
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Харків
Справа № 639/958/21
Провадження № 2-а/639/29/20
Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В. Б.,
за участю секретаря - Міжиріцької А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі Інспектора поліції 1 батальйону 3 роти лейтенанта поліції Вигівського Вадима Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі Інспектора поліції 1 батальйону 3 роти лейтенанта поліції Вигівського Вадима Олеговича про скасування постанови серії ЕАН №3762016 від 07.02.2021р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 07.02.2021 року інспектором поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Вигівським В.О. відносно позивача складено постанову серії ЕАН № 3762016 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425,00 грн.
З даною постановою позивач не погоджується і вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у встановлений час він не керував транспортним засобом.
Як вказує позивач, 07.02.2021р. приблизно о 05:20 год., ОСОБА_2 , керувала належним їй транспортним засобом «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Любові Малої (колишній пр. Постишева) у м. Харкові. Позивач знаходився на передньому пасажирському сидіння, на задньому –гр. ОСОБА_3 .
Припаркувавши автомобіль неподалік від адреси мешкання позивача, особи вийшли з авто та почали рухатись до дому. В той час, до них під`їхав автомобіль працівників патрульної поліції, де інспектор поліції, порушивши , на думку позивача, вимоги ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не представившись і не повідомивши ОСОБА_2 про причину зупинки автомобіля і перевірку документів, одразу почав вимагати надати документи, з метою перевірки змісту багажнику.
Відчинивши багажник автомобіля, працівники патрульної поліції перевірили його зміст і не виявили жодних заборонених предметів.В подальшому вони почали вимагати у позивача надати їм посвідчення водія.
Позивач повідомив, що він не керував зазначеним транспортним засобом, оскільки ним керувала власниця – ОСОБА_2 . Однак, працівники патрульної поліції все ж таки вимагали надати їм це посвідчення, внаслідок чого позивач скористався е-сервісом державних послуг «Дія», що є мобільним додатком з цифровими документами, пред`явивши у такий спосіб своє електронне посвідчення водія.
Працівником патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки позивач не ввімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, не пред`явив посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Окрім того, в оскаржуваній постанові вказано, що позивач порушив п. 2.4.а ПДР України (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1).
В порушення вимог КУпАП, як вказує позивач, інспектором поліції не було надано до постанови жодного доказу щодо вчинення правопорушення.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та відеозапис правопорушення з камер нагрудного спостереження не надав.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 07.02.2021 о 05 год. 21 хв.,інспектором3 роти 1 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції Вигівським В.О. винесено постанову серії ЕАН № 3762016, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як вбачається із зазначеної постанови, позивач 07.02.2021 р., в м. Харкові, пр. Постишева, 49, керуючи транспортним засобом, при повороті не вказав указчиком повороту зміну напрямку руху та не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.4.а Правил дорожнього руху– керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних тз.
Відповідно до п.2.4.а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.
Згідно з п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
ОСОБА_1 зазначив, що він не порушував Правил дорожнього руху взагалі, не керував транспортним засобом, зупинений був, коли направлявся за місцем проживання.
Крім того, позивачем надано суду поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 який діяв станом на 07.02.2021р., копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого власником авто є ОСОБА_2 , та її посвідчення водія.
Щодо посвідчення водія, позивачем було його пред`явлено інспектору за допомогою мобільного додатку «Дія».
Пред`явлення електронного посвідчення водія працівнику поліції регулюється Постановою КМУ від 23.10.2019р. № 956 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу» (надалі - Постанова).
Згідно п. 6 Постанови Е-посвідчення та е-свідоцтво пред`являються власником транспортного засобу на смартфоні без додаткового пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, а також документа, що посвідчує особу.
Як встановлено ч.1ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За положеннями ч. 1ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс. Тобто, частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає, зокрема, у непред`явленні відповідного договору на вимогу працівників поліції.
Але при цьому,Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII пунктом 2 ч.1 ст. 32 вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення .
За вимогами п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Отже, перевірка у особи наявності полісу цивільно-правової відповідальності може бути здійснена за умови виявлення працівниками Національної поліції порушення такою особою правил дорожнього руху та притягнення її до відповідальності, однак оскаржувана постанова не містить відомостей щодо складання протоколу про порушення позивачем правил дорожнього руху або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке б пред`являлось йому перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Таким чином, вимоги поліцейського про пред`явлення документів, зазначених у п.п.2.1 ПДР, є необґрунтованими та неправомірними.
Аналогічна позиція в подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено відповідними доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, а відповідно обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення.
Суду не надано відеозапису з нагрудної камері співробітника поліції, який би зафіксував також процедура розгляду справи після зупинки автомобіля , порушення водієм ч.1 ст.126 КУпАП .Отже, доводи позивача про те, що відповідачем не роз`ясненні йому передбачені ст. 268 КупАП та ст. 63 КУ права, можливість надати пояснення не спростовані.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд звертає увагу на загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності провини особи на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
Оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не доказано факту вчинення позивачем порушення 07.02.2021, під час керування транспортним засобом, Правил дорожнього руху , у зв`язку з чим належним способом захист у прав позивача є скасування постанови та на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
За положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі Інспектора поліції 1 батальйону 3 роти лейтенанта поліції Вигівського Вадима Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі – задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3762016 від 07.02.2021, прийняту інспектором поліції 1 батальйону 3 роти лейтенантом поліції Вигівським Вадимом Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: Позивач– ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 );
Відповідач -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Вигівського Вадима Олеговича (ЄДРПОУ 40108599, м.Харків, вул. Шевченка, 315А).
Повне рішення складено 18.03.2021.
СУДДЯ -
Судове рішення № 95655109, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 18.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/958/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: