Рішення № 9565656, 22.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

22.01.2010Справа №2-31/6222-2009 За позовом – Дочірнього підприємства „Аеробуд-ЮГ” (98604, м. Ялта, вул. Дарсанівська, 27; ЗКПО 31593005)

до відповідача – Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек” (98645, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41; ЗКПО 16502790)

про стягнення 5413,62 грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ковальова О.А., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Дочірнє підприємство „Аеробуд-ЮГ” звернулось до господарського суду АРК з позовом до Державного підприємства України „МДЦ „Артек” про стягнення заборгованості в сумі 5533,37 грн., з яких 4339,50грн. – сума основного боргу; 246,85 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань; 175,02 грн. – 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 772,00 грн. – інфляційного відшкодування, а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №264 від 26.06.2008 р. щодо неповернення сплаченого позивачем авансу за ненадані послуги у розмірі 4399,50 грн., у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити, окрім суми основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати. В правове обгрунтування посилається на ст.625 ЦК України.

До дня судового засідання позивач, користуючись правом, наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив розмір позовних вимог в частині основного боргу та пені, та збільшив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 189,84 грн. та індексу інфляції в розмірі 824,28грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 22.01.2010р. заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду в частині зменшення позовних вимог на суму раніше заявленої пені в розмірі 246,85 грн. та про збільшення розміру позовних вимог в частині 3% річних в сумі 189,84 грн. та інфляційних втрат у сумі 824,28 грн. У задоволенні заяви про прийняття до розгляду в частині зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4339,50 грн. відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні зменені позовні вимоги підтримав і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 189,84грн. та інфляційні втрати в сумі 824,28грн. за період з 01.07.2008р. по 08.12.2009р.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань або заяв на час судового засідання до суду не надсилав.

У своєму відзиві відповідач проти позову заперечує частково, вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та пені необґрунтованими, оскільки залишок авансового платежу за договором був повернутий позивачу відповідним платіжним дорученням, а пеня взагалі договором не передбачена. В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат вважає, що позивач невірно розрахував період виникнення заборгованості. На думку відповідача, цей період слід відраховувати з 05 листопада 2009 року, з моменту отримання вимоги про повернення грошових коштів плюс сім днів згідно з положеннями ст.530 ЦК України, що відповідно складає 34 дня. Отже, за розрахунком відповідача розмір 3% річних складає 12,30грн., інфляційні втрати 48,39грн. Але, через скрутне матеріальне становище підприємства відповідач просить звільнити від сплати штрафних санкцій у загальному розмірі 60,69грн. на підставі ч.1 ст.233 ГК України.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухвавши пояснення представників сторін, надані у ході судового розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 р. між Державним підприємством «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Виконавець) та Дочірнім підприємством «Аеробуд-ЮГ» (Замовник) був укладений договір №264 про надання послуг по використанню автокрану. Строк дії договору визначений сторонами п.6.1 до 31.12.2008 року.

Відповідно до п.1.3 договору Замовник виконує попередню оплату за використання автокрану на підставі наданого Виконавцем рахунку.

Відповідно до отриманого рахунку-фактури №СФ14-001038 від 24.06.2008 р., платіжним дорученням №3935 від 27.06.2008 р. ДП «Аеробуд-ЮГ» перерахував аванс за користування автокраном в розмірі 5400,00 грн.

Як свідчать матеріали справи (акт виконаних послуг №ОУ1-003655 від 30.06.2008р.), відповідачем були виконані роботи відповідно договору №264 від 26.06.2008р. на загальну суму 1005,50 грн. Решта попередньої оплати послуг в сумі 4399,50грн. залишилася не використаною, позивач більше послуги не замовляв, відповідач послуги з надання автокрану позивачу на зазначену суму не надавав. Позивач за весь час строку дії договору з вимогою про повернення залишку авансового платежу до відповідача не звертався.

Листом від 26.04.2009р. №20 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачений аванс за ненадані послуги в строк до 30.04.2009 р. у розмірі 4399,50 грн.

