Рішення № 95658311, 19.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8921/20

Провадження № 2-а/219/17/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Худіної О.О.,

при секретарі Курилової А.О.,

за участю представника позивача Харченко О.П.,

відповідача Краснопольського О.М.,

представника відповідача ГУНП в Донецькій області Задоєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопольського Олександра Миколайовича, інспектора СРПП №4 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови серія БАА №249925 від 22.08.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2020року ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №4 Бахмутського ВП ГУНП Донецькій області Краснопольського Олександра Миколайовича про скасування постанови серії БАА №259925 від 22.08.2020року.

Також позивач просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.2020 року позивачу був поновлений строк звернення до суду, відкрито провадження, та справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2020 року, на підставі клопотання позивача, у якості належного відповідача (співвідповідача) було залучено ГУ НП в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що постановою інспектора СРПП № 4 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ст.л. поліції Краснопольського О.М. серія БАА № 249925 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що йому стало відомо лише 15.09.2020 року, коли він отримав з суду сканкопію вказаної постанови. Позивач вказує, що в дійсності його було зупинене 22.08.2020 року працівниками поліції, які запропонували продути драгер, на що він погодився. Але після цього драгер працівники міліції не надали, а наполягали щоб він проїхав з ними до лікарні для проведення огляду. Працівникам міліції позивач надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія не віддав, бо вважав їхні дії незаконні. Ніяких правопорушень він не скоював. Ніяких постанов робітники міліції на місці не складали. З зазначеною постановою, позивач не згоден оскільки вважає себе невинуватим, постанову необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач просить позовні вимоги задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

06.11.2020 року позивачем надано доповнення до позовної заяви, відповідно до якої: постановою Артемівського суду Донецької області від 02.10.2020 року провадження по справі про адміністративне порушення відносно мене за ч. 1 ст. 130 КУпАП за № 219/8114/20 було закрите у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Постанову серії БАА № 249925 позивач вперше побачив в матеріалах справи № 219/8114/20. З копії постанови поліцейського датованої 22.08.2020 року, постановленої на вул. Щедра, 69 об 11.20 вказано наступне: «22.08.2020 року об 11 годині 15 хвилин в м. Бахмуті вул. Щедра, 69, водій керував автомобілем не вказав правий світловий поворот та виконав поворот на вул. Щедра з вул. Маяковського, не мав при собі талон реєстрації наземних т.з. на автомобіль ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив п.п. 9,2 (б), 2.1 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, об`єднано згідно ст. 36 КУпАП». У постанові інспектор послався на обставини, які не підтверджуються жодним доказом, та навпаки спростовуються складеними цим же поліцейським та поліцейським Богомаз С.В. письмовими матеріалами та відеозаписом у справі про адміністративне правопорушення № 219/8114/20. Так у протоколі серії ДПР 18 № 096334 вказано, що об 11-15 позивач та обидва поліцейських ( Богомаз та Краснопольський ) перебували на вул. Щедра, 77, а не на вул. Щедра 69, як вказано у постанові серія БАА № 249925. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 219/8114/20 додані два відеозаписи з бодікамери, з яких вбачається, що вже об 11-04 позивач не керував автомобілем і не здійснював жодного повороту. В постанові поліцейський вказав, що він її склав об 11-20, тобто через п`ять хвилин після зазначеного ним часу скоєння правопорушення (11-15), але протокол серії ДПР 18 № 096334, по якому він записував пояснення свідків, був складений, як у ньому вказано об 11-23 і в ньому вже були вказані двоє свідків. Позивач вважає, що за три хвилини зробити відео, скласти та записати пояснення двох свідків, яких треба було знайти та запросити, роз`яснивши їм їхні права, не можливо. Вказаний факт свідчить про те, що об 11-20 постанова складена не була, а вказаний у ній час складання є фіктивним. У поясненнях свідків Краснопольський О.М. вказав, що автомобіль був марки ВАЗ 21063, а в постанові зазначив ВАЗ 2106. На протоколі і на постанові є поставлене поліцейським від руки маркування, з якого можна встановити, що протокол має номер 2917, а постанова 2923, тобто була складена пізніше і не на місці події. Також у постанові не вказано який саме водій вчинив правопорушення. Крім того, постанова не містить жодних посилань на докази, якими обґрунтовується прийняте рішення. Також позивач зазначає, що поліцейським він надавав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Де складалась оскаржувана постанова, позивачу не відомо. При ньому вона не складалась, для ознайомлення не надавалась, права не роз`яснювались, копія не надавалась, та в подальшому не надсилалась.

