Ухвала суду № 95655095, 19.03.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/170/21

Провадження № 4-с/639/9/21

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Рубіжного С.О.

за участю секретаря – Чубенко О.С.,

представника стягувача – ОСОБА_1 ,

державного виконавця – Меженського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат по справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2021 року на адресу суду від представника скаржника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі №639/170/21 про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 21844,00 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 свої клопотання про стягнення судових витрат підтримала, та просила стягнути з відділу державної виконавчої служби понесені витрати на правничу допомогу повному обсязі, за виключенням суми у розмірі 35,00 грн. щодо направлення скарги до суду.

Державний виконавець Меженський В.В. в судовому засідання проти стягнення судових витрат на правничу допомогу заперечував у повному обсязі.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріал справи прийшов до наступного висновку.

Так, 13 січня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася зі скаргою, в особі свого представника, ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_3 , в якій просила суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової В.В. щодо невиконання вимог ст.ст. 10,18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 15,20 ЗУ «Про звернення громадян» неправомірною; Зобов`язати головного державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранову В.В. усунути порушення ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про звернення громадян», здійснити не вчинені виконавчі дії у виконавчому провадженні №39374187 згідно переліку, зазначеного у заяві від 07.07.2020 року, розглянути та надати відповіді на заяви, клопотання ОСОБА_2 від 07.07.2020 та від 06.10.2020, а також покласти судові витрати на Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_3 – задоволено частково.

Визнано бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни у виконавчому провадженні № 39374187 щодо не виконання вимог ст.ст. 10,18,71 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірною.

Зобов`язано головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранову Вікторію Володимирівну здійснити у виконавчому провадженні № 39374187 певні виконавчі дії, передбачені ст.ст. 10,18,71 Закону України «Про виконавче провадження», розглянути заяви стягувача ОСОБА_2 від 07 липня 2020 року та від 06 жовтня 2020 року.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено. (а.с.97-107)

Так, згідно ч. ч. 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, в матеріалах справи міститься: копія договору про надання правової допомоги від 04.12.2019 року, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 01.03.2019 №01/03-13, ордер серії ВВ №1008083 від 08.12.2019 року, Додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.12.2019 року, копія акту наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.12.2019 року, який складено 15.02.2021, та за яким загальна сума наданих адвокатом послуг склала 21844,00 грн. (а.с.52-53, 54, 55, 123, 124, 125-126, 131)

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Послуги адвоката за надання правової допомоги за Договором є оплатними згідно з умовами та розміром, що визначені у пунктах 1,2,3 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.12.2019 року (далі Додаткова угода).

У п.1,2,3 Додаткової угоди встановлено форму оплати – готівкова, та умови оплати: за складання адвокатом процесуальних документів – погодинна оплата; за участь адвоката у судовому засіданні – фіксований розмір; додатковий гонорар («гонорар успіху») за позитивне вирішення справи на користь клієнта – фіксований розмір. Погодинна оплата або фіксований розмір розраховуються згідно з Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, що затверджено рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17. Сторони погодилися на надання таких послуг за Договором про надання правової допомоги від 04.12.2019 року, а саме: пошук аналіз нормативно-правової бази України та практики Верховного Суду з розрахунку 1135,00 за 1 годину роботи адвоката; складання (написання) процесуального документа з розрахунку 1135,00 за 1 годину роботи адвоката; участь адвоката у першому судовому засіданні – 4000,00 грн.; участь адвоката у наступних судових засіданнях – 1000,00 грн.; за складання та подання інших процесуальних документів з розрахунку 1135,00 за 1 годину роботи адвоката; додатковий гонорар адвоката (гонорар успіху) за позитивне вирішення справи на користь клієнта – 3000,00 грн.

В рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.ч.5,6 ст. 137 ЦПК України).

В даному випадку, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про наявність клопотання державного виконавця та доведення його переконливості перед судом про зменшення розміру компенсації витрат, понесених скаржником за надання йому правничої допомоги.

Однак, відповідно до роз`яснень, наданих у п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі Постанова від 07.02.2014 № 6) якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З урахуванням цих роз`яснень та того, що вимоги заявника є вимогами немайнового характеру, суд вбачає, що судові витрати необхідно розподілити між сторонами порівну.

В поданій скарзі заявлено вимогу про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо виконання вимог ЗУ «Про виконавче провадження», та ЗУ «Про звернення громадян». За неогрунтованістю відмовлено в частині неправомірної бездіяльності відповідно до вимог в ЗУ «Про звернення громадян», чим фактично частково задоволено скаргу.

Також в скарзі заявлено вимогу зобов`язати головного державного виконавця усунути порушення ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про звернення громадян», здійснити не вчинені виконавчі дії у виконавчому провадженні №39374187 згідно переліку, зазначеного у заяві від 07.07.2020 року, розглянути та надати відповіді на заяви, клопотання ОСОБА_2 від 07.07.2020 та від 06.10.2020.

В цій частині відмовлено в задоволенні вимог про усунення порушення вимог ЗУ «Про звернення громадян» та зобов`язання здійснити не вчинені виконавчі дії у виконавчому провадженні №39374187 згідно переліку, зазначеного у заяві від 07.07.2020 року, чим фактично частково задоволено скаргу.

Отже із Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10903,50 грн, що відповідає принципу реальності, розумності та справедливості судових витрат, їх вид та час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторін, її складність та тривалість, а також враховуючи, що ВДВС не звернулося до суду із клопотанням щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ 34952461, місцезнаходження, м. Харків, пл. Захисників України, будинок 7/8) на користь ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 10 903 (десять тисяч дев`ятсот три) гривні 50 (п`ятдесят) копійок.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Додаткова ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду через суд першої інстанції, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.03.2021.

Суддя С.О. Рубіжний