Вирок № 95660029, 18.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2144/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Тимко М.В.,

прокурора – Левкулич О.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1

його захисника адвоката – Ставичного П.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгород, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12020070170001017 від 12 вересня 2020 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Невицьке, Ужгородського району, Закарпатської області, одруженого, на даний час ніде офіційно не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2020 року, точний час органом досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, діючи всупереч положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку, в цілях і на підставах, передбачених ст. ст. 19 та 20 цього Закону, а також діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку № 3 таблиці I цього Переліку, в цілях і на підставах, передбачених ст. 15 цього Закону, тобто діючи незаконно, перебуваючи на присадибній ділянці власного дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконне виготовлення наркотичних засобів, зірвавши з вирощених ним рослини коноплі верхівки рослини коноплі, а згодом просушивши їх у будинку, розташованому за адресою вказаною вище, виготовив канабіс, який належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, загальною масою в перерахунку на суху речовину 20,07 грам, для подальшого власного вживання, тобто без мети збуту, достовірно розуміючи, що ця речовина є наркотичною, чим у такий спосіб виготовив наркотичний засіб без мети збуту, а також реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичних засобів, у період часу з 02 вересня 2020 року до 07 години 35 хвилин 12 вересня 2020 року забезпечував за місцем свого проживання фактичне перебування у своєму володінні канабісу.

У такий спосіб ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Окрім цього, з`ясовано, що на початку листопада 2015 року, точні дату та час органом досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у лісовому масиві на околицях села Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, точне місце органом досудового слідства не встановлено, діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 року (далі – Інструкція № 662 від 21 серпня 1998 року), тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне придбання вогнепальної зброї, привласнив знайдену спортивно-мисливську гвинтівку моделі «ТОЗ-8м» калібру 5,6 мм, яка придатна для проведення пострілів та виготовлена промисловим способом із видаленням її маркувальних позначень у саморобний спосіб, тобто вогнепальну зброю, чим у такий спосіб придбав вогнепальну зброю.

Далі у листопаді 2015 року, точні дату та час органом слідства не встановлено, ОСОБА_1 , діючи всупереч вимогам Інструкції № 662 від 21 серпня 1998 року, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне носіння вогнепальної зброї, здійснив переміщення з лісового масиву на околицях села Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, точне місце органом досудового слідства не встановлено, до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо при собі спортивно-мисливську гвинтівку моделі «ТОЗ-8м» калібру 5,6 мм, яка придатна для проведення пострілів та виготовлена промисловим способом із видаленням її маркувальних позначень у саморобний спосіб, тобто вогнепальної зброї, чим у такий спосіб носив вогнепальну зброю.

Окрім цього, у період часу з листопада 2015 року, точні дату та час органом слідства не встановлено, по 07 годину 35 хвилин 12 вересня 2020 року ОСОБА_1 , діючи всупереч вимогам Інструкції № 662 від 21 серпня 1998 року, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконне зберігання вогнепальної зброї, забезпечував перебування у власному володіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , спортивно-мисливської гвинтівки моделі «ТОЗ-8м» калібру 5,6 мм, яка придатна для проведення пострілів та виготовлена промисловим способом із видаленням її маркувальних позначень у саморобний спосіб, тобто вогнепальної зброї, чим у такий спосіб зберігав вогнепальну зброю.

У такий спосіб ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

25 вересня 2020 року прокурор Ужгородської місцевої прокуратури Левкулич Олександр Іванович, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020070170001017 від 12 вересня 2020 року з одного боку, та підозрюваний ОСОБА_1 з іншого боку, уклали угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1 повністю беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Згідно умов укладеної угоди спро визнання винуватості сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ч. 1 ст. 309 КК України – у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі п. «б» пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки, призначене за ч. 1 ст. 309 КК України, перевести у покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 70 КК України сторони погодилися на призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Судом відповідно до вимог ст. 474 КПК України роз`яснено сторонам наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Ставичний П.І. у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому покарання визначене в угоді та звільнити останнього від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим троком у один рік.

Прокурор Левкулич О.І. в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком та ч. 1 ст. 263 КК України - злочином який відноситься до категорії тяжких.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджені обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Левкулич О.І. вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_1 , тобто, не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Левкуличем О.І., який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020070170001017 від 12 вересня 2020 року з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_1 діяння повністю доведені і вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфікуючими ознаками якого є - незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, а також ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Вказані кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжким злочином.

Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий., має на утриманні малолітніх дітей.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчинених кримінальних правопорушень, а саме те, що сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, негативних характеристик суду не надано.

З врахуванням наведених судом обставин, що пом`якшують покарання, дає суду підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, та про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену міру покарання в угоді про визнання винуватості.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Інший запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 окрім особистого зобовязання який було обрано останньому на строк з 23.09.2020року по 21.11.2020 року - не обирався.

Долю речових доказів по справі, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 вересня 2020 року, укладену між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Левкуличем Олександром Івановичем, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170001017 від 12 вересня 2020 року з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471, 472 КПК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 та ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ч.1 ст.309 у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі пп. (б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки, призначене за ч. 1 ст. 309 КК України, перевести у покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуванняпризначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком1 рік і 6 місяців ( один рік і шість місяців) , якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк засудженому обраховувати з моменту оголошення вироку.

На підставі ч. 3 ст. 76 КК України, здійснення нагляду за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати за проведені по справі: експертизу зброї за експертною спеціальністю 3.1. «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» №1/436 від 14.09.2020 року в сумі 980,70 (дев`ятсот вісімдесят грн. сімдесят коп.) грн., експертизу зброї за експертною спеціальністю 3.1. «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» № 1/437 від 14.09.2020 року в сумі 1471,05 (одна тисяча чотириста сімдесят одна грн. п`ять коп.) грн.,експертизу матеріалів, речовин та виробів № 6/666 від 16.09.2020 року в сумі 1307,60 (одна тисяча триста сім грн. шістдесят коп.) грн., експертизу матеріалів, речовин та виробів № 6/665 від 16.09.2020 року в сумі 817,25 (вісімсот сімнадцять грн. двадцять п`ять коп.) грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, МФО 899998, код одержувача: 38015610, р/р UA 948999980314060544000007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області).

На підставі ст.100 КПК України, речові докази по справі:

-Спортивно-мисливську гвинтівку моделі «ТОЗ-8м» калібру 5,6 мм, яка запакована до поліетиленового пакету та опечатано біркою з підписом експерта; гладкоствольну мисливську двоствольну рушницю системи «Казиміра Лєфоше», 16-го калібру, яка упакована до поліетиленового пакету та опечатано біркою з підписом експерта; спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України» №«ЕХРТ0210356» в якому знаходяться п`ять предметів, зовні схожих на патрони; п`ять стебел рослин коноплі, які упаковано в матерчату тканину, горловину якої перев`язано ниткою та опечатано біркою з підписом експерта; суху подрібнену речовину зеленого кольору, рослинного походження, схожу на наркотичну в трьох поліетиленових пакетах – знищити.

-дозвіл на зброю № НОМЕР_1 , виданий 20.12.2018, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на право зберігання, носіння нарізної зброї моделі «КО-44» калібру 7,62x54R, № НОМЕР_2 та нарізну зброю моделі «КО-44» калібру 7,62x54R, № НОМЕР_2 , яка запакована до спеціальної сумки – повернути власнику.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул