Рішення № 95650584, 17.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ № 761/7382/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання незаконною та скасування постанови.

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови від 04.02.2019 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у м. Києві Шабанова Віталія Валерійовича про закінчення виконавчого провадження №56269667.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання заяв по суті. Судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи без проведення судового засідання з урахуванням карантинних заходів запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Сторони заперечень з цього приводу не висловили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення суду не виконано у повному обсязі, а відтак відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, вимог ухвали суду від 19.05.2020 не виконав, копії матеріалів виконавчого провадження до суду не надав, про причини не повідомив.

Судом ухвалено здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах судової справи справи доказами.

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подала до суду письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки добровільно виконало рішення Шевченківського районного суду міста Києва, що слугувало підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №56269667.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №761/2578/17 позов ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням отриманих ним у складі грошового забезпечення в 2007 році: індексації за 1-2 місяць - 328 (триста двадцять вісім) грн. 66 коп.; індексації за 3-8 місяці - 173 (сто сімдесят три) грн. 78 коп., грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 71 коп., одноразової грошової винагороди - 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 67 коп., грошової допомоги при звільненні - 34610 (тридцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 10 коп., грошової допомоги на оздоровлення - 3461 (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 01 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 359 (триста п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп., премії - 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., винагороди за тривалу безперервну службу - 538 (п`ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп., а також з врахуванням збільшення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців шляхом встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 20 липня 2016 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням отриманих ним у складі грошового забезпечення в 2007 році: індексації за 1-2 місяць - 328 (триста двадцять вісім) грн. 66 коп.; індексації за 3-8 місяці - 173 (сто сімдесят три) грн. 78 коп., грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 71 коп., одноразової грошової винагороди - 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 67 коп., грошової допомоги при звільненні - 34610 (тридцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 10 коп., грошової допомоги на оздоровлення - 3461 (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 01 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 359 (триста п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп., премії - 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., винагороди за тривалу безперервну службу - 538 (п`ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп., а також з врахуванням збільшення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців шляхом встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди: з 01.04.2013 - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.01.2014 - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.04.2014 - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.07.2014 - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, та провести з 20 липня 2016 року відповідні виплати.

З метою примусового виконання постанови від 26.07.2017 видано виконавчий лист від 20.04.2018 №761/2578/17.

Окремою ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №761/2578/17 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо здійснення при проведенні перерахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2017 за період із 20.07.2016, щодо взяття за основу при перерахунку грошового забезпечення станом на 01.09.2007, а не станом на 01.01.2008, а також щодо взяття за основу 50 %, а не 60 % розміру щомісячної грошової винагороди; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо скасування ОСОБА_1 підвищення пенсії, встановленого на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до резолютивної частини постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2017 в справі №761/2578/17, починаючи з 20.07.2016, з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій, пов`язаних зі зміною грошового забезпечення, та підвищень пенсії, виходячи з розміру основного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок та сплата пенсії станом на 19.07.2016 (01.01.2008), включивши до розміру такого грошового забезпечення отримані ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення в 2007 році: індексацію за 1-2 місяць - 328 (триста двадцять вісім) грн. 66 коп.; індексацію за 3-8 місяці - 173 (сто сімдесят три) грн. 78 коп., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки - 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 71 коп., одноразову грошову винагороду - 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 67 коп., грошову допомогу при звільненні - 34610 (тридцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 10 коп., грошову допомогу на оздоровлення - 3461 (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 01 коп., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - 359 (триста п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп., премію - 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., винагороду за тривалу безперервну службу - 538 (п`ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп., а щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та отриманою пенсією, починаючи з 20.07.2016; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві протягом одного місяця з дати набрання ухвалою законної сили подати суду звіт про виконання судового рішення.

Як убачається з позовної заяви на підставі виконавчого листа від 20.04.2018 №761/2578/17 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №56269667.

Листом від 17.05.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про фактичне виконання рішення суду у зв`язку з чим просило закінчити виконавче провадження.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. прийнято постанову від 04.02.2019 у виконавчому провадженні №56269667 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.05.2018 №3778/07 з метою виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, сума нарахованих коштів за період з 20.06.2016 по 31.10.2017 становить 1264,81 грн., зазначену суму коштів забезпечено до виплати ОСОБА_1 на листопад 2017 року, з 01.11.2017 для щомісячної виплати встановлено визначений судом розмір пенсії 3300,66 грн.