Проте, відповідач заявлену позивачем вимогу залишив без відповіді, грошові кошти в сумі 4339,50 грн. на адресу позивача не перерахував, що з’явилось підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні данного спору суд враховує, що позивач зменшив розмір позовних вимог відповідною заявою, яка прийнята судом в частині зменшення пені, отже, вимоги щодо стягення пені позивач вже не заявляє.

Як свідчать матеріали справи, ДП «Міжнародний дитячий центр «Артек» після звернення позивача із позовом платіжним дорученням №3326 від 09.12.2009р. перерахувало позивачу 4399,50грн. заборгованості згідно договору №264 від 26.06.2008р.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача з повернення позивачу суми попередньої оплати за договором про надання послуг відсутня.

Згідно п.п.3.1 п.3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» №02-5/612 від 23.08.1994 р. (із змінами та доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, судом вбачається, що за даною вимогою позивача відсутній предмет спору, а відтак в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 4399,50грн. провадження по справі підлягає припиненню в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 189,84 грн. та інфляційних втрат в розмірі 824,28 грн. суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції позивач мотивує положеннями статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З системного аналізу наведених приписів статті слідує, що правовою природою цих платежів є відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання, тобто йдеться про проценти, що є окремою формою цивільно-правової відповідальністі за порушення саме грошових зобов’язань.

Договором №264 від 26.06.2008р. передбачено зобов’язання відповідача надати відповідні послуги позивачу, а саме – надати послуги по використанню автокрану. Зобов’язань щодо сплати позивачу грошових коштів, у тому числі щодо повернення суми попередньої оплати за ненадані послуги, умовами цього договору не передбачено.

Отже, аналізуючи положення договору №264 від 26.06.2008р. про надання послуг за використання автокрану, суд прийшов до висновку, що відповідач не має відповідного грошового зобов’язання перед позивачем за умовами цього договору.

На думку суду, в даному випадку неповернення відповідачем позивачу попердньої оплати за ненадані послуги, слід кваліфікувати як користування чужими грошовими коштами у контексті ст.536 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, позивачем не надано доказів виникнення у відповідача грошового зобов’язання перед позивачем відповідно невиконання умов договору №264 від 26.06.2008 р.

З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави, передбачені ст.625 Цивільного коедксу України, для стягення з відповідача збитків від інфляції в сумі 824,28 грн. та 3% річних в сумі 189,84грн., оскільки у відповідача не виникло грошового зобов’язання перед позивачем за невиконання умов договору щодо надання послуг, через відсутність такого зобов’язання.

Таким чином, у задовленні позову в цієї частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до пп. а, б п.2, ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» (з урахуванням внесених змін) при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом немайнового характеру - 85грн., за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки при подачі позову позивачем сплачено лише 55,33 грн. державного мита, замість 102 грн., суд вважає за необхідне стягнути з позивача додатково 46,67 грн. державного мита до державного бюджету.

У зв’язку з тим, що відповідач сплатив суму заборгованості після зверення позивача із позовом, судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно в порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 22.01.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 26.01.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,44,46,49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в сумі 4399,50 грн. припинити.

2.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 189,84 грн. та індексу інфляції в сумі 824,28 грн. відмовити.

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Аеробуд-ЮГ” (98604, м. Ялта, вул. Дарсанівська, 27; р/р 26007054904490 в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» МФО 384436, ЗКПО 31593005) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026, ОКПО 34740405 код платежу 22090200 в банке отримувача : ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь отримувач : Держбюджет м.Сімферополь) 46,67 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек” (98645, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41; р/р 26008340025301 у філії АБ «Південний» МФО 384522, ЗКПО 16502790) на користь Дочірнього підприємства „Аеробуд-ЮГ” (98604, м. Ялта, вул. Дарсанівська, 27; р/р 26007054904490 в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» МФО 384436, ЗКПО 31593005) державне мито у сумі 82,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191,79 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.