Рішення № 9565245, 12.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2010Справа №2-24/5534-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18)

в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, ідентифікаційний код 16479714)

до відповідача 1. - Військової частини А-3666 "II"( 98410, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Плодове)

до відповідача 2. - Військової частини А-3666 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 21,ідентифікаційний код 22994194 ).

про стягнення 6 240,39 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідачів 1.,2. – Кальян А.М. – представник, довіреність № 1692від 17.12.2009р., паспорт ЕС 123003 від 05.05.1996р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Військової частини А-3666 "II" ( яка стала правонаступником Військової частини А-4487) про стягнення з відповідача суми заборгованості за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року включно у розмірі 6240,39 грн., з яких: сума основного боргу – 5963,20 грн., пеня - 219,04 грн., збитки від інфляції - 32,27 грн., три проценти річних – 25,88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 325,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору № 736/8 від 01.03.2003 р., відповідачем не виконувались зобов’язання щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг телекомунікаційного зв’язку, на підставі чого у Військової частини А-3666 "II" за період з 16.04.2009р до 17.08.2009р. сформувалась заборгованість у розмірі 5963,20 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02 грудня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Військову частину А-3666 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 21,ідентифікаційний код 22994194 ) (а.с. 90-91).

Крім того до матеріалів справи долучено лист Міністерства оборони України, що надійшов до Господарського суду АР Крим 11 грудня 2009 року, та відповідно до якого вбачається що Військова частина А-3666 має статус юридичної особи (а.с. 92). Зазначений факт також підтверджено довідкою Міністерства оборони України, наданою другим відповідачем по справі у судовому засіданні 12 січня 2010 року.

Матеріалами справи підтверджується, що перший відповідач проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, що надійшов до Господарського суду АР Крим 03 листопада 2009 року.

Так, відповідно до відзиву відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, посилаючись на факт реорганізації Військової частини А 4487, що відбувся на підставі директиви Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України від 12 грудня 2002 року № 122/1/05, та у результаті якої правонаступником було визначено структурний підрозділ Військової частини А 3666 під умовним найменуванням А-3666 – II. Так, відповідач головним чином посилається на те, що Військова частина А-3666 "II" втратила статус юридичної особи та немає відкритих рахунків для проведення розрахунків за послуги зв’язку.

У судовому засіданні повноважний представник другого відповідача - Військової частини А-3666 проти позовних вимог позивача щодо стягнення суми основної заборгованості не заперечував, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на те, що кошти забезпечуючим фінансовим органом на проведення розрахунків за послуги зв’язку Військовій частині А-3666 виділені не були. Таким чином, другий відповідач головним чином посилається на використання грошових коштів у межах асигнувань, виділених фінансовим органом. В свою чергу, за ствердженням другого відповідача, Військова частина А-3666 вживала всіх можливих заходів для належного виконання договірного зобов’язання, на підставі чого вимагає звільнення від відповідальності за заявленим позовом у частині стягнення штрафних санкцій.

Позивач явку представника до судового засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

11 січня 2010 року до Господарського суду АР Крим від Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки представника позивача до судового засідання.

З огляду на те що документи, що містяться у матеріалах справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та розгляд справи було продовжено ухвалою Господарського суду АР Крим від 02 грудня 2009 року(а.с. 90-91).

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідачів по справі, суд

ВСТАНОВИВ :

01 березня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Виконавець) (позивач) та Військовою частиною А-4487 (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 736/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку (а.с.12-16).

Згідно з Розділом першим договору № 736/8 від 01 березня 2003 року споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за Актом приймання-передачі (Додаток №1) такі засоби і споруди зв’язку КЛЗ на дільниці СМТС-в/чА-4487, згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Відповідно до розділу 2 Договору сторони передбачили взаємні зобов’язання.

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів зв’язку «споживача» визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв’язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 3.2. При зміні тарифів вартість наданих послуг коригується відповідно до змін цін на послуги та вноситься в Договір окремим додатком.

