Рішення № 9565341, 13.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2010Справа №2-24/5180-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, ідентифікаційний код 00131400 )

До відповідача - Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 ( 95040, АР Крим, м. Сімферополь, провул. Елеваторний,4, ідентифікаційний код 08563843)

про стягнення 406 642,18 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шереметьєва Л.О., довіреність № 015-Д від 05.01.2010 р., у справі

Від відповідача – Саннікова Н.Г., довіреність від 12.01.2010 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 100644,68 грн., суми заборгованості за гарантійним листом у розмірі 244387,53 грн., суми заборгованості за рахунками за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 32856,24 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 3884,01 грн., трьох процентів річних у розмірі 4307,82 грн., інфляційних витрат у розмірі 20561,90 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору про постачання електричної енергії № 47 від 25 лютого 2008 року, Сімферопольською виправною колонією Автономної Республіки Крим № 102 не виконувались належним чином зобов’язання щодо сплати наданих Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" послуг.

Так, позивач зазначає, що з січня 2008 року відповідач не здійснював оплати за гарантийним листом, на підставі чого у нього виникла заборгованість у розмірі 244387,53 грн.

Крім того, як вказує позивач, систематичне невиконання відповідачем умов Договору № 47 від 25.02.2008р. призвело до виникнення у відповідача заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію, по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії, а також заборгованості за гарантійним листом. Так, за період з червня 2006 року до червня 2009 року, загальна сума заборгованості Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 складає 406642,18 грн.

У судовому засіданні 24 листопада 2009 року брав участь представник Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", який надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за гарантійним листом у розмірі 244387,53 грн., суму заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 108670,16 грн., інфляційні витрати по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 10989,80 грн., три відсотки річних за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 1268,56 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 4287,95 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 40040,85 грн., інфляційні витрати по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 10 39,14 грн., три відсотки річних у розмірі по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 1640,25 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 3403,95 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 405027,72 грн. У заяві про уточнення позовних вимог позивачем наведено розрахунок стягуваної суми. Крім того, позивач зазначає, що зазначена сума розрахована Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" на підставі заборгованості Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим за гарантійним листом від 23.05.2006р. з урахуванням виконаних відповідачем сплат.

З урахуванням часткового перерахування позивачем суми позову, яка відповідно до заяви про уточнення позовних вимог є меншою, ніж первісно заявлена, Господарський суд АР Крим зазначає, що уточнення Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" позовних вимог, є фактично зменшенням їх загальної суми.

08 грудня 2009 року до Господарського суду АР Крим від Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 на користь позивача суму заборгованості за гарантійним листом у розмірі 127769,57 грн., суму заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 108670,16 грн., інфляційні витрати по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 10989,80 грн., три відсотки річних за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 1268,56 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 4287,95 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 40040,85 грн., інфляційні витрати по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 10 39,14 грн., три відсотки річних у розмірі по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 1640,25 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 3403,95 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також повернути зайве сплачене державне мито.

Зазначені уточнення позовних вимог, по суті, є їх зменшенням. Відповідно до заяви позивач зазначає, що боржником сплачено 71298,07 грн., у зв’язку з чим сума боргу за гарантійним листом від 23.05.06р. станом на 07.12.2009р. складає 127769,57 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень від 08.12.2009р. підтримав, підтвердив факт часткової сплати відповідачем грошової суми на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго".

Також позивач відповідно заяви про уточнення позовних вимог зазначає, що в уточненнях позовних вимог від 20.11.2009р. при зазначенні періоду нарахування заборгованості помилково було зазначено невірний період нарахування заборгованості з 01.01.2008р. по 01.06.2009р., тоді як у розрахунках зазначено та враховано період : з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. На підставі помилкового зазначення позивач просить вважати, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. складає 108670,16 грн.

Підставою для зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за гарантійним листом став невірний розрахунок заборгованості, зроблений позивачем у позові. Так само через невірний розрахунок суми позову по заборгованості з вартості отриманої активної електричної енергії, позивачем була зменшена сума позову в часині стягнення заборгованості за активну електричну енергію.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.12.2009 р. зазначені зміни позовних вимог були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов проти позову не заперечував, просив суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на 10 років. Вказане клопотання було підтримано представником відповідача у судовому засіданні 13.01.2010 р.

