Рішення № 95658055, 16.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3308/21

Провадження № 2-а/127/33/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичук М. М.,

за участю секретаря судових засідань Коровай А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в лютому 2021 року звернулася до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Позов мотивований тим, що постановою в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 від 15.10.2020 року виконуючим обов`язки начальника Київської митниці Калиновичем О.О. визнано громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000,00 грн.

ОСОБА_1 вважає дане рішення таким, що підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил підлягає закриттю, так як відповідач не дослідив наявні докази, внаслідок чого прийняв невірне рішення по справі.

Під час розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 надала посадовій особі митниці докази, що не мала реальної можливості вивезти належний їй транспортний засіб по незалежним від неї причинам, так як розпорядження Російського уряду від 27.03.2020 року № 763-Р громадянам Російської Федерації заборонено виїжджати за межі країни з 30.03.2020 року.

Згідно п. 1 зазначеного розпорядження з 00 годин 00 хвилин за московським часом 30.03.2020 року тимчасово обмежено рух автомобільним, залізничним, пішохідним, річковим та змішаним пунктами пропуску через державний кордон Російської Федерації, а також через сухопутну ділянку російсько – білоруського державного кордону. Пункт 2 визначає категорії громадян, на які не діють дані обмеження.

ОСОБА_1 зазначає, що вона не підпала під жодний з визначених винятків, а тому і відповідно не мала можливості покинути територію Російської Федерації, в тому числі з метою своєчасного вивезення автомобіля «CADILLAC ESCALADE», кузов № НОМЕР_1 .

У зв`язку з вищенаведеним ОСОБА_1 звернулася до суду та просила поновити строк на оскарження в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 від 15.10.2020 року у зв`язку з пропуском з поважних причин; скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Київської митниці Калиновича О.О. в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 від 15.10.2020 року, якою громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України? та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000,00 грн.; провадження в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 закрити та стягнути судові витрати.

Представник ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник Київської митниці Держмитслужби надав суду відзив на позов, справу просив слухати без участі представника. Відзив мотивований тим, що 24.07.2020 року о 19:00 в пункті пропуску «Виступовичі», митного посту Овруч Київської митниці Держмитслужби при проведенні митного контролю пішохода – громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 встановлено, що 09.05.2019 року в зоні діяльності Подільської митниці Держмитслужби вказана громадянка ввезла на митну територію України в митному режимі «Тимчасового ввезення до 1 року», транспортний засіб «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 , термін тимчасового ввезення транспортного засобу, якого закінчувався 09.05.2020 року. Згідно листа Подільської митниці Держмитслужби від 09.04.2020 року за № 7.12.-08-1/18/10/3034 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.04.2020 року щодо неможливості вивезення транспортного засобу на підставі ч. 1 ст. 380 МК України відповідний термін продовжено не більше як на 60 діб, тобто строк продовжено до 08.07.2020 року. Фактично транспортний засіб «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 вивезено за межі митної території України ОСОБА_1 26.07.2020 року, тобто перевищено строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування більше ніж на 10 діб, але не більше ніж на 20 діб. Представник митниці зазначає, що твердження ОСОБА_1 , що вона не могла вивезти транспортний засіб через карантинні обмеження на території Російської Федерації не доводять факт неможливості виконання митної процедури в тому числі і відповідного передоручення зобов`язань Позивач не надає жодних документів, які свідчать про відмову у випуску за межі Російської Федерації.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи клопотання позивача, який просить поновити пропущений строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд враховує наступне.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст. 122 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи, а відтак до моменту отримання постанови її було не відомо. Відповідачем на адресу позивача постанову було надіслано 16.10.2020 року, і остання отримана позивачем 21.11.2020 року.

Відповідно до довідки амбулаторно діагностичного відділення від 29.01.2021 року ОСОБА_1 хворіла з 29.11.2020 року по 29.01.2021 року. Діагноз: гострий бактеріальний риносинусит, двобічна полісегментарна пневмонія, цукровий діабет першого типу.