09.11.2020 року Головним управлінням національної поліції в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого: 22.08.2020 року у м. Бахмуті Донецької області по вул. Щедрій, 96, екіпажом СРПП № 4 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області було зупинено автомобіль ВАЗ - 2106, яким керував ОСОБА_1 . Після зупинення автомобіля до нього підійшов інспектор Краснопольський О.М., в присутності 2 понятих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перевірив документи позивача, роз`яснивши йому підстави зупинення, притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із ознаками алкогольного сп`яніння, склав постанову про накладення адміністративного стягнення. Інспектор пояснив ОСОБА_1 , що він , виконуючи поворот направо, не ввімкнув світло покажчика повороту. Крім того, при водієві був відсутній талон реєстрації транспортного засобу. Екіпаж СРПП, до складу якого входив інспектор ст.л. поліції Краснопольський О.М., побачив автомобіль, який повернув без ввімкнутого покажчика повороту, та зупинив правопорушника. Підійшовши до автомобіля, інспектор запропонував водію надати документи на керування транспортним засобом, проте ОСОБА_1 відмовився надавати документи спочатку, а потім при перевірці з`ясувалось, що у водія відсутній талон реєстрації транспортного засобу, яким він керував. Виконуючи поворот, ОСОБА_1 не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР. При витребуванні в нього документів на керування автомобілем з`ясувалось відсутність у позивача талону реєстрації транспортного засобу, що порушує п. 2.1. (б) ПДР. Дане правопорушення підтверджено свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чиї пояснення долучені до матеріалів справи. ОСОБА_1 було запропоновано спочатку продути алкотетер «Драгер», який не виявив ознак алкогольного сп`яніння, а потім пройти медичний огляд у зв`язку з ознаками наркотичного сп`яніння, проте останній від проходження огляду відмовився у присутності двох свідків, що також підтверджено відеоматеріалами. За обидва правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності. Інспектор Краснопольський О.М. роз`яснив водію підстави притягнення до адміністративної відповідальності, склав 2 постанови за вищезазначеними правопорушеннями, проте позивач відмовився від підпису на постановах. Посилання позивача на те, що постанови про накладення адміністративного стягнення та протокол були складені за різними адресами, не несуть важливу інформацію, оскільки перебувають недалеко одна від іншої. Також це стосується часу заповнення адміністративних матеріалів. Не важливим є різниця у зазначених автомобілях у протоколі та постанові. Адміністративні матеріали заповнені відповідно до норм, передбачених Інструкцією, в зв`язку з чим законних підстав для задоволення позову не має. Просили відмовити у задоволенні позову.

08.12.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, відповідно до якої: позивач вважає себе невинуватим, постанову серія БАА № 249925 від 22.08.2020 року необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність.

У судовому засіданні представник позивача Харченко О.П. підтримала позовні вимоги на підставі доводів викладених у позові, доповненнях та відповіді на відзив. Вказала, що в постанові не вказані докази скоєного адміністративного правопорушення, постанова складена з порушенням інструкції, притягнення до адміністративної відповідальності позивача є безпідставним, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому відповідач Краснопольський О.М. позов не визнав, суду пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений правильно, в постанові вказано місце складання та місце порушення правил дорожнього руху. Штраф винесено згідно зі ст. 126 КУпАП. Весь процес було зафіксовано на відео. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача ГУНП в Донецькій області Задоєнко О.В. позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що процес зупинення водія, позивача по справі та процес притягнення до адміністративної відповідальності був зафіксований. Позивач відмовлявся від контакту та намагався уникнути відповідальності. Стан позивача був таким, що відповідає стану наркотичного сп`яніння. Адміністративний протокол був складений відповідно до інструкції. Вимоги позивача є необґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення. Згідно положень ст..289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено 22 серпня 2020 року, та отримано позивачем лише 15.09.2020 року. Згідно відмітки 25.09.2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто в межах 10 денного строку з дня отримання оскаржуваного рішення. Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, про можливість поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду з позовом, щодо оскарження постанови від 22.08.2020 року, для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, вивчивши надані сторонами пояснення по суті справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлені наступні фактичні обставини:

Постановою серії БАА № 249925 інспектора СРПП № 4 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ст. л. поліції Краснопольським О.М., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 22.08.2020 року об 11 годині 15 хвилин в Донецькій області м. Бахмут вул. Щедра, 69, водій керував автомобілем не вказав правий світловий поворот та виконав поворот на вул. Щедра з вул. Маяковського, не мав при собі талон реєстрації наземних т.з. на автомобіль ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив п.п. 9,2 (б), 2.1 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, об`єднано згідно ст. 36 КУпАП. Прийнято по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн. В графі «до постанови додаються» які небудь відомості відсутні. В графі « Права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП мені роз`яснені» вказано «від підпису відмовився» В графі « копію постанови мною отримано» вказано «від підпису відмовився. Відміток про надіслання копії постанови не має.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 9.2 (б) ПДР України - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

б)перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до п. 2.1. (б) - Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

б)реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

Ст. 122 ч. 2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміни його напрямку, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення(Пункт 1 та 2 розділу III Інструкції).

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Таким чином, уповноваженими працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 ст.122 та частиною 1 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 522/6111/16-а (№ К/9901/11751/18).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Щедра, 69 у м. Бахмуті Донецької області, час скоєння 11.15. В той же час, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 096334 від 22.08.2020 року, об 11.15 позивач та поліцейські перебували на вул. Щедра 77, у місті Бахмут, де встановлювалися обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Більш того, постанова в описовій частині адміністративного правопорушення взагалі не містить посилання на прізвище водія, який порушив ПДР.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 249925 від 22.08.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження №К/9901/29775/18.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень, в оскаржуваній постанові зовсім не вказано жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбачених санкціями ч. 2 ст.121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Надані до суду пояснення громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також відеодиск, не можуть бути визнані належними доказами, адже по - перше вони стосуються іншого правопорушення інкримінованого позивачу (на даний час справу передано до касаційної інстанції), по - друге, посилання на вказані докази відсутнє у оскаржуваній постанові. Інших доказів, відповідачами суду не надано.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідачами до суду не надано доказів в обґрунтування своїх доводів.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачі не надали належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, та ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,7 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2,4,5,9,19,20,31,73,77,134,242,249,286 КАСУ, ст. ст. 7,9,121,222,247,251,252,258,268,280 КУпАП, ст. ст. 23,35 Закону України «Про Національну поліцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Краснопольського Олександра Миколайовича, інспектора СРПП №4 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови серія БАА №249925 від 22.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 249925 від 22.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, проспект Нахімова, 86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 420,40 гривень.

Повний текст рішення виготовлено та підписано19 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 286, п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано до Першого апеляційного адміністративного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Харченко Ольга Павлівна, адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 5.

Відповідач: інспектор СРПП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Краснопольський Олександр Миколайович, адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 86.

Суддя О.О. Худіна

19.03.2021