На підтвердження виконання постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №761/2578/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано перерахунок пенсії з 20.07.2016 та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії від 26.09.2017.

Відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсія перерахована з 20.07.2016 з сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 224,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (35%) - 125,65 грн., сума додаткових видів грошового забезпечення - 4664,67 грн., всього - 5149,32 грн., основний розмір пенсій 50% грошового забезпечення - 2574,66 грн., підвищення або надбавка до пенсії (непрацездатна дитина віком до 18 років) - 565,00 грн., підсумок пенсії 3139,66 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивач стверджує, що перерахунок пенсії позивачем здійснено невірно, оскільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та наказу Міністерства оборони України від 30.12.2007 №707 змінено розмір посадового окладу з 224,00 грн. на 1480,00 грн., водночас, під час перерахунку, відповідачем застосовано розмір посадового окладу - 224,00 грн.

У резолютивній частині постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №761/2578/17, яка підлягала примусовому виконанню, судом не встановлювався розмір посадового окладу позивача для здійснення перерахунку пенсії.

Водночас, згідно з окремою ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №761/2578/17 (набрала законної сили 17.02.2018), яка постановлена відповідно до статті 383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року, судом установлено, що Головне управління ПФУ в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача, проте після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 залишився фактично незмінним, оскільки відповідач під час перерахунку пенсії замість того, щоб здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 шляхом включення до основного розміру грошового забезпечення, з якого станом на 19.07.2016 обраховувалась пенсія, отриманих ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення в 2007 році: індексації за 1-2 місяць - 328,66 грн.; індексації за 3-8 місяці - 173,78 грн., грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - 1324,71 грн., одноразової грошової винагороди - 478,67 грн., грошової допомоги при звільненні - 34610,10 грн., грошової допомоги на оздоровлення - 3461,01 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 359,00 грн., премії - 2000,00 грн., винагороди за тривалу безперервну службу - 538,50 грн., а також з врахуванням збільшення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 грошового забезпечення військовослужбовців шляхом встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 %, перерахував пенсію повністю станом на дату призначення, відкинувши усі доплати та збільшення пенсії, пов`язані зі збільшенням грошового забезпечення та підвищенням пенсії, чим порушив права позивача, підтверджені постановою суду та норми законодавства. З пенсійної справи, а саме з розрахунку пенсії за вислугу років за 01.01.2008 вбачається, що з 01.01.2008 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та наказу Міністра оборони України від 30.12.2007 № 707. З таблиці розрахунку слідує, що внаслідок збільшення посадового окладу (з 224,00 грн. до 1480,00 грн.) розмір пенсії позивача з 01.01.2008 був збільшений.

Зважаючи на такий висновок Шевченківського районного суду міста Києва про невиконання відповідачем рішення суду в справі №761/2578/17, обґрунтованими є доводи позивача про невиконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні №56269667, оскільки відповідно до окремої ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №761/2578/17 розмір посадового окладу позивача становить 1480,00 грн., відповідно проведення перерахунку пенсії виходячи з розміру посадового окладу 224,00 грн. не є належним виконанням постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №761/2578/17.

З огляду на встановлені обставини, вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.02.2019 №56269667 є обґрунтованою, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо строків звернення до суду, то позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду оскільки, постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.02.2019 №56269667 не отримував, про оскаржувану постанову дізнався 13.12.2019 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №56269667 у зв`язку з чим 23.12.2019 направив скаргу до Шевченківського районного суду міста Києва, проте з Єдиного державного реєстру судових рішень 03.03.2020 позивачу стало відомо, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №761/2578/17 йому відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії та рішення державного виконавця, у зв`язку з чим позивач 04.03.2020 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даним позовом.

Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).

Статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша). Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої).

Ухвалою суду від 19.05.2020 витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені докази вручення позивачу постанови від 04.02.2019 про закінчення виконавчого провадження №56269667.

Відповідачем вимог ухвали суду від 19.05.2020 не виконано, витребуваних доказів та відзиву до суду не подано, доводів позивача викладених в заяві про поновлення процесуального строку не спростовано.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 04.03.2020 №55800). Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись статтями 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04 лютого 2019 року у виконавчому провадженні №56269667 про закінчення виконавчого провадження.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 03056, місто Київ, вулиця Олекси Тихого, будинок 32).

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець