Рішення № 9565585, 26.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2010Справа №2-22/56-2010 За позовом – ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11

до відповідача – Підприємства «Крим – Продукт», м. Сімферополь, вул. Залеська, 70А, кв. 60

про стягнення 841,52 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Заяц С.А., представник, дов від 29 грудня 2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Підприємства «Крим – Продукт», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 841,52 грн., у тому числі: заборгованість з оплати за надані послуги бізнес – мережі у розмірі 726,51 грн., індекс інфляції – 55,45 грн., 3% річних – 17,24 грн., пеню – 42,32 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 7000225 від 01 жовтня 2007 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

01 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 7000225 від 01 жовтня 2007 року на надання телекомунікаційних послуг бізнес – мережі, з наступним укладенням між сторонами додаткової угоди № 1 до вказаного договору.

Згідно пунктів 3.1., 3.3. договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес – абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались послуги; бізнес – абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Крім того, пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі затримки оплати за надані послуги бізнес – абоненту нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов’язкова.

Але, відповідач не у повному обсязі здійснював оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого за період з 01 листопада 2008 року по 18 березня 2008 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 726,51 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 726,51 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції – 55,45 грн., 3% річних – 17,24 грн., пеню – 42,32 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27 січня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Підприємства «Крим – Продукт» (м. Сімферополь, вул. Залеська, 70А, кв. 60, рахунок № 26064301323103 в Кримському центральному відділенні «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 30999588) на користь Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 26009159400116 в Херсонській філії АБ «Брокбізнесбанк» м. Сімферополь, МФО 352372, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 841,52 грн., у тому числі: заборгованість з оплати за надані послуги бізнес – мережі у розмірі 726,51 грн., індекс інфляції – 55,45 грн., 3% річних – 17,24 грн., пеню – 42,32 грн.

3.          Стягнути з Підприємства «Крим – Продукт» (м. Сімферополь, вул. Залеська, 70А, кв. 60, рахунок № 26064301323103 в Кримському центральному відділенні «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 30999588) на користь Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 26009159400116 в Херсонській філії АБ «Брокбізнесбанк» м. Сімферополь, МФО 352372, ЄДРПОУ 22236588) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Підприємства «Крим – Продукт» (м. Сімферополь, вул. Залеська, 70А, кв. 60, рахунок № 26064301323103 в Кримському центральному відділенні «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 30999588) на користь Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 26009159400116 в Херсонській філії АБ «Брокбізнесбанк» м. Сімферополь, МФО 352372, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.