Рішення № 9565680, 19.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

19.01.2010Справа №2-30/5497-2009 За позовом Міського споживчого товариства «Кооператор», м. Саки, вул. Трудова, 28.

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим», м. Сімферополь, вул. 60 лет Октября, 25, кв. 16.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватне підприємство «Рибпродукт», м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 116-А (м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська агропромислова компанія», Бахчисарайський район, с. Холмівка, вул. Севастопольська, 4.

Про стягнення 2556,58 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Таранец С.А., представник за дов. від 04.01.2009р. № 1, у справі.

Від відповідача – Зленко Р.В., представник за дов. від 21.01.209р., у справі.

Від третіх осіб – не з’явилися.

Суть спору: позивач – Міське споживче товариство «Кооператор», м. Саки звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим», м. Сімферополь про стягнення в порядку регресу збитків у розмірі 170,00 грн., за проведення експертизи відібраної продукції на суму 2166,58 грн. та судові витрати. Всього на суму 2556,58 грн.

17 грудня 2009 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача шкоди в розмірі 2504,58 грн., у тому числі: витрати з оплати за проведення експертизи відібраної продукції 2166,58 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Заява позивача про зміну позовних вимог не порушує чиї-небудь права та обов’язки, а тому приймається судом до розгляду. Розгляд справи продовжується в межах змінених позивачем вимог.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо надання якісного товару, внаслідок чого при проведенні Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої перевірки була вилучена неякісна продукція та направлена на експертизу, за результатами якої вона визнана такою, що не відповідає вимогам нормативних документів, тому на Міське споживче товариство «Кооператор» був накладений штраф за реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам нормативного документу у розмірі 170,00 грн. та виставлений рахунок на суму 2166,58 грн. за проведення експертизи відібраної продукції. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що неякість товару виникла внаслідок дій виробника товару. ТОВ «Лідер Крим» без проведення спеціального дослідження не могло встановити, що товар неякісний. До того ж, вина відповідача у поставці товару, який не відповідає ДСТУ 16978-89 «Консерви рибні в томатному соусі» по показнику «Масова частка сухих речовин в консервах» відсутня.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.11.2009 р. за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були залучені: Приватне підприємство «Рибпродукт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська агропромислова компанія».

Представники третіх осіб у жодне судове засідання не з’явилися, про дату судових засідань були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська агропромислова компанія» ніяких письмових пояснень надано не було.

07 грудня 2009 року від представника приватного підприємства «Рибпродукт» надійшло пояснення, в якому зазначено, що виконати вимогу суду щодо надання пояснень по справі не може, оскільки на його адресу не надходило позовної заяви Міського споживчого товариства «Кооператор», м. Саки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим», м. Сімферополь про стягнення збитків. В судовому засіданні представник позивача надав докази скерування на адресу третіх осіб копії позову.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.12.2009р. строк вирішення спору продовжений.

Господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам, яких достатньо для розгляду справи по суті, на підставі ст. 75 ГПК України. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

01 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим» (продавець) та міське споживче товариство «Кооператор» (покупець) уклали договір поставки №Е-09-000105 (а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов’язується поставляти покупцю товар – продовольчі товари в асортименті за договірною ціною (встановленої у накладних на товар), у відповідності з заявками покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений продавцем товар.

04.11.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим» здійснило поставку міському споживчому товариству «Кооператор» продуктів харчування у кількості 159 одиниць на загальну суму 559,49грн., у тому числі консерви рибні «Бички обсмажені у томатному соусі» №5 1/250г. у кількості 48 штук (дата виготовлення 11.06.2008р., виготовник ТОВ «Кримська агропромислова компанія» Бахчисарайський район, с. Холмівка, вул. Севастопольська, 4), що підтверджується видатковою накладною №РН-Е11-00068 від 04.11.2008р. (а.с. 30).

Відповідно до п. 2.4.4 договору кількість та якість товару, що постачається повинна підтверджуватись відвантажними документами, сертифікатами якості, якісними посвідченнями або іншими документами, які передбачені діючим законодавством.

Як зазначає позивач, товар був прийнятий по кількості та якості у порядку та строки, встановлені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996р. №П-7.

27.11.2008р. робітниками Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої перевірки у магазині №29 МСТ «Кооператор» була проведена перевірка, під час якої вилучена неякісна продукція – консерви рибні «Бички обсмажені у томатному соусі» ГОСТ 16978-89 «консерви рибні у томатному соусі.ТУ» та направлена на експертизу, за результатами якої відібрана продукція визнана такою, що не відповідає вимогам нормативних документів ГОСТ 16978-89 «Консерви рибні у томатному соусі.ТУ» по показнику «Масова частка сухих речовин у консервах», про що свідчить протокол випробування №2738 від 08.12.2008р. Акредитованого випробувального центру Державного підприємства «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а.с. 34-35).

Постановою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики№2196 від 18.12.2008р. на міське споживче товариство «Кооператор» було накладено штраф у розмірі 170,00грн. за реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам нормативного документу (а.с. 37). Також Головним управлінням зі справ захисту прав споживачів в АРК було пред’явлено рахунок № 14 від 20.01.2009р. за проведення експертизи відібраної продукції на суму 2166,58грн. (а.с. 38), який був оплачений МСТ «Кооператор» відповідно платіжного доручення №187 від 27.01.2009р. (а.с. 50).

Звернення позивача до ТОВ «Лідер Крим» з претензією №28 від 16.06.2009р. (а.с. 31) про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2336,58грн., у зв’язку з поставкою продукції, яка не відповідає вимогам нормативних документів, залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, позивач в судовому порядку просить стягнути з відповідача збитки в сумі 2166,58 грн.

Дослідивши надані докази, суд вражає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. ст. 673, 678 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Частиною 3 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо відшкодування збитків можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовується такий вид господарських санкцій, як відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Пункт 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до статті 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. (ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. (ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, окрема, письмовими доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

Аналізуючи приведені статті та представлені сторонами докази, суд вважає, що позивачем доведені вимоги наданими в матеріали справи доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19 січня 2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 26 січня 2010р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Крим», м. Сімферополь, вул. 60 лет Октября, 25, кв. 16 (р/р 26002047051201 у ВАТ «Сведбанк» м. Сімферополь, МФО 300164, ЗКПО 31176586) на користь Міського споживчого товариства «Кооператор», м. Саки, вул. Трудова, 28 (р/р 26005487321141 в АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 32583375) 2166,58 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.