Ухвала суду № 95655104, 19.03.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1770/21

Провадження №2-з/639/37/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №639/1770/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ :

17 березня 2021 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , яка дії на підставі ордеру серії АХ №1043773 від 16.03.2021 року, звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

21березня 2021 року позивачем ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство "СЕТАМ" шляхом:

-Заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на переоформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

-Накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

-Заборонити будь-яким державним / приватним виконавцям, зокрема виконавцям Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

-Зупинити продаж арештованого майна на електронних торгах, що проводяться ДП «Сетам», з реалізації лоту № 467771, а саме - житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 .

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що відносно відповідача відкрито ряд виконавчих провадження. На теперішній час у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться зведене виконавче провадження № 54661868 з примусового виконання рішень суду.

02 Березня 2021 о 09:40 на електронному торговому майданчику оператора, через який прямо або опосередковано відображаються технічні процеси центральної бази даних системи електронних торгів арештованим майном, а саме: розміщення організаційно-методичних матеріалів, інформаційних повідомлень про електронні торги (торги за фіксованою ціною), результатів їх проведення, здійснення реєстрації користувачів, подання заяв на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), забезпечення доступу спостерігачів та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) (СЕТАМ) було розміщено оголошення про проведення електронних торгів (примусової реалізації): Житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею в будинку 54,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (Номер лоту: 467771; Дата проведення аукціону: 22 Березня 2021 09:00; Дата закінчення торгів: 22 Березня 2021 18:00; Дата закінчення подання заявок: 22 Березня 2021 08:00; Стартова ціна: 635 700.00 грн.; Гарантійний внесок: 31 785.00 грн.; Крок аукціону: 12 714.00 грн.; Область: Харківська обл.; Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 ; Дата публікації: 2 Березня 2021 09:40)

При цьому, предметом розгляду цієї справи є вимоги Позивача до Відповідача про визнання вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя та присудження відповідачу грошової компенсації у його частці у власності у сумі 50000,00 грн., зняття арешту з вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями накладений на підставі: Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 36585648, виданий 15.02.2013; Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36584840 від 27.01.2015 р. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36585648 від 15.02.2013 р. Жовтневого ВДВС ХМУЮ; Акту опису та арешту майна від 05.12.2013 ВП № 36584840.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.1,2,5 ч.1 ст. 150 ЦПК України, зокрема, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 159 ЦПК України суд допускаючи забезпечення позовних вимог має право вимагати від позивача забезпечення збитків, які можуть наступити для відповідача у зв`язку із забезпеченням позову і у разі відмови від задоволення позовних вимог.

Отже, предметом розгляду даної справи є визнання права власності, поділ майна подружжя та звільнення майна з під арешту стосовно спірного житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником даного спірного житлового будинку з надвірними будівлями є ОСОБА_3 , що вбачається копії свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 27.11.1980 року. Дане свідоцтво на Ѕ частину зареєстровано в реєстрі за № І-4871, а також Ѕ частина зареєстрована в ХМ БТІ під №1074 від 06.02.1981 року, та з Договору купівлі-продажу від 24.12.1981 року, який посвідчено старшим державним нотаріусом П`ятої ХДНК Леоновою Б.А. Ѕ частина зареєстрована в ХМ БТІ під №1074 від 13.01.1982 року.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою забезпечення позову фактично вказує себе власником спірного майна.

Окрім того, ОСОБА_1 визначено відповідачем по справі лише свого чоловіка ОСОБА_3 , третіми особами визначено ОСОБА_4 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство «СЕТАМ».

Також, заявником зазначено, що відносно відповідача ОСОБА_3 відкрито ряд виконавчих проваджень, які зведені в одне виконавче провадження ВП № 54661868, та за якими від є боржником, а стягувачем є ОСОБА_4 .З чого вбачається , що здійснюються виконавчі дії щодо виконання рішень суду, ухвалених на користь третьої особи ОСОБА_4 .

Згідно ч.1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Тобто, накладання арешту на майно боржника здійснюється з метою виконання рішення суду, та порушене право стягнувача було поновлено.

Стягувача ОСОБА_4 не визначено відповідачем по справі, а вказано як третю особу, проте само забезпечення це обмеження прав саме відповідача, та воно не повинно обмежувати прав третіх осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях позивача.

У своїй заяві заявник зазначає, що державним виконавцем Міжрайонного відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) накладено обтяження у вигляді арешту на вищевказане спірне нерухоме майно.

Згідно з ч. 1ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно ч.ч.1-3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 вказаного Закону.

Заявник просить забезпечити позов на підставі п.5 ч.1 ст. 150 ЦПК України. Тобто, на даний момент відбувається стадія виконання рішення суду в примусовому порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» у статті 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції виконавця.

Зупинення виконавчого провадже ння це повноваження державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду. Тобто законодавством чітко визначено обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме питання про зупинення виконавчого провадження вирішується державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зупинення продажу арештованого майна порушує права стягувача у виконавчому провадженні, тоді як в позовній заяві позивач не залучила стягувача до розгляду даної справи у якості відповідача.

Щодо заборони будь-яким державним/приватним виконавцям, зокрема Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на спірний житловий будинок з надвірними будівлями суд зазначає наступне.

При встановленні відповідності заходів слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Заборона державному/приватному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії прямо обмежить права та обов`язки виконавця, яки визначені у ЗУ «Про виконавче провадження», а саме те, що виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Саме такий висновок викладено в постанові ВС №211/129/18-ц.

Отже, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в задоволені заяви представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки способи забезпечення позову повинні бути співмірними та не порушувати права інших осіб, а також узгоджуватися з предметом позову та вимогами чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19.03.2021.

Суддя С.О. Рубіжний