Рішення № 95659961, 15.03.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

Справа № 306/314/21

Провадження № 2/306/344/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Тхір О.А.

з участю секретаря – Дичка О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Свалява цивільну справу за позовом позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козар Микола Михайлович до Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить винести рішення, яким зняти арешти з майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови № 45477206 від 17.11.2014 року відділом ДВС Свалявського районного управління юстиції в Закарпатській області.

Позов мотивує тим, що у відділі ДВС Свалявського районного управління юстиції перебувало виконавчі провадження відносно мене. В процесі виконання Свалявським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції накладено арешт на все майно належне мені ОСОБА_1 після чого проводилися виконавчі дії. Зазначає, що виконавчі провадження відносно нього завершені і на виконанні ніякі провадження не перебувають. Зазначає, що наявна заборона на відчуження не дає йому можливості володіти та розпоряджатися своїм майном відповідно до закону, та провести подальші дії з нерухомим майном. Стверджує, що Інформаційною довідкою від 23.02.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна значно, що накладені арешти на підставі постанови № 45477206 від 17.11.2014 року відділ ДВС Свалявського РУЮ в Закарпатській області. Посилається на те, що звернувся до відділу ДВС про зняття арешту з належного йому майна повідомили, що виконавчі провадження вже закінчені і арешт зняти не можуть, оскільки вони не перебувають на виконанні, що підтверджується листом від 24.02.2021 року №3820. Так, витягом з Єдиного реєстру боржників від 23.02.2021 року відсутні відомості відносно ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до ВП -спецрозділ виконавче провадження на підставі якого накладено арешт закінчено 09.12.2015 року на підставі п.7 ч.І ст.47 Закону України «про виконавча провадження» строк пред`явлення визначено до 09.12.2016 року, який на даний час попущено. За викладених обставин, змушений звернутись до суду з позовом до Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття державної реєстрації обтяжень стосовно заборони нерухомого майна, а саме: просить зняти арешти з майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови № 45477206 від 17.11.2014 року відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції в Закарпатській області.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подав в канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності, одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) контори в судове засідання не з`явилася, однак від даної відділу в канцелярію суду надійшло повідомлення, у якому справу розглядати у відсутності представника Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

За викладених обставин, суд провів розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно із ч.3 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2021 року за № 245542919, вбачається, що Відділом ДВС Свалявського РУЮ було зареєстроване обтяження (арешт нерухомого майна) № 17303450 від 18.11.2014 року, згідно постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 45477206від 17.11.2014 року.

Відповідно до ВП – спецрозділ від 24.02.2021 року встановлено, що ВП № 45477206, виданого на підставі виконавчого листа від 14.08.2012 № 2-67/11 виданого Свалявським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» залишку заборгованості в сумі 209 950,07 грн.

Як вбачається з повідомлення в.о. начальника Свалявського РВ ДВС Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що згідно даних АСВП (ВП- спецрозділ) виконавче провадженні ВП № 45477206 з примусового виконання на підставі якого накладено арешт на майно ОСОБА_1 завершено 09.12.2015 року. Станом на 24.02.2021 року на виконанні відсутній виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 по рішенню № 2-64/11 від 14.08.2012 року.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 23.02.2021 року, у Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація про боржника ОСОБА_1 .

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що ПАТ «Банк Київська Русь» в стані припинення від 20.07.2015 року № 10711780067001192 на підставі рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, зокрема кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення перешкод у праві користування та розпорядження своїм майном, в тому числі вимагати виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту, скасування заборони відчуження у випадку безпідставного вжиття таких обмежень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порядку ч.1 ст.82 ЦПК України фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку із визнанням відповідачем позову, суд вважає доведеними, та у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, заборона на відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпоряджання майном позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що Свалявська РВ ДВС, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити, враховуючи, що у Витягу відсутні дані про особу, на користь якої накладено заборону (зазначене у витягу підприємство – ліквідоване), будь-які відомості щодо звернення особи, на користь якої накладено заборону, до суду, відсутні.

В зв`язку з тим, що можливий кредитор за позивачем ОСОБА_1 не існує (юридичну особу ліквідовано), тому доказів про наявність заборгованості позивача немає, скасування заборони обтяжень іншим способом чинним законодавством не передбачено, слід скасувати запис про державну реєстрацію обтяжень відповідно до постанови ВП № 45477206 від 17.11.2014 року, і в такому випадку суд не вбачає порушення прав кредиторів.

На підставі ст.ст.319, 321, 391, 599 ЦК України, ч.2 ст. 9, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козар Микола Михайлович до Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови ВП № 45477206 від 17.11.2014 року відділом ДВС Свалявського районного управління юстиції в Закарпатській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ім`я позивача ОСОБА_2 , мешк. АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Козар Микола Михайлович, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 872 від 20.12.2011 року.

Найменування відповідача Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місце знаходження: м. Свалява, вул. Першотравнева, 64, Закарпатської області, ЄДРПОУ 34457229.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області О.А.Тхір

15.03.2021 року

Рішення в повному обсязі складено та підписано 19.03.2021 року.