Враховуючи такі обставини, а також, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до суду і перешкоджання розгляду її позовних вимог, суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови.

Судом встановлено, що постановою Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 від 15.10.2020 року громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України. На громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000,00 грн.

З даної постанови вбачається, що 24.07.2020 року о 19:00 в пункті пропуску «Виступовичі», митного посту Овруч Київської митниці Держмитслужби при проведенні митного контролю пішохода – громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 встановлено, що 09.05.2019 року в зоні діяльності Подільської митниці Держмитслужби вказана громадянка ввезла на митну територію України в митному режимі «Тимчасового ввезення до 1 року», транспортний засіб «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 , термін тимчасового ввезення транспортного засобу, якого закінчувався 09.05.2020 року.

Згідно листа Подільської митниці Держмитслужби від 09.04.2020 року за № 7.12.-08-1/18/10/3034 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.04.2020 року щодо неможливості вивезення транспортного засобу на підставі ч. 1 ст. 380 МК України відповідний термін продовжено не більше як на 60 діб, тобто строк продовжено до 08.07.2020 року.

Фактично транспортний засіб «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 вивезено за межі митної території України ОСОБА_1 26.07.2020 року, тобто перевищено строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування більше ніж на 10 діб, але не більше ніж на 20 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 2 ст. 380 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Відповідно до ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (ч. 6 ст. 380 Митного кодексу України).

Як зазначалось вище згідно листа Подільської митниці Держмитслужби від 09.04.2020 року за № 7.12.-08-1/18/10/3034 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.04.2020 року щодо неможливості вивезення транспортного засобу на підставі ч. 1 ст. 380 МК України відповідний термін продовжено не більше як на 60 діб, тобто строк продовжено до 08.07.2020 року.

Отже, громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 зобов`язана була вивезти легковий автомобіль марки «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 за межі митної території України у термін до 08.07.2020 року або вчинити інші дії, визначені ч. 6 ст. 380 Митного кодексу України.

Однак, громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 транспортний засіб «CADILLAC ESCALADE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 вивезено за межі митної території України 26.07.2020 року.

Таким чином, громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб.

Статтею 103 МК України передбачено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 108 МК України з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу ( ч. 1 ст. 192 МК України).

Згідно норм ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилання позивача на те, що вона не мала реальної можливості вивезти належний їй транспортний засіб по незалежним від неї причинам, так як розпорядження Російського уряду від 27.03.2020 року № 763-Р громадянам Російської Федерації заборонено виїжджати за межі країни з 30.03.2020 року, суд не може брати до уваги, у зв`язку з наступним.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Згідно пункту 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок № 657): аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

У випадку, якщо факт аварії чи дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства, повинна звернутися до митниці, яка здійснює контроль за цими транспортними засобами з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати такий транспортний засіб, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії непереборної сили.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово - промислову палату України та 25 регіональних торгово - промислових палат. Разом з тим слід зазначити, що хоча ситуації із введенням карантину і є загальновідомою обставиною непереборної сили, заявнику необхідно довести, причинно - наслідковий зв`язок між зобов`язанням, які не можуть бути виконані та обставинами, на які особа покликається як на підставу неможливості виконати таке зобов`язання.

Обов`язок доказування настання обставин непереборної сили покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів.

Однак ОСОБА_1 на момент вивезення за межі митної території України автомобіля 26.07.2020 року будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії непереборної сили або протиправних дій третіх осіб не надала, як і не надала їх суду.

Також позивачем не наведено інших обставин, які б підтверджували неможливість виконання обов`язку через пандемію (карантинних обмежень).

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 109 МК України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Таким чином, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості виконання та дотримання вимог митного режиму з врахуванням максимального продовження терміну його виконання.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду жодних документів, які свідчать про відмову у випуску за межі Російської Федерації.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанову в справі про порушення митних правил № 1268/10000/20 від 15.10.2020 року, згідно якої громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати належить покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297 КАС, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки Російської Федерації № НОМЕР_3 .

Відповідач Київська митниця Держмитслужби, місце знаходження: бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43337359.

Суддя