Рішення № 95656622, 15.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57888/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

при секретарі: Хабеця О.О.,

справа №757/57888/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 287 466,40 грн за період з 17.07.2017 по 05.06.2020.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.07.2017 р. вона була звільнена з ПАТ «Українська залізниця» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку з скороченням чисельності штату). При звільнені з нею не було здійснено повний розрахунок.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 29.01.2020 р. у справі №229/6870/19 за її позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, з відповідача стягнуто 26 191,73 грн.

Рішення звернуто до виконання та повністю виконано 05.06.2020.

Посилаючись на ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 287 466,40 грн, із розрахунку 274,48 грн середньоденної заробітної плати за 1055 робочих днів за період з 17.07.2017 по 05.06.2020.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.12.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

16.02.2021 року від відповідача надійшов відзив, в якому позовні вимоги позивача заперечуються з викладених у ньому підстав, зокрема відповідач зазначає, що на момент звільнення позивача (і дотепер) існують обставини непереборної сили, які об`єктивно перешкоджали провести з позивачем повний розрахунок.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які сторони послались як на підставу своїх вимог/заперечень, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 29.01.2020 р. у справі №229/6870/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року - липень 2017 року в сумі 26 191,73 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 11.06.2020 р., рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року по липень 2017 року. Рішення в частині стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати за березень 2017 року в сумі 4 197,98 грн, без утримання податку та інших обов`язкових платежів, залишено без змін.

Згідно даних з офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) на виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало ВП № 61684682, де боржник є АТ «Українська залізниця», а стягувач ОСОБА_1 .

За твердженнями позивача, виконання рішення відбулось 05.06.2020 р. Відповідач ці відомості не спростував.

Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно статті 22 означеного Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Суханов та Ільченко проти України», у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії статті 1 Першого Протоколу, є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Отже, враховуючи, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», а позивач знаходилась із відповідачем у трудових відносинах до 17.07.2017 р., при звільненні не отримала всі належні платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського суду.

Відповідач викладаючи у відзиві заперечення проти позову ОСОБА_1 , додав до відзиву копію висновку Торгово-промислової палати України від 16.01.2018 р. № 126/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівнику не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а у разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Аналіз статтей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі № 372/2644/15-ц).

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача про середньоденну заробітку плату, яка становить 274,48 грн, вважає його вірним. Проте розрахунок робочих днів позивачем не вірний. За період 17.07.2017 по 05.06.2020, він становить 723 робочі дні, а не 1055.

Відповідно середній заробіток за час затримки розрахунку за спірний період становитиме 198 449,04 грн (723 дні х 274,48 грн).

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Посилання відповідача на висновок Торгово-промислової палати України від 16.01.2018 р. № 126/2/21-10.2 суд вважає необґрунтованими, оскільки обставини та події, зазначені в ньому, відносяться до подій 2014 р.

Розподіл судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 116, 117, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 198 449,04 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 1 984,49 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ: 40075815.

Суддя Г.О. Матійчук