Розрахунок вартості послуг наведений у Додатку 3 до Договору (а.с. 19).

У договорі сторони передбачили, що при невиконані пункту 2.1.2. ( в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Договір № 736/8 від 01 березня 2003 року набирає чинності з 01 березня 2003 року і діє до 31 грудня 2003 року (п.10.1 Договору).

Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про її припинення, дія Договору вважається продовженою за кожний наступний рік на тих же умовах. (п. 10.4. Договору).

Правовідносини між сторонами за Договором № 736/8 від 01 березня 2003 року виникли, що підтверджується зокрема підписаним сторонами за договором актом приймання-передачі засобів та споруд зв’язку на експлуатаційно-технічне обслуговування (Додаток №1 до договору)(а.с. 17).

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору, отже відповідно до пункту 10.4. Договору, суд приходить до висновку, що зазначений договір на день слухання справи є дійсним.

Судом встановлено, що договір № 736/8 від 01 березня 2003 року укладено між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Виконавець) (позивач) та Військовою частиною А-4487.

Правонаступником споживача за договором – Військової частини А-4487 є Військова частина А-3666 "II" на підставі директиви Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України від 12 грудня 2002 року № 122/1/05.

Зазначена директива, за ствердженням першого відповідача, має гриф секретності «таємно», тому не може бути надана суду у якості доказу.

У судовому засіданні представником відповідачів по справі факт такого правонаступництва підтверджено.

Крім того, на підтвердження факту правонаступництва, у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія листа № 68 від 02.09.2004р. Міністерства оборони України, адресованого позивачеві, відповідно до якого зазначено, що Військова частина А-4487 переформована у Військову частину А-3666 "II" згідно з наказом НГШ військово-повітряних сил ЗСУ від 12.01.2004р. № 11. Крім того, у листі № 68 від 02.09.2004р. зазначено, що він є невід’ємною частиною Договору № 736/8 від 01 березня 2003 року (а.с. 37).

01 березня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Виконавець) (позивач) та Військовою частиною А-3666 "II" було укладено Додаткову угоду про доповнення Договору № 736/8 від 01 березня 2003 року, яка відповідно до її пункту 4 є невід’ємною частиною Договору № 736/8 (а.с. 21).

Відповідно до умов додаткової угоди сторони дійшли згоди про те, що послуги зв’язку за зазначеним Договором надаються за цінами наказу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 10.01.2005р. №3 «Про затвердження тарифів на експлуатаційно-технічне (технічне) обслуговування споруд і технічних засобів телекомунікацій».

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди Додаток № 3 основного Договору замінено Додатком № 3 а, всі інші положення Договору № 736/8 від 01 березня 2003 року залишені без змін.

Додаток № 3 а до Договору № 736/8, який долучено до матеріалів справи містить розрахунок вартості наданих позивачем послуг, яка з урахуванням податку на додану вартість у місяць становить 1192,64 грн. (а.с. 22).

У порушення умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі провів оплату наданих послуг зв’язку, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року у розмірі 5963,20 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с. 54-63), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарським судом встановлено, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року включно у розмірі 6240,39 грн., з яких: сума основного боргу – 5963,20 грн., пеня - 219,04 грн., збитки від інфляції - 32,27 грн., три проценти річних – 25,88 грн.

Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

З матеріалів справи вбачається, що позов поданий до Військової частини А-3666 "II", яка не має статусу юридичної особи, а отже у даному випадку не може бути учасником судового процесу згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, провадження у справі у частині стягнення з Військової частини А-3666 "II" 6 240,39 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до листа Міністерства оборони України, що адресований Директору Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" вбачається, що Військова частина А-3666 "II" особистих рахунків не має, у зв’язку з чим рахунки по оплаті послуг зв’язку повинні надсилатись на адресу Військової частини А-3666 (а.с. 36).