Крім того, у судовому засіданні 13.01.2010 р. відповідач проти позову заперечував з мотивів необхідності проведення взаємної звірки розрахунків та перевірки розрахунків позивача, однак письмового відзиві не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ :

06.02.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Сімферопольською виправною колонією Автономної Республіки Крим № 102 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 47 (а.с. 98-99, том 1).

Відповідачем не своєчасно проводилась сплата вартості наданих послуг з поставки електроенергії у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення суми заборгованості по вказаному договору у розмірі 213065,22 грн. Рішенням ГС АР Крим від 17.01.2006 р. у справі № 2-22/672-2006 з відповідача було стягнуто заборгованості у розмірі 213065,22 грн. із наданням розстрочки з березня 2006 р. по 1000,00 грн., у 2007 році по 1500,00 грн., з 2008 р. по 2015 р. по 1927,76 грн.. у грудні 2015 р. – 2728,02 грн. (а.с.145-146, том 1). Після чого відповідачем за рішенням суду було сплачено 3000,00 грн. Тобто заборгованість за рішенням суду складає 210065,22 грн.

Окрім заборгованості за рішенням суду за відповідачем існувала поточна заборгованість у розмірі 315685,60 грн.

У зв’язку з чим між сторонами було укладено гарантійний лист (а.с.31, том 1). Відповідач зобов’язався погасити заборгованість за рішенням суду та поточну заборгованість у загальному розмірі 525750,80 грн. Так, відповідно до умов гарантійного листу Споживач гарантує Постачальнику 100 % щомісячну сплату поточного споживання електричної енергії згідно з умовами договору № 47 від 06.02.2006 р. та в рахунок погашення заборгованості оплату не менш 10 % вартості середньомісячного споживання за 2005 рік та крім того обов’язкову попередню оплату не менше 10 % середньомісячного споживання за 2005 рік.

Виходячи з того, що відповідач за 2005 р. спожив 2411186 кВт/г електроенергії на суму 277768,66, відповідно середньомісячне споживання у 2005 р. складає 23147,39 грн., а 10 % середньомісячного споживання за 2005 р. складає 3214,74 грн. виходячи з даного розрахунку, враховуючи також передбачені 10 % передоплати середньомісячного споживання, відповідач повинен кожного місяця починаючи з червня 2006 р. по лютий 2012 р. сплачувати на користь позивача 4629,48 грн.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по гарантійному листу у розмірі 244387,53 грн.

Перерахувавши в процесі розгляду справи суму заборгованості по гарантійному листу з урахуванням сплат відповідача, строків сплати, які встановлені гарантійним листом, а також факту наявності рішення господарського суду у справі № 2-22/672-2006 про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 213065,22 грн., позивач зменшив у цій частині позовні вимоги та просить стягнути заборгованість по гарантійному листу у розмірі 127769,57 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розрахунок позивача відповідає матеріалам справи, сума заборгованості по гарантійному листу станом на 07.12.2009 р. складає 127769,57 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача.

Також, 25.02.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Сімферопольською виправною колонією Автономної Республіки Крим № 102 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 47 (а.с. 15-18, том 1)

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаною у додатках № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.3.3 Договору встановлено, що споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Відповідно до пункту 2 Додатку № 4 «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактичну споживчу електроенергію» розрахункова дата ( день, коли Споживач надає «Акт про об’єми переданої Споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії» (додатком № 2 до Договору, далі – «Акт»), а Постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 31 числа кожного місяця. Відповідно розрахунковим періодом вважається період з 31 числа місяця до того же числа наступного місяця (а.с.19, том 1).

Показання розрахункових засобів обліку згідно з Переліком об’єктів та точок комерційного обліку фіксуються 31 числа кожен місяць та оформлюються „Актом ” в 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Об’єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, із урахуванням величини втрат на ділянці мереж від місця встановлення засобів обліку до границі балансової належності електромереж, визначається у відповідності з «Актом», підписаним Споживачем та скріпляється печаткою Споживача. Постачальник має право контролю показників розрахункових приборів обліку (п. 3 Додатку).

На виконання умов договору, позивачем на користь відповідача у період з 01.01.2008 р. по 01.07.2009 р. було поставлено електричну енергію, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами про об’єми переданої Споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії за вказаний період та рахунками про сплату за споживчу електричну енергію, які були отримані відповідачем (а.с. 24-30, 107-122, том 1).

