сторонами погоджено, що зобов`язання позичальника з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені є борговими зобов`язаннями.

Зазначають, що в порушення умов кредитного договору, статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Станом на 13.11.2019 року відповідач має загальну заборгованість 684120,48 грн., з яких: 625000,00 грн.- заборгованість за тілом кредита; 54514,65 грн.- заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4605,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором. Просять задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача АТ КБ Приватбанк - Кудрик Т.П. в режимі відеоконференції позовну заяву підтримала повністю з підстав, наведених в самій позовній заяві, просила таку задоволити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, що стверджується рекомендованим полвідомленням про врученого поштового відправлення відповідачем особисто. Від відповідача на адресу суду відзиву, чи інших клопотань не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Так як відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, тобто не висловила своє відношення до позову, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви та на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в режимі відеоконференції позовну заяву підтримала в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, наведених в самій позовній заяві, просила таку задоволити повністю. А що стосується договору іпотеки, то стосовно такого заперечила та просила задоволити стягнення стосовно заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 14.06.2019 року відповідач ОСОБА_4 як клієнт банку та АТ КБ "Приватбанк" уклали кредитний договір №LVH0GA0000000004, згідно якого отримала кредит в розмірі 625000,00 грн. на термін до 14.06.2024 року та зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Необхідно звернути увагу, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір підписаний сторонами та містить строки його виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 684120,48 грн., з яких: 625000,00 грн.- заборгованість за тілом кредита; 54514,65 грн.- заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4605,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 10261,81 грн. судового збору, що вбачається з платіжного доручення в матеріалах справи, а тому, суд приходить до висновку, що із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір розмірі 10261,81 грн..

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк".

Керуючись статтями 23, 141, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість у розмірі 684120,48 грн. за кредитним договором LVH0GA0000000004 від 14.06.2019 року, а також судові витрати у розмірі 10261 грн.81 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Текст повного рішення виготовлено 16.03.2021 р.

Суддя: Мікула В. Є.