Таким чином, оскільки судом до участі у справі у якості другого відповідача по справі залучено Військову частину А-3666, структурним підрозділом якої є первинний відповідач по справі - Військова частина А-3666 "II", який у свою чергу не є юридичною особою та не має відкритих рахунків для здійснення оплати послуг зв’язку, за зобов’язаннями Військової частини А-3666 "II" відповідає Військова частина А-3666 та вимоги позивача розглядаються судом у межах заявлених до Військової частини А-3666.

Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного та неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті заборгованості за договором № 736/8 від 01 березня 2003 року, на підставі чого сума основної заборгованості підлягає стягненню з другого відповідача.

Так, відповідно до виставлених позивачем рахунків на сплату ( №998 від 16.04.2009р., № 1186 від 14.05.2009р., № 1443 від 10.06.2009р., № 1730 від 13.07.2009р., № 2039 від 17.08.2009р.) , які належним чином направлялись Військовій частині А-3666 "II", сума основної заборгованості Військової частини підтверджується та становить 5963,20 грн.

Сума основної заборгованості відповідача у розмірі 5963,20 грн., зокрема підтверджується виконаним позивачем розрахунком (а.с. 27).

Крім того, Господарський суд АР Крим наголошує, що позивачем дотримано порядок досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу першого відповідача претензії (вих. № 3226 від 30.07.2009р. від 30.07.2009р.) про сплату 3818,06 грн. (а.с. 10).

Зокрема, заперечень щодо існування заборгованості за послуги зв’язку Військовою частиною А-3666 не висловлено, відповідно до долученого до матеріалів справи відзиву (а.с. 99-100).

Позивач відповідно до прохальної частини позовної заяви просить стягнути з відповідача суму пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 219,04 грн., три відсотки річних у розмірі 25,88 грн.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Крім того, пунктом 3.5. Договору сторони передбачили, що Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Матеріалами справи, зокрема розрахунком пені підтверджується заявлений позивачем розмір пені, який відповідно до норм чинного законодавства та умов договору підлягає стягненню з Військової частини А-3666 (а.с. 28-29).

Оскільки відповідно до відзиву другий відповідач заперечує проти стягнення нарахованих штрафних санкцій та просить зменшити їх розмір, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Військова частина А-3666 посилаючись на коло обставин не довела зокрема недостатність асигнувань з Державного бюджету України, виділених забезпечуючим фінансовим органом – Військовою частиною А 0306, а також факт направлення заявок на фінансування оплати послуг на технічно-експлуатаційне обслуговування обладнання зв’язку до військової частини А 0306.

З огляду на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доведення обставин покладається на особу, яка на них посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд не приймає заперечення другого відповідача щодо нарахування штрафних санкцій та стягує їх у заявленому позивачем обсязі.

Крім того, відповідно до статті 233 Господарського кодексу зменшення розміру штрафних санкцій є виключним правом, а не обов’язком суду.

Відповідно до частини 1 зазначеної статі у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, оцінивши обставини справи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не вбачає достатньо правових підстав для зменшення суми штрафних санкцій.

Позивачем також виконано розрахунок трьох відсотків річних, який повною мірою підтверджує розмір нарахованих Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд визначає правомірними вимоги кредитора щодо стягнення з боржника трьох відсотків річних у розмірі 25,88 грн. та вбачає достатньо підстав для їх задоволення.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 32,27 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем представлено докладний розрахунок коефіцієнта інфляції із зазначенням періодів нарахування, відповідно до якого сума інфляції обґрунтовано визначена та складає 32,27 грн.(а.с.30).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Військової частини А-3666 інфляційних витрат у розмірі 32,27 грн. за період з 16.04.2009р. по 17.08.2009р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.01.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, п.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військової частини А-3666 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 21,ідентифікаційний код 22994194 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі філії "Дирекція первинної мережі" Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, ідентифікаційний код 16479714, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) суму основного боргу у розмірі 5963,20 грн., пеню у розмірі 219,04 грн., збитків від інфляції у розмірі 32,27 грн., три проценти річних у розмірі 25,88 грн., державного мита у розмірі 102,00 грн. та 325,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі у частині стягнення з Військової частини А-3666 "II" 6 240,39 грн. припинити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.