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані послуги у розмірі 108670,16 грн.

Пунктом 2.3.4 Договору, передбачено, що Споживач зобов’язується здійснювати сплату перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача відповідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 зі змінами та доповненнями (далі –ПКЕЕ) електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Згідно з пунктами 6.33- Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Відповідно до пункту 3.1 Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією у її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюється усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці 5000 кВт х год., та більше.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2 ПКЕЕ).

Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки (п. 1.2 ПКЕЕ).

В листі від 17.02.2006 р. № 01/41-217 Державна інспекція України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії дає роз'яснення поняття - реактивна енергія.

Так, зазначено що реактивна енергія - це не товар. Реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах-реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.

Такі самі обов’язки відповідача щодо сплати перетоків реактивної електричної енергії були передбачені договором про постачання електричної енергії № 47 від 06.02.2002 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Сімферопольською виправною колонією Автономної Республіки Крим № 102 (Споживач) (а.с. 98-99, том 1).

Так, як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені рахунки на підставі Методики, розрахунок яких здійснювався на підставі даних, представлених споживачем. Так, заборгованість відповідача по розрахунку позивача становить 40040,85 грн. та утворилась у період з 01.06.2006 р. по 01.07.2009 р., однак сплачена у повному обсязі не була.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідачем були порушені пункти 2.3.4, 2.3.4 Договору, додатків № 4, № 5 до Договору, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем свого зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідач не представив суду доказів сплати вартості отриманої електричної енергії та перетоків реактивної електричної енергії, враховуючи підтвердження матеріалами справи та встановлення судом наявності заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40040,85 грн. за перетоки реактивної електроенергії та 108670,16 грн. за активну електроенергію підлягають стягненню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 10989,80 грн., суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по розрахункам за перетоки реактивної електричної енергії у розмірі 10339,14 грн., 3% річних у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 1268,56 грн., 3 % річних у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по розрахункам за перетоки реактивної електричної енергії у розмірі 1640,25 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідачем були порушені умови договору та додатків до нього щодо повної та своєчасної сплати наданих послуг.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 інфляційних витрат у розмірі 10989,80 грн. за період з січня 2008 р. по червень 2009 р., у розмірі 10339,14 грн. за період з червня 2006 р. по червень 2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 3% річних у розмірі 1268,56 грн. за загальний період з 05.01.2008 р. по 30.06.2009 р., у розмірі 1640,25 грн. за загальний період з 05.06.2009 р. по 30.06.2009 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання складається також із грошової суми, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, у зв’язку з чим грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто індекс інфляції є компенсацією у зв’язку знеціненням грошових коштів, а річні – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і вказані нарахування не можуть розцінюватися як відповідальність за порушення зобов’язань.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 4287,95 грн., пеню у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по розрахункам за перетоки реактивної електричної енергії у розмірі 3403,48 грн.          

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», Споживач зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Заявлені позивачем суми пені у розмірі 4287,95 грн. за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р., у розмірі 3403,48 грн. за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи встановлення судом, що зменшення позовних вимог позивачем сталося у зв’язку з невірним розрахунком суми заборгованості позивачем при зверненні з позовом до суду, суд покладає державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині зменшення позовних вимог на позивача, в частині задоволених позовних вимог – на відповідача.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.01.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 ( 95040, АР Крим, м. Сімферополь, провул. Елеваторний,4, ідентифікаційний код 08563843) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач: ВАТ «Крименерго», р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400) 127769,57 грн. заборгованості по гарантійному листу, 108670,16 грн. заборгованості за спожите електроенергію.

3.          Стягнути з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 ( 95040, АР Крим, м. Сімферополь, провул. Елеваторний,4, ідентифікаційний код 08563843) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач: ВАТ «Крименерго», р/р 260073013142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400) 10989,80 грн. - інфляційних витрат по розрахункам за споживчу електроенергію, 10339,14 грн. –інфляційних витрат по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії, 1268,56 грн. – 3 % річних по розрахункам за споживчу електроенергію, 1640,25 грн. – 3 % річних по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії, 4287,95 грн. – пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по розрахункам за спожиту електроенергію, 3403,48 грн. – пені за несвоєчасне виконання зобов’язань по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії, державне мито у розмірі 3084,09 грн. та 178,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.