Ухвала суду № 95659357, 18.03.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1675/18

Провадження №1-кп/265/71/21

У Х В А Л А

18 березня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

суддів – Мельник І. Г., Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л,

у ході судового розгляду кримінального провадження № 12017050000000199 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Корольова А.А.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників – Нетреба В.С., Комарова І.О.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Суму сплачену в рахунок застави просить повернути. В обґрунтування клопотання зазначив, що на теперішній час стан його здоров`я значно погіршився, йому необхідне лікування, яке потребує значних витрат. Повернення застави, може покращити його матеріальне становище, на надати можливість для лікування. Надав суду виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 13394 від 13 серпня 2020 року, відповідно до якої він проходив курс лікування від гострого остеомілієліта, інших локацій Флегмона дна порожнини рота, довідку про необхідність проведення операції. Також на підтвердження важкого матеріального стану, надав суду скриншоти з мобільних повідомлень про наявність суми заборгованості за кредитним договором, кредитний договір.

Адвокат Нетреба В.С., повністю підтримав заявлене клопотання. Просить його задовольнити. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 з`являється на всі судові засідання, не має наміру переховуватись від суду, будь-які ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.

Інші обвинувачені та їх захисники підтримали заявлене клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки застава це альтернативний запобіжний захід, і вважає що повернення грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_1 та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забеспечить належної процессуальної поведінки обвинуваченого.

Вислухавши сторони, вивчивши докази на підтвердження клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2017 року підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 480000 грн. В разі внесення суми застави на підозрюваного ОСОБА_1 було покладено певні обов`язки.

Ухвалою суду від 7 червня 2019 року, було змінено розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 29 вересня 2017 року в розмірі 480000,00 гривень, на розмір 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 249730,00 гривень. Різницю в сумі застави було повернуто. Розмір застави змінювався саме за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 для лікування останнього та проведення операції. Відомостей щодо придбання протезів, ліків, проведення лікування та операції обвинуваченим суду надано не було.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість. При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ "Смірнови проти Росії" (п. 60).

Суд зазначає, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі явки до суду і позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказував на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України, та наявність таких ризиків як, переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків по цьому ж кримінальному провадженню, а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За переконанням суду такий ризик, як можливість переховування від суду продовжує існувати і на теперішній час, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, у тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, не працює, не зареєстрований у м. Маріуполі, не має стійких соціальних зв`язків, дружина та діти обвинуваченого мешкають у м. Донецьку який на теперішній час є тимчасово окупованою територією.

Таким чином, метою застосованого до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є передусім забезпечення останнім належної процесуальної поведінки, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, зокрема щодо забезпечення його явки до суду за кожним викликом. При цьому саме такий запобіжний захід, надає обвинуваченому ОСОБА_1 можливість вільно пересуватися по території України, працювати, проходити курси лікування в лікарнях України.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що клопотання обвинуваченого є необґрунтованим, а зміна запобіжного заходу ОСОБА_1 на особисте зобов`язання не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , дані про його особу та наявність ризику, встановленого судом, відсутність належного обґрунтування потреби у зміні запобіжного заходу, а також враховуючи що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу і вважає достатньо обґрунтованим та виправданим по даному кримінальному провадженню наявність такого запобіжного заходу як застава, розмір якої було зменшено під час судового розгляду з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого.

З огляду на наведене та враховуючи положення ч.11 ст. 182 КПК України, колегія суддів прийшла до переконання про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.194, 199, 201, 369, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Нетреба Володимира Семеновича про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, та повернення застави обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: