Ухвала суду № 95650814, 18.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 березня 2021 року м. Київ № 640/55/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із відзивом у справі

за позовомОСОБА_1 доМіністерства оборони України третя особаВінницький обласний військовий комісаріатпро визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницький обласний військової комісаріат (далі також - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), викладене у пункті 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 143 від 27 жовтня 2020 року.

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, у якому здійснюватиметься виплата.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 26.02.2021 року Міністерством оборони України подано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого відповідач просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження, посилаючись на положення частини третьої статті 257 та статтю 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з статтею 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої - п`ятої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року строку для подання таких заперечень судом не встановлено, оскільки позивачем не подано разом із позовною заявою / не заявлено у позові клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні та приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 166, 167, 243, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, - Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Л.О. Маруліна